WEB-ресурс научно-практических конференций

Павлик І.Л.

Полтавський університет економіки і торгівлі, Україна

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Подальший розвиток ринкових відносин в Україні потребує фундаментальних досліджень проблем конкуренції і конкурентоспроможності підприємства. Конкуренція є головною рушійною силою ринкової економіки, інструментом забезпечення її рівноваги та гармонічного розвитку.

Сучасний етап розвитку економіки України висуває якісно нові вимоги до управління конкурентоспроможністю підприємств. Головним суб’єктом при цьому виступає держава, яка утворює відповідні умови і здійснює постійний контроль за дотриманням відповідного конкурентного середовища.

Конкурентоспроможність підприємства дає узагальнюючу оцінку його конкурентним перевагам в питаннях формування ресурсного потенціалу якості задоволення споживчого попиту і є об’єктивною необхідністю для його успішного функціонування на ринку. Як процес виявлення сильних і слабких сторін підприємства вона дає можливість максимального удосконалення його прихованих потенційних можливостей.

Конкурентні переваги забезпечують підприємству відмінність від інших потенційних конкурентів та в майбутньому утримання лідируючих позицій при менших витратах. Досвід останніх років свідчить про посилення конкуренції в усіх сферах ринкової діяльності. Поява великої кількості нових підприємств і організацій, акціонерних товариств, проникнення на український ринок іноземних компаній – усе це значно ускладнило ринкову ситуацію.

Умови формування ринкових відносин в Україні, які характеризуються динамічністю зовнішнього середовища, зниженням платоспроможності населення, загостренням конкурентної боротьби, підвищенням рівня комерційного ризику, скрутним фінансовим станом більшості підприємств потребують пошуку засобів їхнього виживання та забезпечення ефективного функціонування.

Для отримання успіху у конкурентній боротьбі потрібен постійний моніторинг ринків, позицій підприємства, конкурентів, здатність та швидка пристосованість до змін на ринку. При цьому важливо враховувати смаки і переваги постійних споживачів.

Конкуренція – це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Суть її проявляється в тому, що вона створює такі умови, за яких покупець має безліч можливостей для придбання товарів на ринку, а продавець – для їх реалізації. У результаті і продавець, і покупець повинні йти на взаємний компроміс при визначенні ціни, інакше угода не відбудеться, а кожен з них понесе збитки.

Посилення конкуренції на споживчому ринку висуває підвищенні вимоги до економічної поведінки підприємств. Тому проблема шляхів підвищення конкурентоспроможності набуває особливої актуальності.

  Підприємства можуть дотримуватись своєї особливої стратегії створення конкурентних переваг, завдяки яким вони сформують сталу конкурентну позицію і явно перемагатимуть своїх конкурентів. Слід пам’ятати, що конкуренція є визначальним чинником впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів, що зумовлено суперництвом між суб’єктами господарювання за найбільш вигідні умови виробництва, продажу і купівлі товарів.

Якість продукції, ціна, сервісне обслуговування, асортимент, умови поставок і платежів, реклама – це все є засобами у конкурентній боротьбі підприємства для поліпшення своїх позицій на ринку.

Конкурентоспроможність стає універсальним чинником розвитку будь-якої країни. Важливим є проведення якісної діагностики конкурентоспроможності підприємства, яка є основою для розробки завдань з підвищення конкурентного статусу підприємства. Є різні трактування конкурентного статусу підприємства. Головне він повинен характеризувати передумови досягнення підприємством тих чи інших конкурентних переваг. Результатом діагностики має стати опис поточного перспективного стану підприємства, його основних проблем і шляхів їх вирішення.

Ключове місце в економіці України займають торгівельні підприємства. Це обумовлене тим значенням, яке мають торгівельні підприємства у структурі національної економіки. Проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках є важливими як у сучасних умовах, так і у майбутньому.

Отже, забезпечення конкурентоспроможності підприємств потребує впровадження конкурентних стратегій і розвитку використання ефективних методів, форм та засобів конкурентної боротьби, реалізації наявних конкурентних переваг цих підприємств, значного посилення державної підтримки та створення рівних умов функціонування їх у конкурентному середовищі.

Конкурентоспроможність підприємства дає узагальнюючу оцінку його конкурентним перевагам в питаннях формування ресурсного потенціалу якості, задоволення споживчого попиту. Від того, на скільки успішно вона вирішується, залежить економічне та соціальне життя будь-якого підприємства, практично кожного споживача.

На забезпечення конкурентоспроможності підприємства впливає ряд факторів: об’єктивних та суб’єктивних, які залежать від команди управління підприємства, організації та цілеспрямованості робіт.

Відомо, що проблема підвищення конкурентоспроможності має кілька аспектів. І хоча всі вони становлять єдину систему забезпечення конкурентоспроможності, проте вирішення економічних питань є першочерговим.

Стабільність функціонування підприємства на ринку визначається конкурентоспроможністю товарів, які нею виробляються, наданих нею послуг и можливостями, що забезпечують успіх у конкурентній боротьбі.

Отже, для завоювання власної ринкової ніші, підприємствам необхідно створювати спеціальні системи управління конкурентоспроможністю.