WEB-ресурс научно-практических конференций

Дзюбіна К.О.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ ДЕФІНІЦІЇ «ЗВОРОТНИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ПОТІК»

Відсутність єдиного тлумачення дефініції «зворотний матеріальний потік» (ЗМП) пов’язана з проблемою розроблення стандартизованої економічної термінології. Досліджуючи питання сутності категорії ЗМП, нами було встановлено суттєві розбіжності в визначенні окремих понять, що складають понятійно-категоріальний апарат даного явища [2]. Не завжди чітким в економічній літературі є висвітлення різниці між певними поняттями та економічними категоріями. З термінології, яку використовують вітчизняні науковці в сфері економіки підприємства, логістики, менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку може бути сформовано певний набір синонімічних рядів, що відображають окремі сторони дефініції «зворотний матеріальний потік». Основними з них, на нашу думку, є: 1) в контексті визначення об’єктів ЗМП: «матеріали – готова продукція – товар – реалізована продукція», «упаковка – тара – пакувальний матеріал», «відходи – утиль»; 2) в контексті визначення функціональних підсистем підприємства, в яких можуть виникати ЗМП: «постачання – закупівля», «збут – розподіл»; 3) в контексті визначення мети функціонування ЗМП: «переробка – повторне використання – рециклінг – утилізація – відновлення цінності – вилучення продукції з обігу – видалення».

Використання синонімів та підміна певних понять може бути передумовою некоректного використання методів менеджменту в процесі управління ЗМП. Метою проведеного нами дослідження є виділення домінанти в кожному з вищезгаданих синонімічних рядів для вдосконалення дефініції ЗМП з урахуванням специфіки термінології управлінського, фінансового та бухгалтерського обліку.

Об’єктами ЗМП можуть бути певні матеріали, продукція, товари, комплектуючі, сировина тощо. Розглянемо основні об’єкти зворотного матеріального потоку через синонімічний ряд «матеріали – готова продукція – товар – реалізована продукція». Під матеріалами розуміють все, що організація переміщує для виробництва власної продукції. Вони можуть бути осяжні (сировина) та неосяжні (інформація) [3]. Під терміном готова продукція розуміють продукцію, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання. укомплектування згідно з умовами договору із замовником, відповідає технічним умовам і стандартам [5]. З позиції вимог бухгалтерського обліку готова продукція – це продукція, виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом [6]. Товари – матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу [6]. Реалізована продукція – це продукція, доставлена споживачам, гроші за яку надійшли на розрахунковий рахунок постачальника [4].

Ототожнюються в економічній літературі також поняття тари, упаковки та пакувальних матеріалів. Однак, існують певні відмінності. Упаковка – технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат у процесі його обігу, а довкілля – від забруднень, а також полегшує виконання логістичних функцій [7; 8]. Близьким до визначення сутності катер міну «упаковка» є поняття засобів упаковки багаторазового використання. Засоби упаковки багаторазового використання – це контейнери, тара-обладнання, тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і пакувальні тканини, універсальні контейнери, що належать окремим підприємствам і організаціям [9]. Вужчим, однак не менш важливим в дефініції об’єктів ЗМП є поняття тари. Тара – основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару [7]. Виділяють також споживчу тару – тара, що надходить до споживача з товаром і не призначена для транспортування товару. На думку Н.О.Гори, тара – це предмети, які призначені для транспортування, передпродажної підготовки і продажу продукції або товарів [10]. Пакувальний матеріал – основний елемент упаковки, який створює пакувальні засоби. Окремі види матеріалів (у певних випадках) являють собою безпосередньо упаковку [8].

Синонімічно використовують такі об’єкти ЗМП як утиль та відходи. Утиль – непридатні для вжитку речі, які можна використати як сировину (металевий брухт, папір тощо) [11]. Відходи – залишки сировини, матеріалів, які утворюються в процесі виготовлення продукції та можуть бути використані для іншого виробництва [12]. Закон України «Про відходи» визначає відходи як будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [13]. Тому за доцільне вважаємо використати в дефініції ЗМП поняття «відходи».

Функціональними підсистемами підприємства , в яких виникають ЗМП можуть бути ті, що межують з входом та виходом організації. Розглядаючи організацію як відкриту систему можна визначити, що вхід представлено функціональною підсистемою постачання або закупівлі. В свою чергу на виході організації існує функціональна підсистема збуту або розподілу. Під постачанням, на думку Г.Г. Левкина, доцільно розуміти забезпечення підприємств, організацій та домогосподарств необхідними матеріальними ресурсами з метою подальшої їх переробки в новий продукт або споживання (використання) без перероблення. Під закупівлею будемо розуміти діяльність, що здійснюється підприємствами в сфері торгівельного обігу. Товари, що закуповуються під час здійснення цієї діяльності, призначені для подальшого їх перепродажу [14]. Що стосується понять збуту та розподілу, то, дані підсистеми підприємства теж відмінні, а саме: збут – це підсистема виробничого підприємства, що пов’язана зі сферою обігу готової продукції, забезпечує взаємодію в ланцюгу «виробник – перший споживач (посередник)» [14]. Аналізуючи визначення Г.Г. Левкина, можна зробити висновок, що розподіл – підсистема підприємства, що пов’язана зі сферою товарного обігу. В той же час Б.А.Анікін ототожнює ці дві сфери як синонімічні [15, с. 185]. Є.В.Крикавський наводить визначення розподільчої логістики та логістики дистрибуції. Це дає змогу виділити підсистему розподілу або дистрибуції товарів [16-18]. Аналізуючи вищенаведені положення а також П(с)БО № 16 «Витрати» ми вважаємо за доцільне ототожнити підсистему збуту, розподілу та дистрибуції підприємства як окремих сфер виникнення ЗМП [19].

Аналізуючи мету функціонування ЗМП було виявлено синонімічний ряд категорій «переробка – перетворення – повторне використання –– утилізація – рециклінг – відновлення цінності – вилучення продукції з обігу – видалення». З метою формування дефініції ЗМП ми пропонуємо об’єднати поняття «переробка» та «перетворення» в категорію «трансформація». Трансформація – перетворення виду, форми тощо чого-небудь [12]. Утилізація (від лат. utilis – корисний) – це використання чогось з метою переробки, корисне використання [11; 12]; використання чогось для переробки, доцільне застосування відходів, лишків у господарстві [20]; утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи інших цінностей [13]. Рециклінг – це повторне використання ресурсів, виділених із відходів [21]. Вилучення продукції з обігу – будь – який захід, спрямований на запобігання появі продукції на ринку України, в ланцюгу постачання продукції [22]. Законом України «Про відходи» регламентується також поняття « перероблення відходів » (здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення) та « видалення відходів » ( здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації) [13].

Проаналізувавши вищенаведені положення нами запропонована наступна дефініція ЗМП: зворотний матеріальний потік – це сукупність реалізованої готової продукції, товарів, засобів упаковки багаторазового використання та (або) відходів, віднесена до визначеного часового інтервалу та направлена в напрямку від джерела її споживання та (або) виявлення до джерела безпосереднього та (або) потенційного утворення з метою відновлення її цінності, повторного використання, трансформації, вилучення з обігу та (або) видалення.

Список використаних джерел:

1. Словник іншомовних слів / [уклад. С.М. Морозова, Л.М. Шкарапута]. – К.: Наук. думка, 2000. – 680 с.

2. Дзюбіна К.О. Теоретичні засади визначення сутності економічної категорії «зворотний матеріальний потік» / К.О. Дзюбіна // Тези доповідей Міжнародної науково – практичної конференції «Сучасні проблеми економіки і менеджменту» (Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. – 396 с. – С. 101-103.

3. Уотерс Д. Логистика: управление цепью поставок / Д. Уотерс; пер. с англ. – М.: ЮНИТИ-ДАНА.– 2003. – 503 с.

4. Економіка підприємства: підруч. / [Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М. та ін.]; за заг. ред. Й.М. Петровича. – Львів: «Новий Світ-2000», 2004. – 680 с.

5. Бухгалтерський облік: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / [Ловінська Л.Г., Жилкіна Л.В., Голенко О.М. та ін.]; под. ред. Л. Г. Ловінська. – К.: КНЕУ, 2002. – 370 с.

6. П(с)БО 9 «Запаси», затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

7. Наказ Державного комітету статистики стандартизації, метрології та сертифікація України № 314 від 17.05.2000р. «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках (ПМУ 17 – 2000)».

8. Сирохман І.В. Товарознавство пакувальних товарів і тари: підручник / І.В. Сирохман, В.М. Завгородня. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 616 с.

9. Наказ Міністерства державних ресурсів України «Про затвердження Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання і Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків» № 15 від 16.06.1992 р.

10.   Гора Н.О. Облік видів економічної діяльності: підруч. / Н.О. Гора. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 392 с.

11.   Словник іншомовних слів / [уклад. Бибик С.П., Сюта Г.М.]; за ред. С.Я. Єрмоленко. – Х.: Фоліо, 2006. – 623 с.

12.   Сучасний тлумачний словник української мови: 65000 слів / за аг. ред.. д-ра філол.. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.

13.   Закон України «Про відходи» № 187/98 від 05.03.1998 р.

14.   Левкин Г.Г. О некоторых терминологических неточностях [Электронный ресурс] / Логистика. – №1. – 2010. – С. 16-17. – Режим доступа: http://scipeople.ru/publication/99216

15.   Логистика : учеб. / под ред. Б.А. Аникина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 368 с.

16.   Крикавський Є.В. Логістика і сучасні виклики економіки / Є.В. Крикавський // Економіка України у ХХІ столітті: ретроспектива і перспектива. Доп. асоціації вчених «Еліта економічної науки Львова» / за ред.. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – Л.: Львівський нац. ун-т ім. Франка, 2002. – С. 11.

17.   Крикавський Є.В. Логістика. / Є.В. Крикавський // Основи теорії: підруч. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка». – «Інтелект-Захід», 2004. – 416 с.

18.   Крикавський Є. Промисловий маркетинг: підруч. / Є. Крикавський, Н. Чухрай. – 2-ге вид. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 472 с.

19.   П(с)БО 16 «Витрати», затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.99р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

20.   Словник іншомовних слів / [ уклад. С.М. Морозова, Л.М. Шкарапута]. – К.: Наук. думка, 2000. – С. 18.

21.   Скороход І.С. Світовий досвід використання вторинних ресурсів / І.С. Скороход // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2007. – № 12: Екон. науки. – С. 229-233.

22.   Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 2736-6 від 02.12.2010р.