WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н . Брензович К.С.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

ВПЛИВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА ТОРГІВЛЮ ПОСЛУГАМИ В УКРАЇНІ

Важливе місце в сучасних економічних дослідженнях відводиться вивченню особливостей розвитку економіки України та її регіонів під впливом кризових процесів. Однак у більшості досліджень акцент робиться на вивченні змін у промисловому виробництві, що більшою мірою постраждало в перебігу фінансово-економічної кризи. У наукових джерелах бракує інформації про те, які зміни переживає сфера послуг під дією таких процесів, зокрема ті її сектори, що охоплюють надання послуг різним категоріям споживачів на ринкових умовах.

Дослідження, проведене Світовим банком, виявило наступні особливості розвитку торгівлі послугами в кризовий період: найбільшим скороченням обсягів реалізованих послуг відреагували транспорт, туризм та фінансові послуги. Однак разом з тим ділові, технологічні, наукові послуги продовжували зростати або зберігати попередні темпи росту [1].

Зважаючи на те, що економіка України характеризується відносно слабкою інфраструктурною базою розвитку сфери послуг та непропорційною її структурою, доцільно дослідити, яким чином світова криза вплинула як на традиційні види послуг, так і на ті, що динамічно зростають у масштабах світової економіки. З метою аналізу саме секторальних особливостей змін, необхідно розділити всі види послуг на три категорії: послуги, пов’язані з виробництвом і збутом (транспорт, ремонт, будівельні послуги), послуги, пов’язані з розвитком особистості та людиною загалом (освіта, охорона здоров’я, туризм, особисті послуги), та послуги інноваційного характеру («ділові послуги» – консалтингові, дослідницькі, наукові тощо).

Щодо послуг першої групи, то тут очевидною є залежність попиту на них від ділової активності підприємств, задіяних у промисловому виробництві, торгівлі товарами. Скорочення обсягів торгівлі товарами, згортання промисловості у поєднанні з іншими чинниками призвело до скорочення обсягів реалізованих ринкових послуг. Обсяги послуг, споживачами яких здебільшого є населення, знаходяться у тісному зв’язку із рівнем реальних доходів: в умовах обмеженості особистого бюджету населення схильне скорочувати споживання тих послуг, від яких в першу чергу можна відмовитись. Залежність структури витрат від рівня доходів математично було обґрунтовано німецьким вченим Е. Енгелем : зростання доходів і поліпшення суспільного добробуту корелюються з часткою послуг у витратах населення. Чим нижчі доходи сім’ї, тим більша частка витрат на харчування, і менша – на послуги [2, с.54].

В Україні криза відобразилася на темпах зростання реалізації послуг: хоча збереглося позитивне зростання і за два роки кризи (2009-2010) обсяги реалізованих послуг зросли на 19% (на 41322 млн. грн.), середньорічний приріст становив 9% на рік, в той час як за період 2002-2008рр. середньорічні темпи приросту обсягів послуг становили 29% на рік. Послуги, що реалізуються населенню, зросли у 2010 на 16% порівняно з 2008 роком, підприємствам – на 19%. Частка послуг населенню у загальній структурі наданих послуг суттєво не змінилася: з 23,7% зменшилася до 23,2% [3, c. 295].

Позитивною тенденцією є те, що ринок послуг у всіх регіонах України продовжує зростати, а показник обсягів реалізованих послуг в жодному з регіонів не опустився до докризового рівня. Найбільшим сповільненням темпів росту відреагували Сумська, Волинська, Житомирська області, найменші втрати від кризи виявила сфери послуг АР Крим, Дніпропетровської, Запорізької, Львівської областей, міст Київ та Севастополь. Утримали позитивні тенденції росту тільки Миколаївська область та м. Севастополь, в яких впродовж всього періоду кризи спостерігалися позитивні показники росту.

Що стосується змін за видами економічної діяльності в сфері послуг, то скорочення обсягів реалізації характерне для послуг у сфері технічного обслуговування автомобілів (з 1601,9 млн. грн. у 2008 р. до 1326,3 млн. у 2010р.), скоротилася потреба в оренді машин та обладнання (з 2281,6 млн. до 2128,1 млн.). Зазначені зміни насамперед характеризують звуження потреб матеріального виробництва в зв’язку з погіршенням умов господарювання та загальної економічної кон’юнктури, зниженням продажів автотранспорту [3, c. 297].

Для України також характерною є тенденція активізації ринку ділових послуг в умовах кризи, що на нашу думку зумовлено потребою у пошуку нових, креативних рішень виходу з кризового стану підприємств, що в свою чергу вимагає залучення кваліфікованої допомоги ззовні. Найбільш суттєво за період 2009-2010 рр. зросли послуги у сфері інформатизації (у 1,72 р.), дослідженнях та розробках (у 1,34 рази), консультацій у сфері обліку, права та управління (у 1,4 рази), технічних випробувань та досліджень (у 1,38 р,), рекламі (1,3 рази), підборі та забезпеченні персоналом (2,43 рази). Скорочення реальних доходів населення очікувано відобразилося у зниженні попиту на послуги не першої необхідності. Так, якщо витрати населення на послуги освіти, охорони здоров’я та соціальної допомоги продовжували зростати, то послуги з відпочинку, розваг та спорту скоротилися на 18,9% у 2009 р. , а станом на 2010 р. досягли тільки 95% докризового рівня.

Таким чином, сфера послуг виявилася більш стійкою до глобальних потрясінь та відновлюється швидше, ніж промислове виробництво. Найбільш відчутними є втрати в тих видах послуг, що безпосередньо пов’язані з обслуговуванням матеріальної складової роботи підприємств або ж тісно корелюють із реальним рівнем доходів населення. Можна припустити, що зростання ролі ділових послуг свідчить про перегляд ключових засад підприємництва та переорієнтацію економічних суб’єктів на інноваційні засади майбутнього розвитку.

Список використаних джерел:

1. Сычева В.С. Исторический очерк бюджетных исследований в Западной Европе и США [Електронний ресурс] / В.С. Сычева // Социальные исследования . – 1998. – № 4. – С. 48-56.– Режим доступу: http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2005/06/11/0000212858/006. SYTSHEVA.pdf

2. The Crisis Resilience of Services Trade , The World Bank Development Research Group , Wor­king paper 4917. – 2009. – 28 p.

3. Статистичний щорічник України за 2010 рік / за ред. О.Г. Осау­лен­ка / Державний комітет ста­тистики. – К.: Август Трейд , 2011. – 559 с.