WEB-ресурс научно-практических конференций

К.філол.н. Слюсар О.Ф.

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, Україна

ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРАФІЧНОЇ СИСТЕМИ ПОЛЬСЬКИХ ПРІЗВИЩ БУКОВИНИ (на матеріалі метричних книг римо-католицької парафії міста Чернівці 1777–1869 рр.)

Буковина – це багатонаціональний регіон, що знаходиться на південному сході Європи. Складній історії польських поселень та представленню побуту буковинської багатокультурної спільноти присвячена велика кількість монографій та інших наукових публікацій [2; 3].

Перші поселення поляків на Буковині та Чернівцях своєї історією сягають часів Казимира Великого (король Польщі в 1333-1370 рр.), який разом з галицько-волинськими землями приєднав до Польщі також шипинську землю, тобто північну Буковину (про це говорить середньовічний польський історик та літописець Ян Длугош), а саме, територію сьогоднішньої Чернівецької області. Вільгельм Скібінський пише: „Для захисту цієї території від татарів, Казимир Великий побудував декілька оборонних замків. Серед них Цецино – підтверджують це депутати польського Сейму з 1448 р. – що знаходиться декілька кілометрів західніше від Чернівців. Руїни замку до сьогодні видніють над містом” [6, c. 8].

Новий період в історії Чернівців розпочинається з інтервенцією австрійських військ 31 серпня 1774 року, що було наслідком підписання пакту між Туреччиною та Австрією і приєднання Буковини до австрійської держави. Столицею Буковини стали Чернівці. Власне тоді розпочинається справжній розвиток міста, ремонт та будова доріг, мостів, шкіл, костелів, інвестиції в економіку та промисловість. Австрійський цісар створив сприятливі умови для переселення сюди не тільки німців, євреїв, вірмен, але й поляків. Таким чином, етнічна картина столиці буковинського краю, згідно з австрійськими джерелами, в 1851 році мала наступний вигляд: німці – 7610 (35%), євреї – 4678 (22,7%), румуни – 4800 (22,3%), українці – 3500 (16,2%), поляки – 810 (3,7%) [5, c. 5].

Основою для аналізу польських прізвищ Буковини стали три томи метричних книг римо-католицької парафії, що знаходяться в Державному Архіві Чернівецької області, перший з яких – „ Liber Natorum sub Parochia Czernovicensi ab anno 1777 usque ad 1811 inclus . Tomus I ” (ф. 987, оп. 1, од. 3) – містить 2773 записи, другий – „ Geburtsmatrik Duplikat f?r das Jahr 1910 . Jhr. Matrikanf?hrung. Czernowitz 1812 – 1825 ” (ф. 987, оп. 1, од. 4) – 2590 та найбільший з них, третій, – „ Liber natorum III. 1825 – 1869 ” (ф. 987, оп. 1, од. 5) – 11076 записів у реєстрі. Досліджувані документи є надзвичайно цінним джерелом особових власних назв з перевагою назв, що окреслюють міське населення. Тому, після ретельного опрацювання всього матеріалу (16439 записів, що відповідає 6946 прізвищ, у тому числі 3875 польських прізвищ) впорядковано Словник буковинських прізвищ [ 1 ] , на підставі якого можна провести аналіз графічної системи згаданих прізвищ.

Метричні книги мають офіційний характер, тому графіку, тобто спосіб передачі окремих звуків літерами, старалися переносити досить прецизійно, згідно з вимогами тогочасного польського правопису. Незважаючи на це, можемо виокремити понад два десятки характеристичних графічних особливостей у тогочасній польській мові Буковини:

1. Носова голосна [?]:

– розклад носової на [om]: pol. G??bek > G?ombek ;

– розклад носової на [on]: pol. Baj?czkowski > Bajonczkowsky, pol. G?dzielewicz > Gondzielewicz, pol. Zaj?czkowski > Zajonczkowsky .

2. Коротка носова голосна [?]:

– розклад носової на [em]: pol. D?bicki > Dembicki, pol. D?bowicz > Dembowicz, pol. G?ba > Gemba, pol. G??bocka > G?embocka, pol. Jarz?becki > Jarzembecki, pol. Zar?ba > Zaremba, pol. Zi?ba > Ziemba , pol. Zi?bicki > Ziembicki ;

– розклад носової на [en]: pol. Bezpi?tka > Bezpientka, pol. J?drzejowski > Jendrzejowski, pol. Mi?tuszewski > Mientuszewski, pol. Obrz?kowski > Obrzenkowsky, pol. Och?duszewska > Ochenduszewska, pol. T?czakowski > Tenczakowski, pol. W?gli?ski > Wengli?ski, pol. W?grzenowski > Wengschenowsky та інші;

– розклад носової на [on]: pol. B?dkiewicz > Bontkiewicz .

3. Відсутність графічної різниці між голосними [i] та [y] в суфіксах -ski > -sky : pol. Baranowski > Baranowsky, pol. Bogucki > Bogucky, pol. Borowski > Borowsky, pol. Brze?a?ski > Brze?a?sky, pol. Burkowski > Burkowsky, pol. Chodzierzycki > Chodzierzicky, pol. D?browski > D?browsky, pol. Dobrza?ski > Dobrza?sky, pol. G?siorowski > G?siorowsky, pol. Grochowski > Grochowsky, pol. Jab?onowski > Jab?onowsky, pol. Jab?o?ski > Jab?o?sky, pol. Jakubowski > Jakubowsky, pol. Janiszewski > Janischewsky, pol. Jasi?ski > Jasi?sky, pol. Korzeniowski > Korzeniowsky, pol. Kowalski > Kowalsky, pol. Krzy?ewski > Krzy?ewsky, pol. Nowakowski > Nowakowsky, pol. Paw?owski > Paw?owsky, pol. Ptasi?ski > Ptaszinsky, pol. Rzepi?ski > Rzepinsky, pol. Sanocki > Sanocky, pol. Sokalski > Sokalsky, pol. Sowi?ski > Sovinsky, pol. ?liwi?ski > Slivinsky, pol. Tomaszewski > Tomaszewsky, pol. Zag?rski > Zagorsky, pol. Zieli?ski > Zielinsky, pol. ?urowski > ?urowsky та інші.

4. Заміна голосних [i], [y] голосною [e]: pol. Gilewicz > Gelewicz, pol. Kulczycki > Kulczecky, pol. Wilaszy?ska > Wiele?i?ska, pol. Wiszniowski > Weschnowsky.

5. Відсутність різниці в графії між голосною [y] та [i]: pol. Skrzypczyk > Skrzipczik .

6. Африкати [c], [?] позначаються диграфом [cz]: pol. Cholicki > Holiczki, pol. Gurniacki > Gurniaczki , pol. Krakowiec > Krakowiecz, pol. Szwajcar > Schwayczar, pol. Wi?ckiewicz > Wieczkiewicz, pol. Wi?ckowicz > Wi?czkowicz, або [c] pol. Boczek > Bocek (мазуріння), pol. Pazkiewicz > Pazkiewic чи приголосною [s]: pol. Kamieniecki (Kamienieczski) > Kaminesky, pol. Wirwicki (Wirwiczski) > Wirwisky .

7. Збереження в графії латинської літери [c] на позначення приголосної [k]: pol. Kajetanowicz > Cajetanowicz, pol. Konrad > Conrad, pol. ?okumski > Locumsky .

8. Приголосний диграф [cz] позначається в графії [cs]: pol. Czarni?cki > Cserniecky .

9. Відсутність різниці в графії приголосної [?]:

– замість неї з’являється приголосна [cz]: pol. Ciechanowski > Czechanowski , pol. Ciepielowski > Czepelowsky .

10. Збереження історичної м’якості приголосних [g] та [k]: pol. Buraszegiewicz > pol. Buraschegewicz, pol. Czerkieski > Czerkeski .

11. Польська приголосна [j]:

– замість неї з’являється голосна [y]: pol. Czajkowska > Czaykowska, pol. Porajski > Porayski, pol. Specjalny > Specyalny, pol. Wojnarowski > Woynarowski, pol. Wojtanowski > Woytanowski, pol. W?jcikiewicz > Woycikiewicz та інші;

– замість неї з’являється голосна [i]: pol. Krajkowski > Kraikowski, pol. Specjalny > Specialny, pol. Stryjska > Stryiska та інші.

12. Відсутність різниці в графії та ймовірна мішанина в вимові приголосних [?] та [l] спричиняє використання:

– приголосної [l] замість [?]: pol. B?a?ejowska > Blaziowska, pol. B?otkowski > Blotkowski, pol. G?owacki > Glowacky, pol. Jaz?owska > Jazlowska, pol. K?opotowska > Klopotowska, pol. K?osowski > Klosowski, pol. Koz?owski > Kozlowski, pol. ?akomska > Lakomska, pol. ?api?ski > Lapi?ski, pol. ?awi?ska > Lawi?ska, pol. ?emkowski > Lemkowski, pol. ??cka > L?cka, pol. ?opusza?ski > Lopusza?ski, pol. ?ozi?ski > Lozi?ski, pol. ?ugowska > Lugowska, pol. Micha?ek > Michalek, pol. Micha?owska > Michalowska, pol. Rafa?owicz > Rafalowicz, pol. S?owik > Slowik, pol. S?owi?ska > Slowi?ska, pol. S?ugocki > Slugocki, pol. Soko?owski > Sokolowski, pol. Z?otkowska > Zlotkowska та інші;

– приголосної [?] замість [l]: pol. Wasilkiewicz > Wasi?kiewicz ;

– пом’якшення після приголосної [l]: pol. Szalewicz > Szaliewicz ;

– відсутність пом’якшення після приголосної [l?]: pol. Goliatkowicz > Holatkowitz .

13. Приголосна [?]:

– замість неї з’являється подвійна приголосна [?]: pol. Duci?owicz > Duczi??owitz .

14. Польська м’яка приголосна [?]:

– замінено твердою приголосною [n]: pol. Jasi?ska > Jasinska, pol. Korczy?ska > Korczinska, pol. Magdale?ska > Magdalenska, pol. Ptasi?ski > Ptaszinsky, pol. Rzepi?ski > Rzepinsky, pol. Skowro?ska > Skowronska, pol. Sowi?ski > Sowinsky, pol. Urba?ski > Urbansky, pol. Wola?ska > Wolanska, pol. Wro?ski > Vronski, pol. Zieli?ska > Zielinska та інші.

15. Часткове збереження, як результат інтерференції, греко-латинського диграфа [ph] на позначення приголосної [f]: pol. Filipiak > Philipiak, pol. J?zefowicz > Josephowicz, pol. Rafa?owicz > Raphalowicz, pol. Stefanowska > Stephanowska.

16. Приголосна [?]:

– замість неї в графії з’являється тверда приголосна [r] pol. Brze?nicki > Breznicki, pol. Grzegorz > Grzegor, pol. Krzysztofowicz > Krystofowicz, pol. Strzygilska > Strigilska .

17. Польський диграф [sz]:

– замінено приголосною [sc]: pol. Sztyletycki > Sceleticky ;

– замість неї в графії з’являється приголосна [z]: pol. Wieloszy?ska > Wielozynska .

18. М’яка приголосна [?]:

– замінена приголосною [s]: pol. Cie?licki > Ceslicki, pol. Kwa?nicki > Kwasnicki, pol. ?liwi?ska > Sliwinska, pol. ?wi?tkowska > Swi?tkowska, pol. ?wiergocka > Swiergocka, pol. ?wierzawska > Swierzawska, pol. ?wi?talski > Swi?talski, pol. ?wietlicka > Swietlicka, pol. Wa?kiewicz > Waskiewicz, pol. Wa?kowski > Waskowski, pol. Wi?niewska > Wisniewska, pol. Wi?niowska > Wisniowska та інші;

– замість неї в графії з’являється приголосна [?]: pol. Ku?nierz > Kusznierz, pol. Lesi?ski > Leszi?ski, pol. Ptasi?ski > Ptaszinsky та інші;

– замінена приголосною [z]: pol. ?wie?awska > Zwie?awska .

19. Група приголосних [??] – графічне розподібнення:

– замість неї в графії з’являється приголосні [s?]: pol. Szcz?sny > Scz?sny, pol. Szczudlik > Sczudlik, pol. Szczepanowicz > Sczepanowicz ;

– замінена диграфом [cz]: pol. Szczepanowicz > Czepanowicz ;

– на сторінках метричних книг знаходимо також диграф [sh], який поступово зникає в Польщі [4, c. 23] починаючи з XVII ст.: pol. ?uszcze?ska > Lushe?ska .

20. Часткове збереження диграфу [th] на означення приголосної [t]: pol. Chorwat > Karwath, pol. Satinowicz > Sathinowicz, pol. Theodorowska > Teodorowska, pol. Teodorowski > Thodorowski .

21. Значна довільність панує в передачі приголосної [w]:

– замість неї в графії з’являється приголосна [v]: pol. Sowi?ski > Sovinsky, pol. ?liwi?ski > Slivinsky, pol. Wincentowicz > Vincentowicz, pol. Wro?ski > Vronski та інші;

– замінена голосною [u]: pol. Paw?owicz > Paulowicz, pol. Pawlikiewicz > Paulikiewicz, pol. Paw?owski > Paulowski ;

– замість неї в графії з’являється глуха приголосна [f]: pol. Dragonowski > Drogonofski, pol. Saniowska > Saniofska, pol. Tarnawski > Ternafsky, pol. Wiszniowski > Wischnofsky та інші;

– замінена приголосною [b]: pol. Kiwa > Kiba.

22. Збереження в графії латинської літери [x] на позначення двох літер [ks]: pol. Awksenty > Axenty, pol. Awksentowicz > Axentowicz, pol. Oksentowicz > Axentowicz .

23. Приголосна [z]:

– замість неї в графії з’являється приголосна [?] з можливим перенесенням місця артикуляції: pol. Drozdowski > Droszdowski ;

– замінена двома приголосними [zh] з можливим перенесенням місця артикуляції: pol. Zorze > Zhorze ;

– замість неї в графії з’являється приголосна [?]: pol. Wizga?ska > Wi?anska, pol. Zachajkiewicz > ?achaykiewicz .

24. М’яка приголосна [?]:

– замінена твердою приголосною [z]: pol. Brze?nicki > Brzeznicky, pol. P??niak > Pozniak, pol. Wo?niak > Wozniak .

Вищенаведена характеристика ознак графічної системи мовлення мешканців Чернівців у XVIII-XIX ст. дозволяє стверджувати, що головні тенденції розвитку фонологічної системи збігалися з процесами, які відбувалися у загальнопольській графічній та фонологічній системі (мазуріння, підвищення і зниження артикуляції фонем, заміна окремих диграфів окремими літерами). Пристосування чи елімінація окремих графічних знаків була природним процесом перенесення мігрантами на ці землі говіркових ознак із різних регіонів Польщі.

Проведений нами графічний аналіз антропонімів повинен стати поштовхом до подальшого розвитку досліджень на змішаних етнічно територіях у мовознавчій сфері, а також стане цінним інформаційним джерелом, яке доповнить знання про цей фрагмент буковинської (європейської) історії та культури.

Список використаних джерел:

1. Слюсар О.Ф. Словник буковинських прізвищ / О.Ф. Слюсар. – Чернівці, 2005. – 432 c.

2. Bukowina: blaski i cienie „Europy w miniaturze”, pod red. K. Feleszki, J. Molasa i W. Struty?skiego. – Warszawa, 1995. – 192 s.

3. Bukowina – wsp?lnota kultur i j?zyk?w / pod red. K. Feleszki i J. Molasa. – Warszawa, 1992. – 80 s.

4. Gala S. Nazwiska historyczne piotrkowian / S. Gala, E. Piotrowicz. – ??d?, 2001. – 158 S.

5. Mischler M. Soziale und wirtschaftliche Skizzen aus der Bukowina / M. Mischler. – Wien – Leipzig, 1893. – 131 s.

6. Skibi?ski W. Losy Polak?w z Bukowiny / W. Skibi?ski. – Zielona G?ra, 1998. – 181 s.