WEB-ресурс научно-практических конференций

К.філол.н. Косенко О.П.

РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», Україна

МОВНІ ЗАСОБИ МАНІПУЛЯЦІЇ В СУЧАСНИХ ЗМІ

Мовна картина світу знаходиться в прямій залежності від мовних змін, тісно пов’язана з питанням взаємодії мови, культури і суспільства. Суспільство впливає на мову, мова впливає на суспільство. Отже, світогляд людини, її переконання змінюються не лише з об’єктивних причин, що мають місце в навколишньому світі, але і при внесенні змін до системи мовної картини світу.

Останнім часом засоби масової інформації є чи не єдиним інструментом-регулятором, що формує суспільну думку та впливає на настрої більшої частини населення. Радіо, телебачення, і особливо Інтернет стають невід’ємною частиною нашого життя.

Якщо раніше в мас-медіа і був присутній елемент маніпулювання, то він був більшою мірою несвідомим, це визначалося швидше історичними закономірностями. Тепер же штучне маніпулювання мовою або прихована зміна мови мають на меті коректування свідомості і світогляду індивідуума та суспільства в цілому, впровадження певних цінностей і викорінювання інших.

У зв’язку з цим питання впливу, маніпуляції на будь-якому рівні (чи то лексичному, чи то синтаксичному) набувають особливого значення. Маніпуляція вивчається в межах психології, соціології, політології, філософії, суто лінгвістичних робіт з маніпулювання реципієнтом існує не дуже багато.

Маніпуляція свідомістю цільової аудиторії ефективно здійснюється у публікаціях, що присвячені економіці, культурі, дозвіллю. Реципієнт рідше виявляє факт маніпуляції, бо не шукає в них підоснови і тому менш критично сприймає такі тексти.

Однією з умов успішної маніпуляції є її непомітність, коли реципієнт «вірить, що все, що відбувається, є природним та неминучим» [5, с. 43]. У такому випадку в нагоді можуть стати евфемізми – слова або вислови, що здатні вуалювати, затемнювати факти, які можуть викликати антипатію або негативну оцінку з боку суспільства. Як зазначає Ю.С. Баскова [1], евфемізми володіють високим маніпулятивним потенціалом за рахунок непомітності для реципієнта, оскільки в сучасному інформаційному потоці їх важко вичленити з контексту та ідентифікувати табуйований денотат, що ховається за евфемізмом.

Серед інших лексичних засобів, що активно застосовуються задля маніпулятивного впливу, можна зазначити полісеманти, омоніми, оказіоналізми. Останні за рахунок своєї нестандартності створюють експресивність матеріалу, розстановку акцентів. Зіштовхуючи значення омонімів, журналіст привертає увагу читача за рахунок каламбурів і актуалізує в публікації додаткові сенси [2]. Важливу роль у процесі реалізації маніпулятивного впливу відіграє обігравання власних імен та вживання фразеологізмів, а й часто їхні трансформації. Гра з іншомовними словами, гра з конотацією слів, розширення сполучуваності слів також слугують аттративності написаного і можуть впливати на суспільну свідомість.

Часто в медійному дискурсі актуалізуються різні значення займенників you, we, they (ви, ми, вони), що дозволяє створити ілюзію об’єктивного подання інформації. Певна надмірність персональної сітки в публіцистиці пов’язана з бажанням автора повідомлення «об’єктивізувати висловлюване», освітити різні точки зору на одну й ту ж ситуацію, проте саме поєднання в одному тексті різних значень особових займенників допомагає реалізувати маніпулятивний вплив [3]. Генералізація референтів (напр., ми – читачі і журналіст, ми – весь народ) дозволяє створити ілюзію спільності, так би мовити єднає реципієнта з адресантом.

Актуалізувати в свідомості реципієнта важливі для адресанта думки, нав’язати їх можна і за допомогою синтаксичних засобів: питальні речення у функції розповідних, риторичні питання і т.п. Все це створює діалогічність спілкування, знижує категоричність, відбувається так би мовити спільне міркування над питанням. Якщо ж адресанту необхідна експресія, експресивність у висловлюванні думок, то її можна реалізувати за рахунок синтаксичних повторів і парцельованих конструкцій. Вони використовуються для акцентування уваги реципієнта на важливих смислових моментах. Складний синтаксис може дезорієнтувати реципієнта у потоці інформації і зробити його більш піддатливим до сприйняття «необхідної» для адресата думки.

Слід зазначити, що будь-якому тексту медійного дискурсу властива певна схема, яка допомагає створити таку «інформаційну картину світу», яка зумовила б ставлення читачів до того, що відбувається, їх уявлення про життя, сприяла б формуванню політичних, економічних та етичних ідеалів і переконань, а також певних мотивів і стимулів поведінки. Тобто, матеріали інформаційного жанру, організовані за певною макроструктурною схемою, психологічно впливають на людську підсвідомість, направляючи його в те або інше русло [4].

Перспективними напрямами дослідження можуть бути з’ясування залежності вибору адресантом мовних засобів маніпуляції від каналів інформаційного потоку, виявлення універсальних засобів мовної маніпуляції для різних мов, аналіз мовних засобів маніпуляції в діахронічному аспекті, виявлення причин актуалізації одних і маловживаності інших засобів.

Список використаних джерел:

1. Баскова Ю.С. Эвфемизмы как средство манипулирования в языке СМИ: на материале русского и английского языков: дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 / Ю.С. Баскова. – Краснодар, 2006. – 162 с.

2. Катенева И.Г. Механизмы и языковые средства манипуляции в текстах СМИ: дис. … кандидата филол. наук : 10.02.01 / И.Г. Катенева. – Новосибирск, 2010. – 250 с.

3. Косенко О.П. Коментабельні конструкції в сучасній англійській мові: дис. … кандидата філол. наук : 10.02.04 / Донецьк, 2007. – С. 126-150.

4. Косенко О.П. Структурно-семантические особенности текстов медийного дискурса / О.П. Косенко // Культура народов Причерноморья : научн. журн. – Симферополь: Крым, 2008. – № 142, Т.1. – С. 386-389.

5. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием: пер. с англ. / Г. Шиллер. – М. : Мысль, 1980. – 326 с.