WEB-ресурс научно-практических конференций

Панасенко Д.А.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ОЗБРОЄННЯ

Конкурентоспроможність підприємства слід розглядати як інтегровану характеристику підприємства на певному конкурентному ринку у відповідних умовах функціонування, яка об’єктивно відображає сукупність його порівняльних переваг у істотних сферах функціонування, синергічне поєднання яких дозволяють підприємству посісти на цьому ринку відповідну позицію. На сьогодні конкурентоспроможність відображає успішність і ефективність функціонування підприємства на відповідному ринку та формується під впливом певного переліку чинників.

У літературі існує чимало поглядів на зміст та класифікацію чинників, що формують конкурентоспроможність підприємств. Так, М.М. Радєвою та П.М. Масловим виокремлюються зовнішні чинники (географічні межі ринку, місткість ринку та конкуренти) і внутрішні чинники забезпечення конкурентоспроможності (засоби виробництва, предмети праці, ресурси, продукція, маркетингова політика тощо) [1, с. 32]. Окремі науковці доповнюють вищенаведену класифікацію, включаючи до зовнішніх чинників формування конкурентоспроможності підприємства законодавчу базу, фінансово-кредитну та податкову політику, громадські організації та політичні фактори, ринкову інфраструктуру, природно-ресурсний потенціал країни та соціальну ситуацію; а також, включаючи до внутрішніх факторів такі, як характер і швидкість впровадження інновацій, ефективність комунікацій, трудовий потенціал, мотивацію персоналу, організаційну структуру підприємства, ефективність технологій, організаційну культуру тощо [2, с. 143]. І.З. Должанський та Т.О. Загорна до зовнішніх чинників зараховують політичні обставини в державі, економічні зв’язки, конкурентів, розміщення виробничих сил, наявність сировинних ресурсів, загальний рівень техніки та технологій, законодавчу базу тощо; а до внутрішніх чинників включають систему управління, рівень виробничих технологій, систему довгострокового планування, інноваційний характер виробництва, маркетингову концепцію [3, с. 32]. Варто погодитись з виокремленням вищевказаними науковцями факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, але запропоновані чинники в межах цих двох груп виділені хаотично, не характеризуються єдиним об’єктним чи процесним підходом до групування, не враховують увесь спектр істотних чинників. Одну із найбільш комплексних класифікацій чинників формування конкурентоспроможності підприємств запропонували О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник та О.П. Романко, які за ознакою середовища функціонування виокремили фактори зовнішнього середовища прямої та непрямої дії, а також фактори внутрішнього середовища; за рівнем впливу – макроекономічні та мікроекономічні чинники; за рівнем урегульованості – регульовані, частково регульовані та нерегульовані; за змістовими характеристиками – техніко-технологічні, управлінські, фінансово-економічні, соціально-психологічні, ресурсні, товарні, інфраструктурні, галузеві [4, с. 26-28]. Останній поділ чинників за змістовою ознакою, на нашу думку, є найбільш вичерпним та змістовним, оскільки саме він розкриває склад та характеристику чинників, які на практиці забезпечують конкурентоспроможність підприємств.

Ринок озброєння є доволі специфічним, оскільки торгівля зброєю є монополією держав і переважно здійснюється в межах укладених міждержавних угод із дотриманням національних і міжнарод­них вимог із експортного контролю. Структура такого ринку формується п ід впливом політичних, соціально-економічних, інституційних чинників. Для зростання ефективності та підвищення конкурентоспроможності підприємств, які розробляють, виготовляють, ремонтують, реалізують, модернізують озброєння, військову і спеціальну техніку та боєприпаси, беруть участь у військово-технічному міжнародному співробітництві, у 2010 р. в Україні створено державний концерн « Укроборонпром ». На українському ринку державний концерн « Укроборонпром » є природним монополістом, оскільки практично повністю контролює ринок озброєння, але на міжнародному ринку існує гостра конкуренція за ринки збуту озброєння з огляду на високу прибутковість цього бізнесу.

Впродовж 2005-2009 рр. провідними постачальниками основних видів звичайних озброєнь є США (30% у світових поставках), Росія (23%), Німеччина (11%), Франція (8%), Велика Британія (4%). Україна також входить у першу десятку експортерів зброї, забезпечуючи 2% світових поставок, працюючи переважно з Китаєм, ПАР, Іраком, Таїландом тощо [5, с. 253].

Отже, до ключових чинників забезпечення українських підприємств на ринку озброєння можна віднести такі чинники: сформований у світі імідж України як одного із провідного експортерів озброєння, наявність конкурентоспроможної продукції за економіко-споживчими параметрами (зокрема, бронетранспортерів, літаків, танків, десантних кораблів), гнучкість політики співпраці із контрагентами, надання широкого спектру супровідних послуг (ремонт, технічне обслуговування, модернізація, утилізація, оренда), наявність унікальної вітчизняної продукції (вантажні літаки типу Антонов, Т-84, Т-80УД), надання альтернативних цінових пропозицій, ключова орієнтація на маркетингову сферу, наявність висококваліфікованих кадрів, залучених до експорту озброєння, існування на ринку попиту навіть на морально-застаріле озброєння вітчизняного виробництва, наявність багаторічних контрактів щодо експорту озброєння у країни Азії та Африки.

Список використаних джерел:

1. Радєва М.М. Комплексне оцінювання конкурентоспроможності підприємства / М.М. Радєва , П.М. Маслов // Держава та регіони. – 2004. - № 3. – С. 176-180.

2. Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями: региональный аспект: монография / п од общ . р ед. д.э.н ., проф. Крамаренко В.И. – Симферополь: Культура народов Причерноморья, 2007. – 263 с .

3. Должанський І .З. Конкурентоспроможність п ідприємства: навч . посіб . / І.З. Должанський , Т.О. Загорна . – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

4. Кузьмін О.Є. Конкурентоспроможність підприємства: планування та діагностика: монографія / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник, О.П. Романко; за заг . ред. д.е.н ., проф. О.Є.Кузьміна. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011. – 198 с.

5. СІПРІ 2010: Щорічник: Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека: пер. з англ. / Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру; Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова; [ редкол . укр. вид.: Л. Шангіна (гол. ред.) та ін. ] . – К.: Заповіт, 2011. – 472 с.