WEB-ресурс научно-практических конференций

Шевченко Г.М.

Чернігівський державний інститут економіки і управління, Україна

ПІЗНАВАЛЬНЕ ПРИВЛАСНЕННЯ: СУЧАСНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР

Тема кризи ідентичності сучасної людини, дегуманізація технократичного соціуму, як прояви відчуження, стали одними з основних тем аналізу в соціальній філософії, філософській антропології, культурології ХХ століття. Р аціоналізація усіх сфер життєдіяльності призводить до втрати духовності та стає причиною відчуження людини від суспільства, природи, а також людини від людини.

Інструментальний розум цікавиться природою виключно у споживацьких цілях, де світ розділяється на суб’єкт та об’єкт маніпуляцій. Це призводить до руйнації одвічної багатоманітності світу природи та речей, а з іншого боку – до створення сучасної людської раціональної моделі світу-схеми. Тому пізнання, як спосіб оволодіння світом, раціоналізований світ, в якому домінує інструментальний розум, можна розглядати як тотальне відчуження.

Процес саморуйнації породжує недовіру до попереднього сталого способу життя, до традицій, хоча, саме у зламі традиційних підвалин відбувається оновлення соціуму. Тому здатність соціуму до саморуйнації та відчуження обумовлює функціонування механізму привласнення, через який відбувається трансформація традицій, переосмислення накопиченого досвіду, формування нових зразків і наповнення новим змістом застарілих соціальних форм. Але, навіть зафіксувавши певні позитивні моменти в динаміці раціоналізованого світу, деякі дослідники стверджують, що процеси саморуйнації європейської цивілізації набувають ознак некерованого і незворотного процесу, якому сприяють політичний та технологічний фактори, а просвіта, на службі сучасності, перетворюється в тотальний обман мас, маніпуляції та підсилює явища тотального відчуження. Прикметою раціоналістичної цивілізації стає «одномірна» особистість, яка розчиняється в масі, формуючи однорідність та «одномірність» суспільства.

В умовах сучасного інформаційного суспільства інформаційні технології проникають в усі сфери людського буття, беруть їх під свій контроль та створюють умови в яких «можуть виникнути нові види відчуження: інформаційне відчуження та інформаційний тоталітаризм» [2, с. 93].

Зростання нестабільності буття людини у світі українські дослідники пов’язують із глобальними інформаційно-технологічними трансформаціями, які активно впливають на усі сфери життєдіяльності людини. Зокрема, В. Лук’янець зазначає, що «вибухове поширення інформаційно-мережевих технологій, глобалізація суспільних процесів, міжнародна конвергенція, формування планетарної інформаційно-гуманітарної системи, а також поступальне посилення потоку глобальних антропогенних небезпек, ризиків, погроз трансформують світобачення доби Модерну, ризиковано деформують життєвий світ людини, її геном, геномний простір усіх живих істот планети, метаболізм планетарної цивілізації (тобто її глобальний обмін речовиною, енергією, інформацією зі світом)» [3; 4]. Тобто, вирішення проблеми відчуження в сучасних умовах пов’язано з цілими комплексом соціально-світоглядних проблем та глобальних небезпек для людства, що живе в «глобальному суспільстві ризику» [1].

Соціально-психологічний аспект привласнення проявляється в осмисленні цього феномену як проблеми розумових потреб та розумової організації способу життя людини. Реалізація творчих сил особистості в процесі пізнавального привласнення навколишнього світу речей супроводжується багатоманітністю психологічних проявів, почуттями гордості за власну спроможність, задоволеністю життям, душевним комфортом. Але емоційні прояви можуть мати і негативне забарвлення коли людина починає занадто перейматися реалізацією споживацьких інтересів, втрачає контроль над цими процесами, розпалює пристрасть до накопичення, у першу чергу, матеріальних благ і все менше задумується над тим, як самореалізувати свій творчий потенціал.

Отже, гострою залишається проблема усвідомлення людиною суперечливого змісту свого існування та подальшого розумного, відповідального освоєння навколишньої дійсності. Один із варіантів вирішення цього надскладного завдання може стати пізнавальне привласнення дійсності. Адже «актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що пізнавальне освоєння світу, стан спілкування і тим самим стан розуму людей завжди тісно в’яжуться із націокультурним досвідом мудрості» [4, с. 180] . Людина на основі власних знань, рівня поінформованості, власної волі робить вибір, обираючи себе як власника чи зневірену у власні сили, знедолену, відчужену особу. Але робити вибір чим далі стає все важче. Це прямо пов’язано із масштабними змінами сучасної цивілізації: глобалізаційні процеси, революція супертехнологій , становленням інформаційного суспільства, зміна світобачення на зламі тисячоліть та встановлення нових парадигм науки.

Таким чином, пізнавальне привласнення в сучасних умовах набуває ознак екзистенційно-персонального характеру, а між процесами відчуженням та привласненням простежується своєрідна кореляційна залежність, тобто коли процеси привласнення набирають сили, прояви відчуження значно слабшають, або зовсім зникають. Формуванню необхідних внутрішніх якостей особистості для успішної взаємодії у соціокультурному середовищі сучасності сприяє процес привласнення знань, традицій, моральних норм, системи цінностей притаманних даному середовищу.

Список використаних джерел:

1. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У.   Бек. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 383 с .

2. Запорожченко А.В. Гуманизация и отчуждение человека: проблемы и перспективы / А.В. Запорожченко, В. А. Кавалеров. – О.: Астропринт , 2005. – 120 с.

3. Лук’янець В.С. Інформаційно-гуманітарна революція : зміна св ітобачення [ Електронний ресурс] / В.С. Лук’янець , О.М. Кравченко, Л.В. Озадовська та ін . // Науковий світогляд на зламі тисячоліть . – К.: Вид. ПАРАПАН, 2006. – Частина ІІ. Розділ ІV. С. – 1-10. – Р ежим доступу: http://www.filosof.com.ua/Naukovsvit/Zmist.htm

4. Шевченко В.І. Дружба з мудрістю або ключові проблеми української філософії (Теоретико-методологічний коментар до курсу філософії у ВНЗ) / В.І. Шевченко. – К.: Поліграфічний центр «Фоліант», 2007. – ІV. – 244 с.