Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VII Международная научно-практическая конференция "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины" (19-20 октября 2011 г.)

К.е.н. Мостовенко Н.А., Ковальчук В.В .

Луцький національний технічний університет, Україна

ВПЛИВ ПРОБЛЕМНОЇ КРЕДИТНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

НА ФІНАНСОВУ СТІЙКІСТЬ БАНКУ

Визначальною характеристикою сучасної банківської системи у посткризовому середовищі є істотне погіршення фінансової стійкості банківських установ внаслідок зростання проблемної заборгованості за кредитними операціями. Така ситуація негативно позначається на результатах фінансової діяльності банків, створює певні труднощі для кредиторів і позичальників, ускладнює менеджмент банку, знижує довіру населення до банківської системи та стримує відновлення кредитування реального сектору економіки України.

Вивченню питань проблемних кредитів та методів їх повернення присвячені праці вчених: А. Мороза, А. Васюренка, В. Міщенка, В. Вітлінського, О. Пернарівського , Л. Примостки та багатьох інших. Проте загальний аналіз стану кредитних портфелів більшості банків свідчить про вагому частку таких кредитів, які теоретики й практики називають «поганими», «токсичними» та, навіть, «сміттєвими».

Нині жодна з кредитно-фінансових установ не може бути цілком застрахована від виникнення у неї проблемної кредитної за­боргованості. Проблемна заборгованість не виникає раптово, і не пов ’ язана із початковими етапами кредитного процесу. Така заборгованість в більшості випадків лише фіксується банківськими працівниками уже як наслідок якості обслуговування позичальником боргу. Кожний банк має у своєму портфелі проблемні кредити і тому головне питання полягає у встановленні допустимого для банку рівня цих кредитів щодо загальної вартості виданих позик. Для зарубіжних банків прийнятними є такі значення показників: питома вага списаних позик у загальному обсязі виданих – 0,25-0,75%; питома вага прострочених позик (понад 90 днів) у загальному обсязі виданих – 0,5-3%. Якщо останній показник сягає рівня 7%, то становище банку визначається як кризове. Для вітчизняної банківської системи значення аналогічних показників мають досить широкий діапазон коливань: від 2 до 50% і вище [1]. За даними Українського аналітичного центру частка проблемної заборгованості за різними видами баніквських кредитів сягає сьогодні 60-80% при офіційних даних щодо обсягів проблемної заборгованості – близько 85 млрд. грн. (майже 12% усього кредитного портфеля), а неофіційних даних – близько 180 млрд. грн. Практики зазначають, що найбільше проблем з кредитами, виданими юридичним особам. В окремих банках частка проблемних кредитів юридичних осіб близько 40%, а фізичних лише 5%. Серед кредитів, отриманих фізичними особами найскладніша ситуація в сегменті іпотечного кредитування. Йому належить 60-80% проблемної заборгованості через валюту кредитування. Внаслідок курсових стрибків ще в 2008 році навантаження на позичальників зросло майже в 2 рази. Звісно, таке навантаження на доходи для більшості громадян є непосильним.

Нині немає однозначного законодавчого визначення поняття «проблемний кредит». Кожний кредитор вкладає в це поняття те, що його власності чи коштам, які він тимчасово надає іншому суб’єкту, притаманна серйозна загроза [2]. Законодавець зі свого боку тлумачить лише поняття «проблемні активи». Так, згідно з Постановою правління НБУ № 569 від 29.29.2009 р. Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком Укра­їни заходів впливу за порушення банківського законодавства, проблемні ак­тиви – негативно класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку активи. Додатковим навантаженням на комерційний банк щодо підвищення його ліквідності є вимога регулятора, яка полягає в обов’язковому формуван­ні резерву під проблемні кредити, що істотно впливає на діяльність комер­ційного банку. Цей захід з боку регулятора є цілком виправданим, але якщо проблемні активи комерційного банку становлять значну частку, а згідно з вимогами, резерв формується на 100% від суми проблемного активу, то це призводить до істотних проблем у діяльності банку. Зауважимо, що за 11 мі­сяців 2009р. банківські відрахування до резервів сягнули 64,3 млрд грн, або 40,4% банківських витрат [3].

Як відомо, банківський кредит – це грошовий позичковий капітал банку, що передається у тимчасове користування на умо­вах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільо­вого характеру використання. Виходячи з цього, проблемні кредити можна визначати як такі, з приводу яких виникла ситуація невиконання позичальником зазначених принципів.

Наприклад, А.Мороз виділяє такі ознаки виникнення проблемної кредитної заборгованості [4]: зниження ринкової вартості предметів забезпечення; фінансові проблеми гарантів, поручителів, страховиків; призупинення робіт з виконання проектів, що фінансуються за кредитні кошти; непорозуміння позичальника зі своїми постачальниками, партнерами та контрагентами; реорганізація суб’єкта господарювання; звернення позичальника за додатковими кредитами; припинення контактів з працівниками банку; безпричинне порушення графіка звітності про використання кредитних коштів; наявність збитків у діяльності позичальника, зниження ділової активності його діяльності.

Отже, проблемна кредитна заборгованість банківських установ у більшості випадків не виникає раптово. На практиці існує багато сигналів, які свідчать про погіршення фінансового стану позичальника та про підвищення ймовірності неповернення кредиту. Тому завдання працівників кредитних департаментів полягає у виявленні таких сигналів якомога раніше, перш ніж ситуація вийде з-під контролю і фінансові втрати банку стануть неминучими. Відповідно до з’ясованих сигналів застосовують і різні методи управління проблемними кредитами з метою запобігання погіршення фінансового стану банку.

Список використаних джерел :

1. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: підруч. / Л.О. Примостка. – 2-ге вид. – К.: КНЕУ, 2004. – 468 с.

2. Зубок М.І. Фінанси, облік і аудит: збір. наук. праць / І.М. Зубок, С.М. Яременко; відп. ред. А.М. Мороз. – К.: КНЕУ, 2007. – Вип. 10. – 2007.

3.      Дубинський О. Проблема у квадраті, або Як бути із проблемними активами банків? / О. Дубинський, Ю. Сколотяний // Дзеркало тижня. – 2009 . – № 50 (778). – 19-25 груд.

4.      Мо роз А.М. Кредитний менеджмент: навч. пос іб. / А.М. Мороз, Р.І. Шевченко, І.В. Дубик. – К.: КНЕУ, 2009. – 399 с.