WEB-ресурс научно-практических конференций

К.психол.н. Бойко Г.М., к.пед.н. Волошко Л.Б.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИТОКИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Постановка проблеми. Теоретичним підґрунтям наукового аналізу психологічних особливостей і компонентів структури навчальної діяльності студентів є загальна теорія діяльності. Аналіз літературних джерел показує, що поняття „діяльність” зустрічається в категорійному апараті всіх галузей наукового знання, що займаються вивченням людини [1]. Увага дослідників зосереджена на вивченні місця та ролі діяльності в суспільному й особистісному житті людини, проведенні наукового аналізу структури, видів та умов діяльності. Зважаючи на необхідність подальшого пошуку шляхів удосконалення системи підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України, актуальним є визначення методологічних витоків структури навчальної діяльності студентів із метою подальшої конкретизації та вдосконалення її окремих компонентів.

Результати дослідження та їх обговорення . Енциклопедичні та довідникові видання трактують діяльність як „... синонім, що використовується для позначення дії, руху, поведінки, процесів мислення ...” [2, с. 232], а також як специфічну людську форму активного ставлення до навколишнього світу, зміст якої утворюють раціональна зміна та перетворення. У процесі діяльності людство відтворює себе, культуру, створює матеріальні та духовні цінності. Це доводить цілісне розуміння діяльності як органічної єдності чуттєво-практичної та інтелектуальної форми прояву особистості.

Філософські вчення розглядають діяльність як соціальну форму руху матерії, спосіб існування, розвитку суспільства та особистості. Аналіз наукових видань указує на відсутність усталеного погляду науковців на сутнісний зміст поняття „діяльність”. Незважаючи на різноманітність трактувань, усі вони об’єднуються в межах двох основних підходів: у першому діяльність розглядається як взаємодія людини з навколишнім світом; у другому – як здатність людини до певного виду активності. Зокрема, М. Табаков аналізує поняття раціональності у співвідношенні з поняттям ефективної діяльності, структуру якої утворюють п’ять основних елементів – інструкція, ефективний процес, суб’єкт, дія, результат.

З психологічних позицій діяльність трактується як „...активність людини, що спрямована на досягнення свідомо поставленої мети, пов’язаної із задоволенням власних потреб та інтересів, а також виконання вимог, що висуває до неї суспільство [3, с. 157]. Ступінь активності, необхідної для досягнення поставленої мети діяльності, визначає сам суб’єкт. Отже, психологічна теорія діяльності пов’язана з розробкою та обґрунтуванням принципу єдності свідомості та діяльності, визначенням її структури.

На думку більшості науковців, структуру діяльності утворюють три елементи: суб’єкт, об’єкт та активність суб’єкта . Під суб’єктом діяльності вчені розуміють окрему особу, групу або велику спільноту людей. Людина, як суб’єкт діяльності, є носієм системи індивідуальних, особистісних якостей, що визначають її індивідуальність. Отже, суб’єкт та об’єкт є ключовими, нерозривними елементами структури діяльності. Необхідно відзначити, що в наукових дослідженнях часто спостерігається заміна об’єкта діяльності предметом, незважаючи на нетотожність змісту цих наукових понять. На думку Л.П. Буєвої (1978), „предмет існує об’єктивно та незалежно від людини ..., а ... природна предметність об’єднує всі людські цілі, здібності та потреби”. Дія суб’єкта спрямовується на предмет, який він „... виділяє з об’єкта у процесі його перетворення під час здійснення зовнішньої чи внутрішньої дії” [5, с. 169].

У сучасній психології уявлення про людину, як цілісний суб’єкт діяльності, переважним чином орієнтоване на дослідження її особистісного потенціалу. До ключових компонентів особистісного потенціалу суб’єкта діяльності віднесено гносеологічний, аксіологічний, творчий, комунікативний, професійний, духовний, психофізіологічний.

З огляду на завдання нашого дослідження, на особливу увагу заслуговує аналіз складових потенціалу, що розглядається в якості передумов, які визначають рівень можливих навчальних досягнень студентів. Зусилля суб’єкта діяльності завжди спрямовуються на її об’єкт. Об’єктом діяльності є явища та предмети матеріальної дійсності, що існують незалежно від свідомості людини й на які спрямовано її діяльність. Отже, суб’єкт та об’єкт є ключовими, нерозривними елементами структури діяльності. До структурних елементів діяльності дослідники також відносить активність суб’єкта, що „... проявляється в тому чи іншому способі оволодіння суб’єкта об’єктом” [6, с. 9].

Виділені елементи структури діяльності науковці інколи доповнюють четвертим елементом – її знаряддям і засобами, за допомогою яких вона здійснює перетворення предметів діяльності. Отже, використовуючи знаряддя та засоби, суб’єкт діяльності завдяки свідомості, активності та творчим здібностям здатен „оживляти сукупність мертвих речей, приводити їх у рухомий стан, творчо перетворювати умови діяльності, самого себе та оволодівати об’єктом діяльності” [2, с. 82].

Висновки. Отже, до ключових ознак навчальної діяльності студентів правомірно віднести: предметність, що вказує на залежність діяльності від об’єктивного впливу навчального середовища; цілепокладання – студент свідомо вибудовує та керує своєю діяльністю, орієнтуючись на мету (кінцевий результат діяльності) та умови її здійснення; усвідомленість, що експлікується розумінням дій, прогнозуванням результатів і перспектив навчальної діяльності; результат діяльності , що відображає та характеризує ступінь її завершеності.

Список використаних джерел:

1. Большой психологический словарь / Ребер Артур ( Penguin ). Т. 1 : Пер. с англ. – М.: Вече, АСТ, 2000. – С. 232.

2. Каган М.С. Человеческая деятельность / М.С. Каган . – Политиздат, 1974. – 328 с.

3. Леонтьев О.М. Общие понятия о деятельности / О.М. Леонтьєв : Хрестоматия по психологии / п од ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – 447 с.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н. Леонтьев . – М.: Политиздат, 1982. – 257 с.

5. Макарова Л.Л. Загальна психологія / Л.Л. Макарова, В.М. Синельников : навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 200 с.

6. Ярошенко О.Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методичний аспект / О.Г. Ярошенко. – К. : Станиця, 1999. – 246 с.