WEB-ресурс научно-практических конференций

Лемеш В.Г.

Горлівська спеціалізована школа № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, Україна

ЗАСОБИ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ У СМИСЛОВОМУ ПРОСТОРІ АНГЛОМОВНОГО МЕДІАТЕКСТУ

Відомо, що засоби масової інформації відіграють істотну роль у житті світового суспільства. Останнім часом проблема вивчення особливостей функціонування газетного стилю мови потрапила у коло постійних інтересів лінгвістичної науки. Проф. І. Р. Гальперін одним з перших у вітчизняній науці виокремив газетний стиль як окремий стиль мови. Крім того, у наш час завершується інституціоналізація такої суміжної лінгвістичної науки, як медіалінгвістика . Проф. Т. Г. Добросклонська визначає медіалінгвістику [1] як науку, що вивчає функціонування мови у сфері масової комунікації.

Щодо основних функцій газетного стилю мови, то, погоджуючись з проф. М. А. Шамелашвілі [5] , ми відносимо до них наступні: інформаційну функцію та функцію впливу. Безперечно, автори газетних повідомлень подають у свої статтях певну інформацію про різноманітні події, але їх ціль не вичерпується суто інформуванням читачів. Їх головне завдання – переконати читача у правильності погляду засобу масової інформації на ту чи іншу подію. Таким чином, журналісти мусять маніпулювати суспільною точкою зору, залишаючись зовнішньо об’єктивними. З вищезазначеного випливає, що на сучасному етапі розвитку масмедіа маніпулятивна функція газетного стилю мови домінує над інформативною.

Щодо засобів маніпулятивного впливу, які використовуються у сучасних медіатекстах , то ми вважаємо за доцільне розподілити їх на три групи: лінгвістичні, квазілінгвістичні та нелінгвістичні. До лінгвістичних засобів впливу належать суто вербальні, тобто мовні, засоби маніпуляції. Погоджуючись з проф. Г. М. Подшивайловою [4], ми відносимо до вербальних засобів маніпулятивного впливу стилістичні прийоми та виразні засоби мови, які сприяють створенню комічного ефекту, нагнітанню страху, відображенню чуток. Крім того, маніпулятивний вплив нерідко здійснюється за рахунок використання великої кількості чисел.

Щодо квазілінгвістичних засобів впливу, то до них можна віднести розмір та колористику шрифту, а також особливості розташування тексту у друкованому виданні. Квазілінгвістичні засоби маніпулятивного впливу сприймаються читачем за рахунок зорового каналу сприйняття і допомагають авторові газетного повідомлення імпліцитно виразити свою оцінку теми повідомлення та його об’єкту.

До нелінгвістичних засобів маніпуляції належать невербальні елементи смислового простору медіатексту : фотографії, графіки, схеми, таблиці, колажі, малюнки, тощо. Варто зазначити, що вчені-лінгвісти минулого століття практично не приділяли уваги невербальному компоненту медійних текстів, стверджучи , що він не є істотним для тексту в цілому. Однак, ми не можемо погодитися з даною точкою зору, оскільки невербальна складова медіатексту істотно впливає на сприйняття повідомлення читацькою аудиторією. Більш того, вербальна і невербальна складові медійного тексту знаходяться у відносинах взаємної синсемантії . З вищезазначеного випливає, що сучасний медіатекст являє собою негомогенне поліфункціональне утворення. Проф. І. М. Колегаєва [3] використовує термін « мегатекст » на позначення подібних утворень. Щодо функціонального навантаження візуальної складової у смисловому просторі англомовного медіатексту , то, погоджуючись з думкою проф. О. О. Єрьоміної [2], ми виділяємо цілий комплекс функцій, притаманних візуальним складовим газетного тексту. Функція візуальної підтримки основної ідеї медіатексту полягає у візуалізації істотних ознак теми повідомлення для того, щоб допомогти читачеві швидко визначити, про що ідеться у медіатексті . Функція символізації полягає в тому, що невербальний елемент медійного повідомлення має на меті викликати в читача певні асоціації, активізуючи його мислення. Функція підтримки одного з аспектів повідомлення полягає у симпліфікації сприйняття основної інформації газетного матеріалу шляхом зосередження уваги читача на провідному аспекті медіатексту . Ілюструюча функція, як правило, виконується візуальними елементами, на яких зображена безпосередньо та подія, про яку ідеться мова в повідомленні. Функція розширення смислового простору медіаповідомлення виконується тими невербальними елементами тексту, що надають інформацію, яка не має корелятів у вербальній складовій повідомлення. Функція структурування тексту має місце тоді, коли невербальна складова істотно впливає на структуру вербальної складової, тобто визначає логічну послідовність елементів останньої. Функція зняття інформаційної перевантаженості тексту за рахунок цифр полягає у використанні графіків, схем, таблиць з метою коротко представити числову інформацію, яка наявна у газетному матеріалі.

Таким чином, сучасний медіатекст – це поліфункціональне , гетерогенне утворення, основною функцією якого є здійснення маніпулятивного впливу.

Список використаної літератури:

1. Добросклонскоя Т. Г. Что такое медиалингвистика ? / Т.Г. Добросклонская // Вестн . Моск . гос . у-та . Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2004. – № 2. – С. 9-17.

2. Ерёмина Е.А. Множественность форм прагматического воздействия англоязычного медиадискурса : автореф . дис . … канд. филол . наук / Е.А. Ерёмина; Моск . лингв. ун-т. – М., 2007. – 23 с.

3. Колегаєва І.М. Мегатекст як вияв комунікативної гетерогенності цілого завершеного тексту / І.М. Колегаєва // Мовознавство. – 1996. – № 1. – С. 25-31.

4. Подшивайлова Г.М. Мовні засоби маніпулятивного впливу в політичному дискурсі (на матеріалі друкованих російськомовних ЗМІ України) : автореф. дис. … канд. філол. наук / Г.М. Подшивайлова ; Київ. нац. лінгв . ун-т. – К., 2009. – 21 с.

5. Шамелашвили М.А. Функционально-стилистические и лексико-грамматические особенности газетных заголовков: автореф . дис … канд. филол . наук / М.А. Шамелашвили ; Моск . гос . пед . ин-т иностр . яз . и м. М. Тореза. – М., 1982. – 24 с.