WEB-ресурс научно-практических конференций

Герасименко І.С.

Академія муніципального управління, м Київ, Україна

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ЗМІН ЯК НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ ТАК І НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ

Функціонування інвестиційного ринку дуже складний економічний процес, що формується під впливом багатьох факторів різного характеру і спрямування, котрі впливають на формування попиту та пропозиції на інвестиційні товари та послуги.

Одним із важливих аспектів активізації процесів попиту і пропозиції на ринку інвестиційної діяльності, є формування інвестиційного клімату з метою розробки оптимальних напрямків та ефективних механізмів реалізації регіональної інвестиційної політики , моделювання цих процесів. Це термін ринкової економіки, який на перший погляд є абстрактним, в дійсності є конкретним критерієм ефективного вкладання капіталу для суб’єктів, котрі мають на меті отримати максимальний економічний результат.

Фактори формування інвестиційного клімату (об’єктивні та суб’єктивні) розділяються на: процеси, що відбуваються в світовій економіці та у міжнародних відносинах; об’єктивні передумови, що визначають існуюче становище в національній економіці та перспективи його змін як на загальнодержавному так і на регіональному рівнях; комплекс організаційно-економічних засобів та відповідної інфраструктури для забезпечення прийому іноземного капіталу [2, с. 136].

На нашу думку найбільш прийнятна дефініція поняття „інвестиційний клімат” наводиться Мельник М.І. [1, с. 46-47]. Враховуючи циклічність стану змін середовища нею розкрита необхідність дослідження інвестиційного клімату на мегаінвестиційному ; макроінвестиційному ; мезоінвестиційному та мікроінвестиційному рівнях; висвітлена регіональна, суспільно-економічна їх природа. Можна погодитись з зазначеними твердженнями, які доповнюються авторськими пропозиціями, що інвестиційний клімат регіону – це система відносин, середовище діяльності та система відліку вкладень, які в сукупності:

-   базуються на інтеграції нормативно-правових, соціально-економічних, організаційно-управлінських, інформаційно-консалтингових факторів, що формують в кінцевому результаті синергійний ефект, залежать від рівня управління та відображають, як об’єктивно існуючі можливості та обмеження для мотиваційного заохочення до інвестування, так і суб’єктивні кінцеві результати заохочення поведінки інвесторів по використанню існуючих реалій;

-   демонструють закономірну циклічність, яка визначається змінами суспільного та економічного середовища регіону, його конкурентоспроможністю в національному економічному просторі;

-   характеризують поведінкову диференціацію різних груп інвесторів залежно від стану загальнодержавного інвестиційного клімату.

-   сприяють прискоренню темпів економічного розвитку, гармонізації взаємодії з навколишнім середовищем, формуванню соціальної комфортності для проживання населення.

Щодо визначення груп факторів формування інвестиційного клімату більшість вчених одностайні в тому, що це: політичні, правові, економічні, соціальні, екологічні, геополітичні (об’єктивні), мікроекономічні (характеризують безпосередньо об’єкт інвестицій).

На нашу думку основними компонентами інвестиційного клімату є: політико-правове середовище (політична стабільність в країні, законодавчо-нормативна база); економічне середовище (стабільність національної валюти, рівень інфляції, режим оподаткування та валютного регулювання, стан фондового ринку та фінансово-кредитної системи, ємність внутрішнього ринку та платоспроможність населення); ресурси (права землекористування та доступ до природних ресурсів); інфраструктура (рівень розвитку виробничої та соціально-побутової інфраструктури), а також соціально-культурне середовище, екологія. Інвестиційна діяльність як складний, багатогранний процес, включає напрями різнопланового, але однофункціонального характеру.

З метою створення позитивного інвестиційного іміджу України за кордоном, передбачено комплексні заходи щодо дальшого поліпшення інвестиційного клімату в Україні, а саме:

1.      Дерегуляцію підприємницької діяльності та лібералізацію ділової активності в цій сфері.

2.      Завершення формування стабільної та передбачуваної нормативно-правової бази.

3.      Забезпечення прозорості процедури прийняття рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади.

4.      Удосконалення механізмів управління корпоративними правами.

5.      Усунення структурних деформацій в економіці України.

6.      Забезпечення подальшого реформування податкової системи.

7.      Підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації шляхом їх реструктуризації.

8.      Здійснення адміністративної реформи з метою вдосконалення та підвищення ефективності державного управління.

9.      Розширення і модернізація транспортної інфраструктури України.

10.      Зміцнення банківської системи України.

11.      Пожвавлення інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку.

12.      Стимулювання залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.

На сучасному етапі розвитку економіки, вирішальне значення має результативність інвестування та вибір моделі регіонального розвитку, оптимальність якої обґрунтовується стратегією соціально-економічного розвитку регіону, що і буде предметом подальшого дослідження.

Список використаних джерел:

1. Мельник   М.І. Інвестиційний клімат регіону: теоретичні та прикладні засади дослідження: монографія / М.І.   Мельник. – Львів: ІРД НАН України, 2005. – 304 с.

2. Мокій А.І. Регіонально-спекторна модель зовнішньоекономічної інтеграції / А.І. Мокій. – Львів.: Коопосвіта , 1999. – 345 с.