Главная

Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция "Проблемы формирования новой экономики ХХI века" (22-23 декабря 2011г.)

Самсонов М.І.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», м. Суми

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО БАНКІВСЬКОГО МОНІТОРИНГУ

Моніторинг як економічну категорію визначають як неперервний нагляд за економічними об’єктами, аналіз їх діяльності як складову частина управління, процес динамічного відстежування стану і параметрів системи, а також видача звітів по змінах, що відбулися, за пройдений період, систему постійного спостереження за всіма контрольованими лімітами і нормативами, визначення розмірів і причин відхилення фактичних показників від нормативних, причин цих відхилень і прийняття управлінських рішень.

Необхідність проведення моніторингу банківської системи (в широкому значенні) полягає у його можливостях щодо оцінки поточних тенденцій її розвитку та рівня фінансової стійкості учасників ринку банківських послуг, оцінки різних типів ризиків за групами кредитних установ, контролю за дотриманням ринкової дисципліни та економічних нормативів та можливості вживати в подальшому відповідні заходи при виявленні порушень, на ранньому етапі вирішувати проблеми будь-якої сфери банківської діяльності і, відповідно, адекватно реагувати на них.

Банківський моніторинг варто розглядати в якості найважливішого елементу системи управління діяльністю банку як на основі їх поточного стану, так і на перспективу. Це система заходів по здійсненню постійного спостереження за діяльністю комерційних банків, збору і систематизації даних про їхній фінансовий стан для оцінки поточного стану справ у банківській сфері і прогнозування його розвитку на перспективу.

Процес проведення внутрішнього (здійснюється в банках) та зовнішнього здійснюється НБУ) банківського моніторингу відрізняються один від одного.

Так, зокрема, суб’єктом зовнішнього моніторингу банків є контролюючі органи (Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, податкова інспекція, Антимонопольний комітет та ін.), тоді як внутрішнього – сам банк.

Об’єктом моніторингу в першому випадку виступає банк як установа, що здійснює відповідні операції, дотримання банком законодавства та нормативів НБУ, а в другому – операції, що здійснюються банком та ризики, що їх супроводжують.

Метою зовнішнього моніторингу є контроль за дотриманням банком нормативів та інших процедур та правил, передбачених чинним законодавством, а також виявлення загальних тенденцій функці онування всієї банківської системи, групи банків чи окремого банку (за величиною активів, капіталу, регіональною приналежністю тощо). Щодо внутрішнього моніторингу, то метою є виявлення тенденцій здійснюваних банківських операцій, контроль рівня ризиків, на які наражається банк (моніторинг ризиків).

Досліджуючи вид банківських операцій, що підлягають моніторингу, зауважимо, що в першому випадку здійснюється моніторинг банківських операцій за видами діяльності (кредитування, залучення коштів, операції з цінними паперами та ін.) контролюючими органами, а в другому – кредитний моніторинг; моніторинг валютних операцій; моніторинг операцій з цінними паперами та ін., здійснюваний банком.

Слід також відмітити, що для ефективного функціонування системи моніторингу банківської діяльності необхідно дотримуватися наступних принципів:

1. Принцип наукового обґрунтування та актуалізації методик, що застосовуються в процесі моніторингу, тобто постійне вдосконалення методичної бази моніторингу.

2. Моніторинг стійкості банківської системи повинен проводитись як на рівні банківської системи в цілому, так і на регіональному рівні, враховуючи специфіку регіонів України.

3. Моніторинг повинен базуватися на принципі неперервності, тобто збір інформації повинен проводитися постійно, а не періодично.

4. Принцип співставності вихідних даних і результуючих показників моніторингу. Це означає, що вихідні дані, що складають інформаційну базу моніторингу, повинні бути співставні на різних проміжках часу.

5. Принцип доступності висновків і результатів моніторингу свідчить про необхідність розгляду і обговорення документально зафіксованих висновків моніторингу всіма зацікавленими користувачами інформації про банківську систему.

Основним недоліком методичного забезпечення моніторингу в Україні є те, що він орієнтований виключно на попередження ризиків, які генерують елементи другого рівня банківської системи. Однак відомо, і загальносистемні ризики, і ризики, пов’язані з діяльністю самого регулятора – Національного банку України, можуть призвести до негативних наслідків щодо стійкості системи. Таким чином, дотримання принципу системності в межах моніторингу вимагає зміни складових банківського нагляду.

Ризик-орієнтований підхід у моніторингу передбачає його види, орієнтовані на ризик, що включають в себе оцінку кількісних характеристик ризику та якості управління ризиками на рівні як індивідуального банку, так і банківської системи в цілому, з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи.

Ризик-орієнтований моніторинг – порівняно нова концепція, яка передбачає проведення комплексу заходів щодо упровадження в наглядову практику компонентів аналізу звітності, систем раннього попередження і оцінки системної стійкості банківської системи з метою виділення сфер підвищеного ризику.