WEB-ресурс научно-практических конференций

Левченко М.О.

Хмельницький національний університет, Україна

МОНІТОРИНГ ПРОЦЕСІВ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ РИЗИКІВ У ЗЕД МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

В умовах реформування української економіки та оновлення організаційних структур відповідно до сучасних світових тенденцій розвитку економіки значної уваги потребує розв'язання проблеми нейтралізації зовнішньоекономічних ризиків на машинобудівних підприємствах.

Зміна економічної ситуації в країні та кон'юнктури зовнішнього ринку призводить до зростання впливу ризиків на результативність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Значні трансформаційні зміни, що відбуваються останніми роками в умовах ринкових відносин в Україні, надають надзвичайної актуальності питанням нейтралізації та мінімізації зовнішньоекономічних ризиків для підвищення ефективності функціонування економічної системи машинобудівного підприємства [1].

Питанням дослідження різних підходів щодо моніторингу та процесів нейтралізації ризиків в діяльності різних підприємств присвячено ряд робіт зарубіжних і вітчизняних учених-економістів: Г. Александера, Ф. Беа, О.В. Васюренка , В.В. Вітлінського , Д. Галаі , М. Гроуха , Ш. Де Ковни , С.М. Козьменко , А.А. Лобанова, Б.М. Мізюка , Л.О. Примостки, Л.Ф. Романенко, К.К. Сіо , К. Таккі , А.В. Чугунова , У. Шарпа та ін. Проте питанням дослідження моніторингу процесів нейтралізації ризиків у зовнішньоекономічній діяльності уваги практично не приділяється.

Після виявлення ризиків, з якими може зіткнутися машинобудівне підприємство в процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності, перед ним стоїть завдання розробки програми мінімізації виявлених ризиків, тобто фахівець з ризику повинен прийняти рішення про вибір найбільш прийнятних шляхів нейтралізації підприємницьких ризиків. До цього питання підприємства підходять по-різному, враховуючи внутрішні та зовнішні чинники: розмір свого потенціалу, ризикованість операцій, тенденції розвитку економіки загалом і галузей зокрема, перспективи розвитку регіону та ін. [1].

Моніторинг ризиків на машинобудівному підприємстві закінчує цикл управління ними та водночас розпочинає новий етап з ідентифікації нових можливих загроз діяльності господарюючого суб’єкта. Моніторинг ризику являє собою процес функціонування регулярної незалежної системи оцінювання і контролю за ризиком з механізмом зворотного зв'язку.

Для моніторингу ризиків у зовнішньоекономічній діяльності машинобудівного підприємства використовуються різні методи, в основі яких можуть лежати експертні оцінки та аналіз статистичних даних [1; 3].

Один з можливих підходів до розробки подібних методик пов'язаний з накопиченням статистичних та інших даних про економічні події, що реально сталися, і сприяли підвищенню зовнішньоекономічного ризику, з аналізом і класифікацією їх причин, визначенням чинників, від яких вони залежать. Практичні складнощі в реалізації цього підходу полягають у наступному:

1.Необхідна велика кількість статистичної інформації з зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства

2. Застосування такого підходу далеко не завжди виправдане. Якщо інформаційна база порівняно невелика, використовуються новітні інформаційні технології (для яких доки немає точних статистичних даних), то оцінки ризиків можуть виявитися недостовірними.

Найбільш поширений нині підхід, заснований на оцінці різних чинників, що впливають на процеси нейтралізації зовнішньоекономічних ризиків. Він дозволяє абстрагуватися від малоістотних деталей, врахувати не лише технічні, але і інші аспекти діяльності [2].

Для забезпечення ефективності процесів нейтралізації ризиків у ЗЕД машинобудівного підприємства, необхідні інтегровані системи інформації, що дозволяють проводити моніторинг ризику на основі фінансових інструментів, що забезпечує розробку сценарного підходу до вибору інструментів точного реагування на зміни ризикової ситуації, на ринкові зміни без значних тимчасових і фінансових витрат на розробку нових інструментів по управлінню ризиками (рис. 1).

Рис.1. Структурна схема системи моніторингу ризиків

у зовнішньоекономічній діяльності

За умови регулярного використання система моніторингу дає можливість гнучко реагувати на зміни господарської ситуації, оцінювати ефективність антиризикових заходів і визначати пріоритетні напрями нейтралізації ризику [4].

Формування системи моніторингу повинна включати такі етапи:

1. Виявлення і опис факторів зовнішньоекономічних ризиків, властивих конкретному машинобудівному підприємству.

2. Побудова класифікації зовнішньоекономічних ризиків на основі аналізу факторів ризиків (класифікація ризиків повинна бути побудована з урахуванням галузевої належності підприємства і дати можливість спрогнозувати виникнення різних ризиків).

3. Розробка системи показників для оцінки ризиків, яка може включати близько 100 різних характеристик, зокрема:

- результати експертних оцінок і анкетування;

- показники економічного аналізу;

- оцінки тісноти зв'язку між різними процесами або явищами;

- результати зіставлення даних про один і той же об'єкт, що поступають з різних джерел;

- ряд спеціальних показників, залежних від специфіки діяльності підприємства.

4. Визначення переліку необхідної інформації для розрахунку показників оцінки ризику.

5. Визначення форм для збору і обробки первинної інформації.

6. Складання анкет для отримання експертних оцінок.

7. Розробка шкали відповідності значень показників значенням ризиків.

Таким чином, при розробці системи моніторингу необхідно враховувати зазначені чинники, а саме унікальність підприємства і рівень ризику, що виникає в процесі його діяльності.

Отже, здійснення зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах доводить правомірність застосування єдиного послідовного підходу щодо процесів моніторингу ризиків. Вітчизняним машинобудівним підприємствам необхідно використовувати засоби розробки й реалізації моніторингу процесів, спрямованих на зниження зовнішньоекономічних ризиків та їх нейтралізацію. З урахуванням особливостей машинобудівних підприємств такий моніторинг може доповнювати загальну концепцію управління підприємством і сприяти постійному та динамічному розвитку економічної стійкості машинобудівних підприємств.

Список використаних джерел:

1. Галіцин В.К. Системи моніторингу: монографія / В.К. Галіцин . – К.: КНЕУ, 2000. – 231 с.

2. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій / Л.О. Лігоненко . – К.: Київський національний торгово-економічний університет, 2001. – 579 с.

3. Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання / Н.І. Машина. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.

4. Плікус І.Й. Система моніторингу для фінансового прогнозу діяльності підприємства / І.Й. Плікус // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 35-44.