Наши конференции
В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций
II МНПК "Спецпроект: анализ научных исследований"
II МНПК"Альянск наук: ученый ученому"
I Всеукраинская НПК"Образовательный процесс: взгляд изнутри"
II НПК"Социально-экономические реформы в контексте европейского выбора Украины"
III МНПК "Наука в информационном пространстве"
III МНПК "Спецпроект: анализ научных исследований"
I МНПК "Качество экономического развития"
III МНПК "Альянс наук: ученый- ученому"
IV МНПК "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины"
I МНПК "Проблемы формирования новой экономики ХХI века"
IV МНПК "Наука в информационном пространстве"
II МНПК "Проблемы формирования новой экономики ХХI века"
I НПК "Язык и межкультурная коммуникация"
V МНПК "Наука в информационном пространстве"
II МНПК "Качество экономического развития"
IV МНПК "Спецпроект: анализ научных исследований"
ІІІ НПК "Образовательный процесс: взгляд изнутри"
VI МНПК "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины"
МНПК «Проблемы формирования новой экономики ХХI века»
IV МНПК "Образовательный процесс: взгляд изнутри"
IV МНПК "Современные проблемы инновационного развития государства"
VI МНПК «Наука в информационном пространстве»
IV МНПК "Проблемы формирования новой экономики ХХI века"
II МНПК студентов, аспирантов и молодых ученых "ДЕНЬ НАУКИ"
VII МНРК "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины"
VI МНПК "Спецпроект: анализ научных исследований"
VII МНПК "Наука в информационном пространстве"
II МНК "Теоретические и прикладные вопросы филологии"
VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"
IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"
I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»
I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)
I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)
Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)
IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)
VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)
Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)
V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)
Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)
VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)
VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)
Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)
V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)
IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)
К.е.н. Гузь М.М.
ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», м. Суми
НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯЕКОНОМІЧНОГО ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ
На думку представників міжнародних організацій, основний показник, який дозволяє порівнювати рівень життя та економічний добробут населення країн є ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС).
Методика розрахунку показника регламентована наказом міністерства економіки України «Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацій розрахунку продуктивності праці в цілому в економіці та за видами економічної діяльності», що були затверджені у 2008 році і не змінювалися по теперішній час [1] . Відповідно до зазначеного наказу ПКС розраховуються шляхом зіставлення цін близько 3000 товарів і послуг, які охоплюють усі товари і послуги, що формують ВВП за категоріями кінцевого використання; ВВП за паритетом купівельної спроможності (у доларах США) – це ВВП, скорегований на різницю між вартістю в американських доларах стандартного набору товарів і послуг в США і за їх межами в конкретній країні.
Розрахунок ПКС здійснюється за рішенням Статистичного департаменту Європейської економічної комісії ООН один раз на декілька років у рамках Програми міжнародних зіставлень.
За результатами статистичної комісії ООН розрив між країнами Європи за рівнем економічного розвитку станом на початок 2011 р. сягає 10 разів.
В 2010 році максимальний показник річного ВВП на душу населення за ПКС, буву Люксембурзі –він на 180% перевищив середній для 27 країн Європейського союзу. За Люксембургом в першій трійці країн Європи ідуть Норвегія (на 80% вище середнього для ЄС рівня) і Швейцарія (на 46%) [2].
Країни Центральної таСхідної Європи залишаються унижній частині таблиці добробуту населення європейських держав. Реальний дохід на душу населення, зокрема, ВВП за ПКС, станом на початок 2011 року в Україні удвічі менший, ніж у Росії, втричі менший, ніж у Польщі, і майже вдесятеро менший, ніж у розвинутих країнах. Раніше, швейцарський банк Credit Suisse зберіг статус України якоднієї знайбідніших країн Європи.Відповідно дозвіту Global Wealth 2010, за рівнем добробуту громадян Україна посіла передостаннє , 39-е, місце, випередивши лише Молдову.Середній річний дохід громадянина України склав 2731 доларів США, щона200 доларів більше, ніж уМолдові [3].
Однак, на нашу думку, методологія Статистичної комісії ООН, за якою складаються рейтинги економік країн світу та економічного добробуту населення, не зовсім точно відображає реальний стан розвитку країни з так званою перехідною економікою.
При визначенні показника ВВП на душу населення за ПКС за основу береться методика обрахунку ВВП, що не враховує так звану «економіку домашніх господарств», тобто вартість товарів і послуг, які домогосподарства виробляють для власного споживання. Якщо валовий показник «економіки домашніх господарств» у розвинутих країнах відносно не великий, то в Україні такий показник може досягати 20-30% ВВП країни. Адже значна частка населення України має підсобне господарство, а більшість селян в країні взагалі живуть натуральним господарством. Тому з врахуванням «економіки домашніх господарств» річний ВВП, як база розрахунку показника ВВП на душу населення за ПКС є значно більшим.
Зокрема, деякі експерти основним показником для аналізу рівня життя визначають «фактичне індивідуальне кінцеве споживання», яке включає товари і послуги, придбані домашніми господарствами за рахунок власних коштів та отримані у вигляді соціальних трансфертів у натурі. Воно визначається як сума кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, а також індивідуальних кінцевих споживчих витрат сектору загального державного управління та некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.
Однак даний показник, на нашу думка, також не в повніть мірі є об’єктивним, адже кінцеві споживчі витрати вітчизняних домогосподарств нижчі за витрати більшості європейських країн. Збільшення % «економіки домашніх господарств» впливає на зменшення попиту домогосподарств на кінцеві товари і послуги, за рахунок споживання власно виготовлених продуктів. А зменшення споживання впливає на значення ВВП у напрямку зниження, що в свою чергу, занижує показник ВВП на душу населення за ПКС.
Ще однією особливістю національної економіки є її високий рівень тінізації. Оцінки її рівня за різними підходами радикально відрізняються. Обсяг тіньової економіки за розрахунками Державної служби статистики України у останні роки становить у середньому від 15 до 18% ВВП. Відповідно до розрахунків австрійського економіста Ф. Шнайдера рівень тіньової економіки в Україні складає понад 52% від офіційного ВВП [4]. Однак, можна з впевненістю стверджувати, що рівень тінізації економіки України, є одним з найбільших в Європі, а отже значення ВВП, що є базою для визначення показника зіставлень – ВВП на душу населення за ПКС, є заниженим.
Таким чином, з урахуванням «економіки домашніх господарств», долі тіньової економіки та фактичне індивідуальне кінцеве споживання можна стверджувати, що економічний добробут населення України, є нижчим ніж у більшості європейських країнах, однак не у десятки разів, а значно менше. Інше питання – рівномірність розподілу доходів між різними верствами населення. За оцінками міжнародних експертів, перед кризою в Україні на 10% найбільш забезпеченого населення припадало 25,7% національного доходу країни, на 10% найменш забезпеченого – 3,4%, що говорить про нерівномірність розподілу. Отже, наразі актуальним стає питання більш рівномірного розподілу національного доходу між різними верствами населення.
Список використаних джерел:
1. Наказ «Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацій розрахунку продуктивності праці в цілому в економіці та за видами економічної діяльності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0916665-08
2. Сайт Європейської економічної комісії ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unece.org
3. Сайт Європейської комісії статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/
4. Прес-реліз до засідання круглого столу «Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрями подолання» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/public/File/2011_table/1201_reliz.pdf