WEB-ресурс научно-практических конференций

Зламанюк Т.В.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Активізація економічних процесів в Україні призвела до загострення конкуренції, що змушує учасників ринку шукати більш ефективні шляхи економічного зростання. У сучасних умовах господарювання ефективне управління є одним із найважливіших напрямів підвищення конкурентоздатності підприємств, що займаються виробництвом і реалізацією товарів. Сьогодні для швейної промисловості характерне уповільнення темпів зростання, скорочення платоспроможного попиту, гостра конкуренція з імпортними товарами та втрата колишніх господарських зв’язків.

Світовою наукою і практикою накопичено значний досвід у галузі створення механізмів ефективного менеджменту та їх впровадження. Проте низький рівень конкурентоздатності підприємств вітчизняної промисловості багато в чому обумовлений нерозвиненістю концептуальних основ ефективного українського менеджменту.

Дослідження теоретичних основ та практичного застосування механізму конкурентоздатності підприємств знайшли своє відображення в працях вітчизняних і закордонних учених: Я.Б.Базилюк, В.А.Білошапки, Г.В. Загорій , Н.М.Гаращенко, В.Л.Дикань, О.Б.Чернеги, Ф.Тейлора, А.Файоля, Р.Уотермена, Т.Пітерса, М.Портера, I . Ансоффа, У.Оучі та ін.

При всій значимості проведених наукових досліджень окремі питання підвищення конкурентоздатності підприємств вивчені недостатньо. Зокрема недостатньо розробленим є питання методології аналізу конкурентоздатності менеджменту. На наш погляд, потребує дослідження аспект формування і реалізації ефективного менеджменту в умовах зовнішнього середовища, що змінюється, на промислових підприємствах.

У сучасній економічній літературі немає однозначного підходу до визначення понять «конкурентоздатність підприємства», «конкурентоздатність менеджменту», не систематизовано фактори конкурентоздатності підприємств, недостатньо досліджено питання про взаємозв’язок і вплив менеджменту на ефективність функціонування підприємств.

Для сьогоднішніх проблем створення і застосування ефективного українського менеджменту характерна неоднозначність використовуваних термінів у зв’язку з відсутністю системного підходу та єдиної методології оцінки ефективності менеджменту. Деякі методики дослідження ефективності менеджменту, подані в економічній літературі, не можуть бути адаптовані в практичній діяльності підприємств через розбіжності в тлумаченні базових понять, визначенні основних напрямів дослідження. У зв’язку з цим виникла необхідність у систематизації форм прояву конкурентоздатності та розробці кількісних і якісних критеріїв конкурентоздатності менеджменту для промислових підприємств з метою формування ефективного механізму управління нею.

« Конкуренція» – досить відома та фундаментальна економічна категорія. Однак сам термін «конкуренція» часто сприймається економістами в різних значеннях. Більшість сучасних економістів (А. Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін) трактують термін «конкуренція» лише як боротьбу товаро-
виробників за вигідні умови збуту [1]. С. Мочерний [2] конкуренцію визначає як «боротьбу між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, купівлі - продажу товарів та послуг, а також за привласнення найбільших прибутків». Також вважають А. Пелих, М. Єрмошенко, Н. Скворцов, Н. Назімова, а от Б. Калоф, В. Власова і А. Шегда взагалі не зазначають, за що саме триває боротьба між суперниками (людьми, фірмами, організаціями). Конкуренція – рушійна сила розвитку суспільства, головний інструмент економії ресурсів, підвищення якості товарів і рівня життя населення, вважає Р. Фатхутдінов . Він відзначає, що в розвинутих країнах механізм конкуренції існує давно і є добре відпрацьованим, чого не можна сказати про менш розвинені країни [3-5] .

Єдиного визначення поняття конкурентоспроможності продукції, як свідчить аналіз спеціальної наукової літератури не вироблено. Але приводячи різні формулювання автори єдині у тому, що конкурентоспроможність продукції поняття відносне, чітко прив’язане до конкретного сегменту ринку та терміну продажу [5; 7-9]. Любий товар, представлений на ринку – фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб. Тому конкурентоспроможність товару (тобто здатність збуту на даному ринку) можна визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою [6]. Конкурентоспроможність продукції розглядається з позиції порівняльного аналізу. Ю. С. Савінов і М. І. Чепурин розглядають конкурентоспроможність як характеристику товару, в якій відображається його відмінність від товару – конкурента по ступеню відповідності конкретній суспільній потребі і по витратам на її задоволення. Звичайно, конкурентоспроможність продукції може бути визначена і оцінена тільки в порівнянні з обраним в якості бази порівняння товаром або групою товарів, а об’єктивність такої оцінки визначається обґрунтованістю вибору базового товару.

Список використаних джерел:

1. Гончарук Т.І. Конкуренція і конкурентоспроможність: зміст і розвиток у перехідній економіці / Т.І. Гончарук. – Суми: ВВП «Мрія–1» ЛТД, УАБС, 2003. – 60 с.

2. Економічний словник-довідник / за ред. Мочерного С.В. – К.: Феміда, 1995. – 367 с.

3. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р.А. Фатхутдинов . – М.: ИНФРА-М, 2000. – 312 с.

4. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетинг / Р.А. Фатхутдинов . – 2-е изд . – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.

5. Фатхутдинов Р.А. Менеджмент конкурентоспособности товаров / Р.А. Фатхутдинов . – М.: АО «Бизнес-школа», Интел-синтез, 1995.

6. Пахомов Ю.М. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі / Ю.М. Пахомов, Д.Г.Лук ’ яненко , Б.В. Губський . – К.: Україна , 1997. – 237 с.

7. Петров В. Конкурентоспособность / В. Петров // Ресурсы, информация, снабжение, конкуренция . – 1999. – № 4.

8. Соколова Л.В. Адаптация предприятий к условиям рынка / Л.В. Соколова. – Х.: ФОРТ, 1996. – 246 с.

9. Соколова Л.В. Конкурентоспособность предприятия и критерии ее оценки / Л.В.Соколова // Маркетинг и реклама. – 1999. – № 5. – С. 30-33.