WEB-ресурс научно-практических конференций

Матвійчук К.А.

Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана, Україна

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ТІНЬОВИХ КАПІТАЛІВ В УКРАЇНІ

Тіньова економіка в Україні стала однією з найважливіших не тільки економічною, а і соціально-політичною проблемою. За вітчизняними та іноземними підрахунками, обсяг тіньової економіки складає в нашій державі від 40 до 60 відсотків ВВП. Обсяг капіталу, що перебуває за межами України, але має українське походження, з початку встановлення її незалежності, сягає приблизно $30 мільярдів. Як стверджують українські дослідники, близько 40% працездатного населення мають ті чи інші доходи від тіньової економіки.

Значні масштаби тіньової діяльності свідчать про те, що тіньові економічні відно­сини пронизують усі сфери економічної, соціальної і політичної системи держави і су­спільства [3].

Проблема легалізації тіньових капіталів комплексна. Легалізація доходів, отриманих незаконним шляхом, або неоподаткованих, — лише невелика складова проблеми тіньової економіки, один зі способів детінізації економіки в цілому. Проблему тіньової економіки слід розглядати значно ширше. Потрібно мати власну концепцію легалізації тіньової економіки з урахуванням наших економічних і соціально-політичних умов, особливостей прояву тіньової економіки. Багатоаспектність та розгалуженість проявів тінізації засвідчують безперспективність симптоматичних репресивних методів протидії у вигляді посилення контрольно-каральних функцій держави [2].

Головним шляхом повернення тіньових капіталів може бути лише створення привабливих економічних і адміністративних умов повернення і інвестування тіньових капіталів в економіку України.

Основними джерелами тіньових капіталів некримінального походження, як свідчить аналіз, є:

– переділ державної власності під час приватизації й участь банківських кредитів у приватизації;

– неповернення виторгу за експортовану продукцію;

– спекулятивні фінансові операції, у тому числі на валютних курсах;

– ухиляння від сплати податків і соціальних внесків;

– підтримка національного товаровиробника шляхом виділення додаткових фінан­сових і матеріальних ресурсів;

– надання податкових і митних пільг, цільових кредитів;

– створення фіктивних фірм;

– використання численних посередників із метою заплутування ланцюга пла­тежів;

– конвертація безготівкових грошових ресурсів у готівку і приріст обсягу готівко­вої валюти у внутрішньому обороті країни;

– випуск і реалізація неврахованої продукції і надання неврахованих послуг;

– тінізація бюджетної сфери (створення і витрачання коштів із позабюджетних фондів);

– кредити, що видаються з бюджету сільському господарству на приріст торгових кредитів і авансів, що надані резидентами нерезидентам та ін.

З'ясувавши джерела походження тіньових капіталів необхідно встановити і подат­кові амністії [ 3 ].

Щодо проведення податкової амністії, то ії можна проводити двома шляхами. Вона може бути або одноразовою (як пропонується сьогодні), або довгостроковою.

У другому випадку вона є фактично постійною. Цей варіант, наприклад, використо­вують у Германії. При цьому доходи, які з тих чи інших причин, не були задекларовані, дозволяється задекларувати пізніше.

При цьому розраховувати на те, що короткострокова амністія приведе до значного збільшення доходів не доводиться. За розрахунками Мінфіна України, від амністії тіньових капіталів бюджет країни повинен одержати 4 млрд. грн.

Типи податкової амністії:

– Одноразова амністія: під час такої амністії платникам податків надається наперед визначений період часу для легалізації власних доходів минулих періодів ( переважно від двох місяців до року).

– Періодичні амністії: такі амністії оголошуються кожні декілька років.

– Довготермінова амністія: під час такої амністії можливість легалізувати доходи минулих періодів існує постійно за існуючих, незнижених податкових ставках. Крім податків, платники податків можуть бути зобов'язані сплатити помірний відсоток або штраф.

– Амністія з можливістю перевірки походження доходів: під час такої амністії платникам податків надається можливість виправити податкові декларації із застосуванням менших покарань.

– Амністія без перевірки походження доходів: такі амністії передбачають звільнення платника податків від перевірок справжньої суми і походження доходів, іноді, за рахунок спеціального амністійного платежу [5].

Заходи щодо легалізації тіньового капіталу мають супроводжуватися комплексом жорстких інструментів подолання передумов корупції й запобігання подальшому розвитку тіньового сектору та відпливу капіталу за межі України, які мають впроваджуватися синхронно зі стимулами легалізації згідно вищезазначеної Програми.

До спеціальних заходів протидії тінізації слід віднести наступні:

1. Активні заходи із подолання корупції в центральних і місцевих органах державної влади. Звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за подання хабарів у попередні періоди в разі викриття з їх допомогою фактів хабарництва державних службовців. Відкритість результатів діяльності правоохоронних органів із викриття фактів хабарництва.

2.Здійснення незалежної експертизи діючих законів та проектів нових законів України, а також нормативно-правових актів міністерств, відомств, органів місцевої влади на предмет їх відповідності антикорупційним законам України, впливу на розвиток і функціонування «тіньової» економіки.

3.Приведення у відповідність з новими соціальними та економічними умовами цивільного, кримінального, кримінально-процесуального законодавства, а також законодавства, що стосується питань підприємницької, банківської, зовнішньоекономічної та інших видів діяльності.

4.Забезпечення максимальної гласності та прозорості здійснення приватизації, прийняття рішень у приватизаційних конкурсах, управління державними пакетами акцій, дотримання постприватизаційних зобов’язань та процесів постприватизаційного перерозподілу власності; запровадження відповідальності керівників за штучне зниження вартості держпідприємства у передприватизаційний період. Вдосконалення інституту уповноважених осіб Фонду державного майна України, на яких покладено завдання щодо організації контролю за ходом приватизаційних процесів, діяльністю приватизованих підприємств та фінансових посередників.

5.Посилення контролю за ефективністю використання державної власності, зокрема – запровадження відповідальності керівників державних підприємств за рівень економічних показників, виконання підприємствами платіжних зобов’язань, забезпечення реального взаємозв’язку між продуктивністю виробництва цих господарських одиниць та рівнем доходів їх керівного персоналу.

6. Забезпечення постійного моніторингу процесів, що відбуваються на фондовому ринку, з метою відслідковування негативних тенденцій концентрації контролю над підприємствами чи галузями, відмивання кримінальних коштів, незаконного вивезення капіталу з України, дій, спрямованих на підрив фондового ринку України.

7.Зміцнення державного контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, кредитних ресурсів та іноземних інвестицій за допомогою:

- розподілу цільових кредитних ресурсів, бюджетних капіталовкладень, інших бюджетних асигнувань на тендерному принципі з прозорою та гласною процедурою визначення переможців, допуском до участі у конкурсі лише суб’єктів підприємницької діяльності з перевіреною репутацією, які мають досвід роботи на українському ринку;

- запровадження контролю за дотриманням зобов’язань, якими супроводжувалось надання цільових кредитів, бюджетних вкладень, залучення інвестора;

- запровадження механізму коректної оцінки майна, що пропонується до приватизації, та регулювання цін на таке майно з метою запобігання штучного заниження його вартості.

8. Посилення контролю за зовнішньоторговельними операціями з метою виявлення та припинення демпінгового експорту, експорту на інших невигідних для економічних інтересів держави умовах, контрабандного імпорту.

9.Впровадження відповідальності державних службовців за незаконні дії чи бездіяльність, які завдали збитків суб’єкту господарювання.

10.Оптимізація чисельності та структури органів виконавчої влади, забезпечення їхнім працівникам оплати праці, яка б гарантувала високий рівень життя. Необхідно розробити чіткий механізм ротації керівних управлінських кадрів, який би передбачав залучення до управління найбільш професійно підготовлених осіб. Має діяти механізм зворотного зв’язку між тривалістю перебування на керівних посадах та результатами діяльності [4].

Міжнародний досвід свідчить, що для ефективного проведення економічної амністії необхідним є виконання таких умов:

- одноразове проведення амністії, неконфіскаційний характер амністії;

- достатні гарантії щодо звільнення від відповідальності за задекларовані суми, гарантії щодо конфіденційності інформації;

- поєднання амністії з більш жорстокими умовами відповідальності у випадку подальшого приховування доходів [1].

Висновки. Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, а також обсяги продукції та фінансових ресурсів, які обертаються в цій сфері, являють собою суттєву перешкоду забезпеченню сталого розвитку економіки. Значною проблемою є те, що переважна більшість операцій, які можна віднести до тіньових, можна здійснювати в легальному нормативно-правовому полі, а доведення факту здійснення тіньової діяльності потребує значних зусиль органів державної влади. Внаслідок того, що обсяги тіньової економіки не можуть бути повноцінно враховані офіційною статистикою, розроблення спеціальних методів обліку і оцінок цього явища стає неможливим.

В кожній сфері прояву тіньової економіки потрібно шукати різні шляхи детінізації , адже специфічність кожної галузі не дає все звести під стандартне трактування. Так, сферу підприємництва необхідно легалізувати за рахунок удосконалення системи оподаткування, у добувній промисловості слід здійснювати прозоріші розподіли спеціальних дозволів і ліцензій на здійснення діяльності, у виплаті заробітної плати працівникам – ліквідувати диспропорції в оплаті праці та ввести диференціацію оподаткування. Тобто необхідно створити умови для легалізації тіньового сектора та усунення державних корумпованих структур на всіх рівнях влади.

Список використаних джерел:

1. Аржевін С. Легалізація або амністія тіньових доходів як спосіб повернення коштів у легальну економіку / С. Аржевін // Економіст. – 2010. – № 7. – Лип.

2. Сидоренко Т.О. Детінізація економіки та легалізація капіталу в Україні [Електронний ресурс] / Т.О. Сидоренко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

3. Фукс А.Е. Формування, закономірності розвитку та легалізації тіньової економіки в Україні / А.Е. Фукс // Вчені записки. – 2004. – Вип. 6. – С. 14-18.

4. Щодо шляхів та механізмів легалізації тіньових капіталів в Україні // НІСД – 23.02.07-01.03.07 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua

5. «Який вид податкової амністії потрібен Україні?» [ Електронний ресурс]. – К., 2003. – Квіт. – Режим доступу: http://www.ier.com.ua