WEB-ресурс научно-практических конференций

Карпенко Т . В . , Дем’яненко І . В .

Національний університет харчових технологій , м. Київ , Україна

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВОЇ ДОСЛІДНОЇ УСТАНОВИ

Державні наукові дослідні установи можуть створюватися на принципах не комерційної і комерційної направленості діяльності.

Особливості управління фінансами діяльності підприємства полягають у тому, що:

- комерційні організації мають на меті отримання максимального прибутку при мінімальних затратах, повній самостійності суб'єктів господарювання, відсутності дріб'язкової опіки з боку держави і невтручанні її у внутрішні справи підприємств, встановлення реальної і відчутної відповідальності за результати роботи, своєчасне виконання зобов'язань, сплату податків, зборів та інших платежів. Вони можуть створюватися у формі господарських товариств і товариств, виробничих кооперативів, державних і муніципальних унітарних підприємств:

- некомерційні організації е мають на меті отримання прибутку і не розподіляють отриманий прибуток між учасниками. До них відносяться різні громадські або релігійні об'єднання, благодійні фонди, споживчі кооперативи, некомерційні партнерства та інші організації. Некомерційні організації також можуть вести підприємницьку діяльність. Прибуток, отриманий такими організаціями, не розподіляється між її учасниками і засновниками, а використовується для їх статутних цілей.

Фінансова діяльність підприємств може бути організована трьома методами, а саме:

Комерційний розрахунок є раціональним і високоефективним методом фінансової діяльності. Він спонукає підприємство до пошуку достатніх і дешевих фінансових ресурсів, раціонального їх розміщення, мінімізації витрат і максимізації доходів та прибутку. Комерційний розрахунок притаманний ринковій економіці.

Комерційний розрахунок ґрунтується на таких принципах:

Господарської і юридичної відокремленості випливає з вимоги чіткої визначеності щодо прав власності на фінансові ресурси, повноважень у визначенні оптимальних напрямів їх розміщення та відповідальності за використання залучених ресурсів. Господарська відокремленість дає змогу самостійно приймати рішення з питань виробничої і фінансової діяльності. Юридична відокремленість проявляється в наданні прав юридичної особи, яка має відповідну адресу, рахунки в банках та самостійний баланс, з допомогою якого визначають фінансові результати. Самоокупність означає покриття витрат на просте відтворення виробництва за рахунок отриманих доходів. Принцип самоокупності означає, що фінансова діяльність підприємства ґрунтується на такому вкладенні коштів, яке обов’язково має окупитись, тобто забезпечується стабільний кругообіг фінансових ресурсів.

Прибутковість, яка є логічним продовженням принципу са моокупності, означає, що отримані доходи мають не тільки покрити проведені витрати, а й сформувати прибуток. Прибуток відіграє надзвичайно важливу роль. По-перше, це мета підприємницької діяльності, чистий дохід власників підприємства. По-друге, це критерій ефективності діяльності підприємства. По-третє, прибуток є основним джерелом нарощування фінансових ресурсів і розширення виробництва. В умовах ринкової економіки виживають тільки ті підприємства, які постійно розвиваються. Прибуток відіграє важливу стимулюючу роль для підприємства, націлюючи його на максимізацію доходів і мінімізацію витрат. При цьому ринкові механізми сприяють установленню оптимального рівня рентабельності продукції (робіт, послуг). З одного боку, підприємство заінтересоване в максимальному розмірі прибутку, однак, з іншого, це спричинить зростання ціни, а відтак і зменшення обсягів продажу та суми отриманого прибутку. Ця противага двох компонентів і веде до визначення оптимального рівня рентабельності, який забезпечує достатність прибутку для розвитку виробництва та формування особистих доходів підприємців і дає змогу максимально знизити рівень цін.

Самофінансування передбачає покриття витрат на розвиток виробництва за рахунок отриманого прибутку та залучених кредитів, які, у свою чергу, також погашаються за рахунок прибутку. Фінансова відповідальність полягає в тому, що підприємство несе повну відпові дальність за фінансові результати своєї діяльності. Отримані зби тки покриваються за рахунок власних коштів. Кошторисне фінансування полягає у забезпеченні витрат за рахунок зовнішнього фінансування. Воно здійснюється за двома напрямами: з бюджету і з централізованих фондів корпоративних об’єднань чи фондів підприємств [3].

А.М. Поддєрьогін розглядає фінансовий механізм як основу фінансового менеджменту і підкреслює, що «змістом фінансового менеджменту є директивне використання фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства» [2]. І.О. Бланк по відношенню до підприємства називає фінансовий механізм механізмом фінансового менеджменту, який за змістом відрізняється від попередніх тлумачень системою основних елементів, які регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у сфері фінансової діяльності підприємства [2]. Фінансовий механізм підприємства є основною ланкою народного господарства. Він визначає системний підхід до оптимізації затрат, виявленню резервів виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню прибутку, росту рівня рентабельності, зміцненню конкурентної позиції на ринку тощо [1].

Список використаних джерел:

1. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч. посіб . / О.О.Терещенко. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

2. Шедулько В.М. Фінансовий менеджмент: підручник / В.М. Шедулько . – К.: Знання, 2006– 439 с.

3. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): навч . посіб . / В.М. Опарін. – К.: КНЕУ, 1999. -164с.