WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Ніколаєв Ю.О., д.е.н. Жук Л.А.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

ДЕЯКІ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ РОЗВИТКОМ

На сучасному етапі стає актуальним питання розробки більш ефективної моделі управління промисловими комплексами регіонів, запровадження дієвих механізмів її практичної реалізації.

Аналіз публікацій, у яких започатковано розв’язання даної задачі, свідчить про наявність фундаментальних комплексних досліджень проблем розвитку промисловості України та шляхів їх вирішення. І.О. Галиця в своїй монографії подав власну вичерпну класифікацію проблемних характеристик української промисловості, серед яких на перше місце поставив «значну структурно-технологічну відсталість та збитковість виробництва, його високу матеріало- та енергомісткість» [1, с. 38]. Ю.В. Кіндзерський в своєму дослідженні обґрунтував основні цілі і завдання промисловості країни, «виконання яких дозволить подолати відсталість і забезпечити участь промисловості у виконанні взятих на себе соціальних зобов’язань новообраною українською владою» [2, с. 16]. М.М. Якубовський в своїй статті показав значення розробки та реалізації ефективної промислової політики з метою модернізації вітчизняної економіки [3].

Проведений нами аналіз показав, що значна кількість питань управління розвитком промислових комплексів регіонів залишається невирішеною. Зокрема, метою нашого дослідження є розробка концепції забезпечення стратегічного управління розвитком промислового комплексу регіону.

На нашу думку, основним напрямом реорганізації та вдосконалення системи управління галузевим розвитком й методологічною основою стратегічного управління розвитком промислового комплексу регіону в умовах глобалізації економічних відносин має бути поєднання таких складових: концепції інноваційного напряму розвитку промислового комплексу регіону як ідеології його розвитку; принципів забезпечення економічної безпеки розвитку промислового комплексу регіону як способу забезпечення розвитку; кластерних форм інтеграції зусиль місцевих суб’єктів господарювання як організаційної форми їх розвитку; підтримки розвитку підприємництва як рушійної сили галузевого розвитку.

Раніше широко розповсюджена думка щодо незначної ролі місцерозташування виробництва для досягнення успіху в конкурентній боротьбі виявилася необґрунтованою. Про це свідчить проведений нами аналіз публікацій провідних зарубіжних і вітчизняних економістів. Теорія конкурентоспроможності, висунута М. Портером, поставила в центр уваги регіональних менеджерів кластерну модель господарювання.

Кластер у сучасних умовах може розглядатися як одна з найбільш ефективних організаційних форм забезпечення конкурентоспроможності підприємств, яка базується на розробці інновацій та їх впровадженні всередині кластеру.

На гребені технічного прогресу в промисловій сфері містяться великі підприємства, з достатньою матеріально-технічною, науковою базою – ось чому саме вони сьогодні на практиці включаються до складу ефективних кластерних утворень. Інноваційний шлях розвитку, за умови підтримки кластерних інтеграційних процесів, стане доступним також й для малих та середніх підприємств, які в даний час становлять значну частину промислових комплексів багатьох регіонів.

Проведений нами аналіз стратегій розвитку промислових комплексів регіонів дозволив виявити низку методологічних недоліків у їх розробці й організації реалізації, зокрема: інноваційний напрям розвитку не став головним напрямом діяльності на всіх рівнях управління, у всіх структурних елементах промислового комплексу; цілі, пріоритети розвитку промислового комплексу регіону не трансформуються в цілі і пріоритети розвитку підгалузей, підприємств та інших структурних елементів господарського комплексу, їх підрозділів тощо; формування цілей, механізму управління, інституційного забезпечення та використання інструментарію підтримки розвитку промислового комплексу регіонів здійснюється несистемно (фрагментарно, непослідовно). Вони в деяких випадках є також неадекватними особливостям сучасного етапу розвитку економіки – переходу до інформаційної економіки, в якій головним фактором є людина – працівник.

Розроблена нами модель розвитку промислового комплексу регіону базується на кластерній концепції інноваційного розвитку і таких методологічних принципах: визначення продуктових пріоритетів галузевого інноваційного розвитку; визнання промислового комплексу регіону як цілісності, що функціонує в умовах глобалізації економіки й міжрегіональних економічних зв’язків; об’єднання зусиль суб’єктів господарювання на засадах партнерства, координації господарської та науково-технічної діяльності; забезпечення безпеки розвитку суб’єктів господарювання і галузі в цілому; визнання самостійності економічних інтересів суб’єктів господарювання; підтримка галузевих пріоритетів розвитку місцевими органами державного управління і самоврядування.

Впровадження в практику результатів проведеного нами дослідження дозволить створити на рівні Причорноморського регіону України ефективну ринково орієнтовану систему стратегічного управління розвитком промислового комплексу регіону, яка базуватиметься на використанні сучасних кластерних технологій і враховуватиме особливості зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування місцевих промислових підприємств.

Список використаних джерел:

1. Галиця І.О. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / І.О. Галиця. – К.: Інститут економіки та прогнозування, 2009. – 928 с.

2. Кіндзерський Ю.В. Цілі і завдання розвитку промисловості України на середньострокову перспективу / Ю.В. Кіндзерський // Економіст. – 2010. – № 6. – С. 15-17.

3. Якубовський М.М. Промислова політика та перспективи модернізації / М.М. Якубовський // Економіка України. – 2010. – № 8. – С. 21-27.