WEB-ресурс научно-практических конференций

Чижевська К.Г.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці, Україна

ПРІОРИТЕТНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Аналізуючи сучасний стан економіки України можна спостерігати наступне: нераціональне використання природних ресурсів, відсутність належної соціальної політики, несформованість умов для науково-технічного розвитку країни, непродумане використання механізмів, методів та організаційних форм залучення робочої сили до системи господарських відносин.

Для досягнення стабільного соціально-економічного розвитку економіка України потребує нарощування інвестиційних ресурсів, послідовного збільшення частки капітальних вкладень у валовий внутрішній продукт, оптимізації напрямів їх використання та поліпшення структури інвестиційних джерел.

Вирішальним фактором піднесення економіки країни є мобілізація внутрішніх заощаджень і спрямування їх в інвестиційний потенціал. Іноземні інвестиції при цьому повинні виконувати роль допоміжного джерела структурної перебудови економіки.

Серед робіт вітчизняних вчених дослідження інвестиційного потенціалу України є в працях таких економістів, як Задоя А., Лукінова І., Беседіна В., Музиченка А., Фролової Г.І., Вісящева В., Геєця В., Борщ Л., Петрової В., Гаврилюка О., Малютіна О. та інших.

Мета даної роботи полягає у дослідженні проблем формування та шляхів розвитку інвестиційного потенціалу економіки держави.

Об’єктом дослідження є інвестиції та інвестиційний потенціал України.

Інвестиційна діяльність охоплює усі сфери народного господарства. Розгляд економічної ролі держави у вирішенні цієї проблеми має принципове значення. Раніше інвестиційна діяльність була спрямована на відтворення основних фондів шляхом капітальних вкладень у народне господарство. У ринкових умовах інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Інвестиції справляють вирішальний вплив на формування темпів економічного зростання і добробуту населення країни, що, у свою чергу, безпосередньо пов'язане із забезпеченням оптимального співвідношення між нагромадженням і споживанням [4, с. 12].

Серед причин непривабливості українського інвестиційного клімату називають повільні темпи реформування й економіки, й законодавчої бази, а також нераціональний розподіл внутрішніх інвестицій – приватних і державних, високі податки, надмірне регулювання та заполітизованість економіки.

Отже, на нашу думку, для України дуже необхідним є формування власного інвестиційного потенціалу і повноцінного процесу відтворення виробничих фондів. Підготовку та реалізацію заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату і залучення іноземних інвестицій потрібно здійснювати за такими етапами:

1) дослідження інвестиційного потенціалу України;

2) вибір пріоритетних галузей та технологій;

3) розробка способів залучення інвестицій;

4) реалізація розробленої політики та контроль за її виконанням.

Одним з головних передумов успішної інвестиційної діяльності є низький рівень інфляції та прогнозованість рівня цін. Для цього необхідні контроль за доходами та видатками бюджету та розв'язання проблем боргового тягаря. Також доцільно було б розробити механізм переливу фінансових ресурсів з галузей, де вони є у відносному надлишку, у галузі, де є потреба в капіталі [2, c. 70-72]. Також не слід забувати про внутрішні інвестиції, тобто необхідно акумулювати тимчасово вільні кошти громадян і спрямовувати їх в інвестиційні проекти.

Досвід розвинутих країн показує, що найважливішу роль у процесах інвестування відіграє фондовий ринок, активне функціонування якого сприяє залученню, концентрації та перерозподілу інвестиційних ресурсів на користь перспективних галузей економіки та окремих підприємств. На жаль, сьогоднішній стан фондового ринку регіонів України не відповідає тій ролі, яку він має відігравати у створенні сприятливого клімату, тобто сприяти підвищенню ділової активності в регіоні. Тому доцільно розробити програму щодо розвитку регіонального фондового ринку, створення і функціонування інвестиційно-позикової системи, яка б мобілізувала вільні грошові ресурси населення, підприємницьких структур області, зовнішніх інвесторів, а також міжрегіонального співробітництва для інвестування регіональних проектів [4, c. 15].

На сучасному етапі господарського розвитку потужним джерелом інвестиційних ресурсів є кошти фінансових посередників. Ефективно функціонуюча система фінансових інститутів позитивно впливає на прискорення темпів економічного розвитку держави, формує потужній фінансовий ринок, який, у свою чергу, є складовою процесу інвестиційного забезпечення економічного розвитку та виступає базовим інститутом фінансової системи [1, c. 190-195].

Пріоритетними напрямками для залучення й підтримки стратегічних інвесторів можуть бути ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції: тракторо-, комбайно-, авіа-, та ракетобудування, нафтогазовидобування, замкнений цикл виробництва палива для АЕС, розвиток енергогенеруючих потужностей, переробка сільгосппродукції, транспортна інфраструктура, виробництво легкових та вантажних автомобілів, запровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

В умовах перехідного періоду в Україні потрібна державна стратегічна програма іноземного інвестування з чітким контролем з боку уряду за його дотриманням і за недопустимістю вивозу капіталу за кордон у результаті реалізації інвестиційних проектів. Контроль за напрямами і дотриманням пріоритетів в іноземному інвестуванні — прерогатива держави. Пріоритет у такій програмі повинен надаватись інноваційним інвестиціям.

Список використаних джерел:

1. Бережна І.Ю. Вплив фінансових інститутів на формування інвестиційного потенціалу / І.Ю.Бережна // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №9 (99). – С. 190-195.

2. Малютін О.К.Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / О.К. Малютін // Фінанси України.— 2008.— №11 (156).— С. 65-74.

3. Сардак С.Е. Перспективні форми інвестування в людський потенціал на вітчизняних підприємствах / С.Е. Сардак // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №22. – С. 9-11.

4. Федоренко В.Г. Інвестиції та економіка України / В.Г. Федоренко // Економіка України.– 2007. – №5. – С. 12-16