WEB-ресурс научно-практических конференций

Проха Л.М., Сподіна О.П.

Національна металургійна академія України, м. Дніпропетровськ

АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ УКРАЇНИ В РОЗРІЗІ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РЕГІОНІВ

Господарська діяльність людини, набуваючи все більш глобальний характер, робить дуже суттєвий вплив на процеси, що відбуваються в біосфері. Саморегуляція біосфери дозволяє зводити до мінімуму негативні наслідки діяльності людини. Але існує межа, коли біосфера вже не в змозі підтримувати рівновагу. Починаються незворотні процеси, що призводять до екологічних катастроф.

Людство істотно змінило хід цілого ряду процесів у біосфері. В даний час, хоча і повільно, відбувається перебудова всієї біосфери планети. У ряді регіонів планети вже виникли складні екологічні проблеми, які необхідно розв'язувати найближчим часом [1].

Аналіз інформації свідчить, що Україна була екологічно благополучною ділянкою планети. Але за два останні сторіччя перетворилася на територію, яка є однією з найбрудніших ділянок світу.

На думку вітчизняних вчених, екологічні проблеми України неможливо відокремити від економічних проблем. Тому при виробництві продукції, прийнятті та реалізації рішень стосовно розвитку економіки кожного регіону, необхідно їх враховувати, оскільки кожна окрема територія України має свої екологічні проблеми, які впливають на загальний стан країни.

В даний час, для значної кількості регіонів існує екологічна криза природних екологічних систем, що викликано негативними довгостроковими тенденціями збільшення забруднення навколишнього природного середовища.

Основними забруднювачами в Україні є підприємства чорної металургії (33%), енергетики (30%), вугільної промисловості (10%), хімічної та нафтохімічної промисловості (7%) [3]. Колосальне техногенне навантаження на територіях промислово розвинутих областей погіршує загальний стан природного середовища. Найбільш забрудненими областями є Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька.

Споживання дуже великої кількості природних ресурсів через високу матеріалоємність та енергонасиченість промислових об'єктів призводить до значного їх зменшення, зростання собівартості продукції та погіршення еколого-економічного стану у даному регіоні.

Через великі обсяги виробництва на території більшості регіонів України спостерігається тенденція зростання відходів. Застарілі технології та обладнання не в змозі забезпечити якісну їх переробку і тим самим зменшити використання первинних природних ресурсів. Так у середньому за рік утворюється 15,5 млн. т золи і золошлакових відходів, а використовується тільки 5 млн. т. Обсяг щорічного утворення шлаків феросплавного виробництва складає 2 млн. т, а використовується тільки 1,3 млн. т [4].

У промисловому виробництві України нараховується 1848 хімічно небезпечних об'єктів, які зберігають, виробляють або використовують близько 273 тис. т різних сильно діючих отруйних речовин. У народному господарстві діє понад 1200 вибухонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктів, де зосереджено понад 13,6 млн. т твердих і рідких вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин [2]. Така кількість небезпечних об'єктів на території України робить ці території ризиковими, екологічно небезпечними і потребує додаткових коштів для запобігання аварій і катастроф техногенного походження.

У сучасній екологічній ситуації набуває актуальність вивчення не тільки наслідків, але й причин виникнення екологічних проблем.

Як вважають українські вчені, розгляд виникнення причин екологічних проблем необхідно проводити не тільки в масштабах країни, а й у регіональному розрізі. Це обумовлено наступним:

· кожен регіон має різні види корисних копалин, які під час поділу праці та спеціалізації сформували свою регіональну промисловість, своє навантаження на екологічну систему;

· вирішення еколого-економічних проблем має більш ефективний результат, коли їх вирішення враховує конкретну територію;

· у певних регіонах різні еколого-економічні проблеми або різна ступінь їх значимості й актуальності;

· доцільно під час розробки природоохоронних заходів та прийняття рішень щодо раціонального використання природних ресурсів даного краю розглядати все в комплексі, у системі з іншими заходами з економічного, соціального розвитку регіону з обов'язковою прив'язкою до особливостей і можливостей природного оточення регіону [4].

В результаті взаємодії людини з природою виникають різні екологічні проблеми в регіонах країни, що призводять до порушень природних екосистем.

Таким чином, необхідно вже зараз вжити рішучих заходів для оздоровлення екологічної ситуації у регіонах країни. Екологічні проблеми в регіонах необхідно вирішувати планомірно на основі наукового підходу. При вирішенні екологічних проблем у регіонах країни крім технічного переозброєння виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, необхідно також враховувати можливості даної території при прийняті нових регіональних програм. Здійснення цих напрямів повинне базуватися на глибоких екологічних знаннях. Розв'язання регіональних проблем потребує мобілізації зусиль усіх урядових і неурядових організацій, вчених, виробників, господарських і контролюючих органів, громадськості.

Список використаних джерел:

1. Васюкова Г.Т. Екологія: підручник для ВНЗ / Г.Т. Васюкова , О.І. Ярошева . – К.:Кондор, 2009. – 524 с.

2. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський . – К.: НІСД, 2001. – 312 с.

3. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: навч . посіб . / В.С. Джигерей . – К.: Знання, 2007. – 422 с.

4. Макарова Н.С. Економіка природокористування: навч . посіб . / Н.С. Макарова, Л.Д. Гармідер , Л.В. Михальчук. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 322 с.