WEB-ресурс научно-практических конференций

Шевченко В.І.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

РЕАЛІЗАЦІЯ ДВОВЕКТОРНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ : МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ

Для України наразі актуальним є перегляд важливих положень національної стратегії економічного розвитку, оскільки їх втілення може спричинити зміни, що значно вплинуть на економічну кон'юнктуру та внутрішні процеси. Одним із стратегічних напрямів економічного розвитку України є створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС, іншим — вступ до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. На сьогодні наша держава здійснила ряд кроків з реалізації обох цих векторів зовнішньоекономічної політики.

Метою даної роботи є порівняння важливих потенційних напрямів економічного розвитку України: створення ЗВТ з Європейським союзом та вступ до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, виявлення можливих наслідків реалізації цих двох векторів зовнішньоекономічної політики.

Для початку визначимо, економічні наслідки для України від створення зони вільної торгівлі з ЄС. Як відомо, ЗВТ є економічною частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Наразі відбувається переговорний процес щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво [1]. Нагадаємо, що переговори стосовно укладення угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною було розпочато ще 2008 року після завершення процесу вступу країни до СОТ [2]. Угода про ЗВТ має стати документом нового типу “глибоких та всеохоплюючих” торговельних угод, забезпечити усунення перепон для торгівлі України з ЄС шляхом нормативно-правового наближення, частково відкриваючи та розширюючи внутрішній ринок ЄС для вітчизняних товарів. Створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку ЄС. Порівняно з існуючою Угодою про партнерство та співробітництво, Угода про асоціацію є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ до ЄС. Всеохоплююча ЗВТ – означає лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сільськогосподарського виробництва та іншу «чутливу» продукцію), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу. Поглиблена ЗВТ – означає поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі, тощо).

Станом на 20 жовтня 2011 року Україна і Європейський Союз узгодили основні параметри торгової частини Угоди про асоціацію, що дозволить завершити технічні переговори за угодою про асоціацію, включаючи зону вільної торгівлі до кінця поточного року . Однак також 18 жовтня 2011 року був підписаний договір з главами урядів країн Співдружності Незалежних Держав про зону вільної торгівлі в рамках СНД, що має створити, як заявив російський прем'єр-міністр Володимир Путін, новий фундамент торгово-економічних відносин у рамках СНД [3]. Також учасники засідання Ради глав урядів СНД прийняли ще 28 документів, зокрема, угоду про основні принципи політики в сфері валютного регулювання, валютного контролю в державах СНД, рішення про концепцію стратегічного розвитку залізничного транспорту до 2020 року, угоду про Єдину систему обліку громадян третіх країн та осіб без громадянства, що в'їжджають на територію країн СНД, і угоду про порядок перегляду ступеня секретності відомостей, засекречених у період існування СРСР. Підписання угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД не суперечить угоді про асоціацію між Україною та ЄС, однак приєднання України до Митного союзу стане перешкодою на шляху до ЄС [4].

Як бачимо, Україна працює над посиленням співпраці з можливим подальшим вступом до міжнародних економічних угруповань шляхом переговорів як з ЄС, так і з країнами СНД. Однак, рано чи пізно, нашій країні доведеться остаточно визначитися з вектором зовнішньоекономічної політики і старанно працювати над його реалізацією. На жаль, уряд України ніяк не врегулює внутрішні суперечності (мова йде про справу з ув'язненням Юлії Тимошенко) заради інтересів всієї країни . Однак сьогодні саме політичні неузгодження з ЄС заважають фіксації європейського вектора розвитку України та підписанню Угоди про асоціацію. З огляду на це, Росія, у свою чергу, активно пропонує Україні вступ до Митного союзу. Такий політико-економічний крок можна розглядати як геополітичну гру: прагнення Росії відродити статус наддержави, в якій без України стратегічний пазл Росії не скласти. Примана є спокусливою: скасування митного оподаткування (що для України суттєво, адже 40% українського товарного експорту йде саме до країн Митного союзу), уніфікація митної політики, дешевший природний газ тощо. Але з часом ці переваги можуть втратити теперішню привабливість для України і можуть загрожувати їй втратою як економічної, так і політичної самостійності. У випадку відмови від приєднання до Митного союзу, наслідками можуть стати так званні торгові війни, від яких страждатимуть, у першу чергу, провідні українські експортери готової продукції.

Однак і вступ до ЗВТ з ЄС має свої недоліки для українського виробника: західні ринки для вітчизняної продукції ЗВТ практично не відкриває, оскільки на європейських ринках панує жорстка система нетарифних бар’єрів, а от позиції європейського імпорту на вітчизняному ринку посиляться, особливо враховуючи потребу європейців розширити обсяги збуту своїх товарів. Також у разі реалізації ЗВТ більшість сучасних захисних норм буде скасовано, і в Україну посилиться імпорт готових дорогих західноєвропейських товарів, а у зворотному напрямі охоче сприймаються в основному лише напівфабрикати та сировина. Тож у разі скасування захисних норм в Україну посилиться приплив машин і устаткування, а власні складальні підприємства можуть прийти у занепад. Формально в рамках ЗВТ встановлено вільний рух товарів, однак у той же час посилюються вимоги до якості імпортної продукції: вітчизняна промисловість багато в чому використовує застарілі технології, тому часто українські підприємства не проходять сертифікацію за нормами REACH — нормативним пакетом, що регламентує запити до хімічного складу товару [5]. Однак ця система нетарифних бар'єрів стимулюватиме українського виробника створювати конкурентноздатні, якісні товари, які б не поступалися місцем імпортованим західноєвропейським субститутам.

Порівнюючи умови угоди зон вільної торгівлі з ЄС та в рамках СНД, варто зазначити, що остання стосується тільки торгівлі товарами та передбачає базові положення, в основному, це відмова від стягнення мит, на відміну від угоди з ЄС — де піднімаються і соціальні питання, а також необхідність адаптації екологічних стандартів, що є обов'язковим в угодах про вільну торгівлю нового формату. Тому для України питання «куди інтегруватися?» — не економічне, і не геополітичне, це скоріше вибір системи цінностей і стратегічної перспективи. Інтегруватися слід туди, де кращі життєві стандарти. Тож зближення України з Євросоюзом може привести до розширення його фінансово-економічної підтримки, запровадження безвізового режиму, надання можливості працювати на єдиному європейському ринку, і власне, асоційованого членства, що стане принципово новим етапом інтеграції [6].

Отже, можемо дати кілька рекомендацій стосовно можливого вирішення Україною конфлікту інтересів: з Росією та країнами-учасниками Митного союзу слід будувати відносини на двосторонній основі (так з Росією співпрацює весь світ), зберігаючи за собою право вступати чи не вступати в будь-які союзи. Однак для цього Україні доведеться створювати нові технології та виробництва, а не випрошувати дешеві енергоносії для підтримки енергомістких підприємств; послідовно, але впевнено запроваджувати європейські стандарти життя і норми демократії, прискорюючи тим самим реалізацію ЗВТ та повноправного членства в ЄС; зменшувати енергоємність виробництва, що забезпечить нову якість вітчизняної продукції, та ліквідовувати хабарництво, що, в свою чергу, надасть підтримку громадянами уряду. В будь-якому разі шлях до повноцінного членства в ЄС обіцяє бути довгим та важким, але ми мусимо його пройти.

Список використаних джерел:

1. Угода про асоціацію між Україною та ЄС [Електронний ресурс] / Сайт Запорізької обласної державної адміністрації. – Режим доступу: http :// www . zoda . gov . ua / article /1432/ ugoda - pro - asotsiatsiju - mizh - ukrajinoju - ta - jes . html

2. Сайт Представництва Європейського союзу в Україні [Електронний ресурс]. – Режим дос­ту­пу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/eu_ukraine/trade_relation/free_trade_agreeent/ index_uk.htm

3. Країни СНД підписали договір про зону вільної торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.dt.ua/ECONOMICS/krayini_snd_pidpisali_dogovir_pro_zonu_vilnoyi_torgivli-89838.html

4. В ЄС поки не бачать проблем у підписанні Україною угоди про ЗВТ з СНД [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// news . dt . ua / POLITICS / v _ es _ poki _ ne _ bachat _ problem _ u _ pidpisanni _ ukrayinoyu _ ugodi _ pro _ zvt _ z _ snd -89902. html

5. Боярунець А. ЄС чи МС: де буде краще Україні? [Електронний ресурс] / А. Боярунець // Обозреватель. – Режим доступу: http://ukr.obozrevatel.com/publication/s-chi-ms-de-bude-krasche-ukraini.htm

6. Гриценко А. Точка невозврата / А. Гриценко // Forbes Украина. – 2011. – № 3. – С. 20.