WEB-ресурс научно-практических конференций

Холоднюк З.В.

Академія муніципального управління, м. Київ, Україна

ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ УКРАЇНИ ТА ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ПІДСИСТЕМАМИ

Цілісна система поглядів на державне управління регіональним розвитком України має бути сформована шляхом поєднання наявних науково-методичних розробок, що стосуються цієї галузі державного управління (включаючи знання щодо частини визначальних понять), та додаткових теоретико-методологічних розвідок, які дозволяють краще зрозуміти сутність та зміст усіх елементів цього явища у взаємозв’язку та взаємообумовленості.

Оскільки побудова концепції державного управління регіональним розвитком України потребує на проведення достатньо широкого кола різновекторних досліджень, то їх доцільно здійснювати поетапно для поступового просування до поставленої мети. У якості головних етапів формування цілісної концепції державного управління регіональним розвитком України можна виділити такі:

-     визначення низки основоположних для дослідження державного управління регіональним розвитком країни понять: “розвиток”, “регіональний розвиток”, “регіональне управління”, “управління регіональним розвитком”;

-     з’ясування місця державного управління регіональним розвитком країни у системі регіонального управління, що здійснюється у державі, та окреслення проблем побудови ефективних механізмів його забезпечення;

-     розкриття змісту поняття “державне управління”, обґрунтування   обов’язковості його поширення на усі гілки державної влади та розмежування із поняттям “управління державою”;

-     дослідження особливостей різних видів механізмів управління, відображення цих особливостей при групуванні сукупності державних механізмів управління, що задіяні у державному управлінні регіональним розвитком України;

-     виділення різнорівневих регіональних систем, а також характеристик та ознак субнаціональних регіонів, що мають враховуватися при виділенні регіонів у складі країни;

-     аналіз внутрішньої структури регіональної системи, співставлення варіантів поділу території України на великі регіони, що мають включати декілька сучасних областей;

-     виявлення тенденцій зміни міжрегіональних диспропорцій в Україні та їх впливу на завдання державного управління регіональним розвитком країни;

-     встановлення взаємозв’язку державної регіональної політики з державною політикою та політиками кожного з регіонів країни, виділення їх головних структурних елементів;

-     конкретизація сутності поняття “регіональна політика”, розкриття його змісту та співвідношення із регіональним управлінням;

-     встановлення стратегічних орієнтирів державного управління розвитком України з урахуванням ситуації, що склалася на теперішній час та прогнозів щодо подальшого розвитку інших країн світу;

-     здійснення вибору головних завдань регіонального розвитку України, реалізація яких має забезпечуватися через застосування державних механізмів управління;

-     формування комплексного державного механізму управління регіональним розвитком України на основі результатів проведених теоретико-методологічних досліджень з державного управління регіональним розвитком країни;

-     створення понятійного апарату державного управління регіональним розвитком країни, забезпечення взаємоузгодження усіх понять між собою;

-     розроблення варіантів раціоналізації адміністративно-територіального устрою України на регіональному та районному рівнях з урахуванням внутрішнього потенціалу територіальних соціально-економічних систем;

-     обґрунтування пропозицій щодо демократизації системи управління державою шляхом внесення відповідних змін у законодавчі акти України при здійсненні державного управління регіональним розвитком країни [1, с. 79].

Отже, формування концепції державного управління регіональним розвитком України доцільно здійснювати розпочинаючи з дослідження низки споріднених взаємопов’язаних понять, що стосуються просторового управління державою та її соціально-економічними територіальними підсистемами. Першими у цій низці є поняття “розвиток”, “розвиток регіону” та “регіональний розвиток”. Узагалі, розвиток будь-якого соціально-економічного територіального простору треба розглядати як незворотні та спрямовані якісні зміни складноорганізованої системи, що саморозвивається. При цьому необхідно враховувати, що зміни притаманні не тільки системі в цілому, а всім об’єктам та явищам, які її складають.

Зважаючи на те, що головною особливістю змін, що розглядаються, є спрямованість, то розвитку соціально-економічної територіальної системи повинна бути притаманна єдина внутрішньо взаємопов’язана лінія, яка спирається на систему цілей розвитку. Проте, незважаючи на наявність такої єдиної орієнтації, процес розвитку є неоднорідним і для нього характерне діалектичне переплетіння різноспрямованих тенденцій, через що загальний хід просування шляхом прогресивного розвитку, якому притаманний рух уперед, до більш досконалого стану, зміни на краще, перехід до більш високого ступеню розвитку, узгоджується із змінами, що можуть створювати тупикові ходи або бути спрямовані у бік регресу. Виходячи з цього, дуже важливо виявити напрямок та особливості прогресивного розвитку країни та її регіонів, а також реалізовувати управління цими складними об’єктами таким чином, щоб усі зміни, що відбуваються, найкоротшим шляхом вели до досягнення поставлених стратегічних цілей.

Список використаних джерел:

1. Герасимчук З. Класифікація соціально-проблемних регіонів та напрямки формування у них політики сталого розвитку / З. Герасимчук // Регіональна економіка. – 2004. – № 2. – С. 77–84.