WEB-ресурс научно-практических конференций

Ільченко В.О.

Криворізький технічний університет, Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЙНО-АКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Питання організації діяльності промислових підприємств в складних умовах економічного розвитку країни набувають великої значимості. Для сталого розвитку підприємству необхідно постійно підтримувати на високому рівні конкурентоспроможність своєї продукції, а також прагнути до її підвищення. Вагомою складовою в успішному розв’язанні цих задач є залучення до процесу діяльності різних форм інновацій.

У Концепції розвитку національної інноваційної системи України до 2025 року передбачається підвищити до 60% частку інноваційно-активних підприємств у промисловості. Державна цільова економічна програма на 2009-2013 роки також зосереджена на інноваційній діяльності всіх галузей народного господарства. Аналіз статистичних даних показує, що машинобудівні підприємства ГМК відносяться до інноваційно-активних підприємств.

Для успішного впровадження нововведень необхідний достатній рівень ресурсного забезпечення виробничої діяльності, який дозволить підтримувати і розвивати інноваційний потенціал на підприємстві. Рішення даного питання ускладнюється необхідністю одночасного управління виробництвом продукції з різними стадіями життєвого циклу. Випуск інноваційної продукції потребує відволікання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів від виконання завдань основної виробничої програми, придбання і засвоєння новітньої техніки та технологій. Використання «неповоротких» систем підтримки управлінських рішень при цьому призводить до значних економічних втрат від неефективного використання наявних виробничих ресурсів.

Інноваційний процес відносно конкретного підприємства знаходить власне відображення у виробничій програмі. Розробка виробничої програми є багатоваріантною задачею. Варіанти відрізняються один від одного номенклатурою та асортиментом продукції, співвідношенням обсягів виробництва серійної та нової продукції, можливістю зміни виробничих потужностей, потребою у матеріальних, трудових, енергетичних ресурсах та інше.

Загально відомо, що освоєння нової продукції знижує ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства. Однак цей вплив на різних підприємствах проявляється по різному.

Таким чином, за умов ситуації, що склалася в машинобудуванні, є потреба у створенні організаційно-економічного механізму управління інноваційно-активними підприємствами в умовах одночасного виробництва продукції з різними етапами життєвого циклу. На основі дослідження щодо впливу процесів освоєння нової продукції на ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства було висунуту гіпотезу про можливість забезпечення більш ритмічної роботи машинобудівних підприємств у період освоєння нової продукції за рахунок використання спеціальних методів прогнозування їхньої роботи та за допомогою впровадження розробленого організаційно-економічного механізму управління інноваційно-активним підприємством, у якому враховуються можливості наявних виробничих ресурсів для одночасного виробництва базової та інноваційної продукції.

Основними етапами обґрунтування випуску нового виробу є вибір критерію визначення оптимального варіанту виробничої програми та формування сценаріїв випуску нової продукції. Критерій оптимальності повинен бути інтегральним, оскільки потрібно комплексно аналізувати інформацію для досягнення найліпшого сценарію. Запропонований спосіб розрахунку критерію дозволяє включати довільну кількість факторів, що потребують оптимізації в різних напрямках без виконання етапу приведення до єдиного співвимірювача та підбору вагових коефіцієнтів за допомогою експертних методів. Таким чином, представлений критерій є більш універсальним та незалежним від впливу зовнішнього середовища та суб’єктивного оцінювання. Його доцільно використовувати для аналізу та оптимізації результатів прогнозування при умові застосування разом з нейронними мережами, враховуючи їх переваги перед іншими математичними методами, а також можливість отримання декількох результатів одночасно. У зв’язку з цим пропонується застосовувати нейромережеві технології як інструменти для побудови економіко-математичної моделі оптимізації та прогнозування варіанту сценарію запуску у виробництво нової продукції.

Застосування методу оптимізації за допомогою генетичних алгоритмів разом з використанням нейронної мережі дає можливість створити гібридну оптимізаційну нейронну модель. Використання інформаційної системи на базі такої моделі дасть можливість керівництву підприємства самостійно визначатись із набором вихідних параметрів, направленням векторів їх оптимізації завдяки універсальному інтегральному критерію і отриманню інформації по найкращому варіанту запуску у виробництво нової продукції та загальному стану виробничої програми.

Для виконання оптимізаційних розрахунків на основі побудованої моделі обґрунтування випуску нового виробу, в рамках прикладу, у якості компонентів критерію пропонується використати показники рентабельності продукції,     терміну виконання загального портфелю замовлень та коефіцієнта ризику при здійсненні інноваційної діяльності. Основним завданням задачі оптимізації в рамках даного прикладу є знаходження найбільш можливого значення рентабельності продукції при найменш можливому терміні виконання всього портфелю замовлень.

Дослідження показали, що балансування між об’ємами використання тієї чи іншої групи виробничих ресурсів з урахуванням визначених обмежень та орієнтиром на значення критерію дозволить отримати найкращий варіант розподілення виробничих ресурсів, а значить інформацію про оптимальний у визначених умовах обсяг випуску нових виробів з урахуванням обсягів поточних замовлень.