Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VII Международная научно-практическая конференция "Наука в информационном пространстве" (29-30 сентября 2011г.)

К.е.н. Гнилякевич І.З., Волошин С.В.

Львівський національний університет імені І. Франка,

Львівський інститут внутрішніх справ, Україна

МЕХАНІЗМ СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ В УКРАЇНІ

Вітчизняна система загальнодержавного соціального страхування в процесі реформування Української економіки зазнала багатьох докорінних змін. Зокрема, як відзначає значна кількість експертів, вона характеризувалася громіздкістю законодавчих актів, постійною зміною ставок відрахувань у державні фонди соціального страхування, частою зміною форм звітних документів та порядку їх заповнення [4]. Одним із напрямків вдосконалення системи загальнодержавного обов'язкового соціального страхування в Україні стало прийняття Верховною Радою України Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464–VI (Закон «Про ЄСВ») [1] . Очевидно, що даний закон вніс багато нововведень щодо порядку обчислення, методики нарахування та документального обліку розрахунків підприємств із соціальними фондами.

Відповідно до Закону з 01.01.2011р., на противагу платежам до чотирьох соціальних фондів, запроваджено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування [1] . Його метою є спрощення відносин платників із фондами соціального страхування, поліпшення обслуговування платників і збільшення надходжень у бюджети фондів. Даний Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування [1] .

Згідно чинного законодавства платниками єдиного внеску є 14 категорій громадян, зокрема, роботодавці, працівники, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності , особи, які забезпечують себе роботою самостійно тощо.

Обчислення єдиного внеску повинно здійснюватись на підставі документів бухгалтерської звітності, що підтверджують нарахування виплат.

Нарахування соціального внеску здійснюється лише в національній валюті і в межах максимальної суми доходу – 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску [3] .

Базою для нарахування єдиного соціального внеску для підприємств, установ і організацій, незалежно від їх форм власності, видів діяльності та базою для утримання соціального внеску з працівників є сума оплати праці, що включає наступні складові: основна та додаткова заробітна плата, інші компенсаційні та заохочувальні виплати.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов ’ язкового державного соціального страхування визначені в статті 8 Закону України «Про ЄСВ» залежать від класу професійного ризику виробництва, встановленого для роботодавця за основним видом його діяльності. Сплата єдиного внеску гарантує виплати за всіма видами соціального страхування – пенсійного, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві й тимчасової непрацездатності.

Варто зазначити, що відповідно до нового Закону даний внесок не входить до Податкової системи держави, тому порядок його нарахування, вона не регулює. Спільні для всіх фондів соціального страхування функції було покладено на Пенсійний фонд України. А саме: облік платників, збір та облік страхових коштів, контроль за нарахуванням і сплатою єдиного внеску, подання єдиної звітності. Єдиний соціальний внесок акумулюється на рахунках Пенсійного фонду, відкритих в Державному казначействі України, де надалі автоматично розподіляється між фондами відповідно до встановлених зазначеним Законом пропорцій. Таким чином з 01.01.2011року бухгалтеру доведеться сплачувати внески тільки до Пенсійного фонду.

Ще однією важливою особливістю нового Закону є те, що перевірку своєчасності сплати єдиного внеску покладено на Пенсійний фонд України, в повноваження якого входить накладання штрафних санкцій за повну або часткову несплату платниками єдиного соціального внеску. Варто зазначити, що для впровадження єдиного внеску проведені численні семінари, виступи у ЗМІ, роз’яснення щодо застосування норм зазначеного Закону.

Отже, підсумовуючи, варто зазначити, що одне з актуальних питань сьогодення – зменшення навантаження на фонд оплати праці та активізацію роботи, направленої на детінізацію заробітної плати. Мінімізація заробітної плати впливає на стан надходження коштів у фонди соціального страхування, звідси і виникаючий дефіцит бюджету Пенсійного фонду.

Окрім нарахування на заробітну плату, із заробітної плати працівників роботодавці утримують єдиний соціальний внесок за ставками передбаченими п.7,8,9,10 статті 8 Закону України «Про ЄСВ». Важливо, що в цьому Законі зазначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, повинні нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах. Тож, зрозуміло, що розмір призначеної пенсії напряму залежить від заробітної плати, з якої сплачені страхові внески (з 01.01.2011р.– єдиний внесок).

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » // Закон України вiд 08.07.2010 № 2464–VI.

2. Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» // Закон України від 23.09.2010 № 2559–VI.

3. Волошина О.В. Методичні рекомендації по обліку нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування / О.В. Волошина, Є.Ю. Попко // Облік і Фінанси АПК. – 2010.   – №4.– С. 4-17.

4.      Новосельська Л.І. Напрями вдосконалення системи загальнообов’язкового соціального страхування / Л.І. Новосельська // Науковий вісник. – 2006. – Вип. 16.1. – Національний лісотехнічний університет України. – С. 438-440.