WEB-ресурс научно-практических конференций

Коцан Л.З.

Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів

СУЧАСНІ ТЕНДЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Фінанси регіону являють собою невід’ємну підсистему загальної фінансової системи держави, мають із нею спільну мету та завдання в забезпеченні ефективного розвитку регіонів і національної економіки загалом. Проблеми зниження економічної активності в державі актуалізували питання здатності економіки Львівської області протистояти зовнішнім і внутрішнім фінансовим ризикам. За таких умов домінуючими факторами досягнення ефективності розвитку Львівщини повинен стати високий рівень реалізації власного фінансового потенціалу, уміння залучати зовнішні фінансові ресурси та спрямовувати їх у високоприбуткові сфери економічної діяльності, оптимізація структури фінансів регіону за джерелами формування та напрямами використання.

Провідне місце в системі регулювання економіки регіону, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету, який є фінансовою основою місцевих органів влади. Саме бюджети закріплюють їхню економічну самостійність, активізують господарську діяльність, дають змогу регіональним органам влади розвивати інфраструктуру та розширювати економічний потенціал.

Як свідчать дані Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, доходи бюджету Львівщини щорічно зростають. Зокрема, за період 2000-2010рр. вони збільшились у понад 7 разів і в 2010 році становили 7516,2млн. грн. [1]. Близько третини доходів в структурі бюджету області формувалось за рахунок податків та зборів, при чому протягом даного періоду їх частка практично не змінювалась, частка ж неподаткових та інших надходжень навпаки зросла з 8,8% у 2000р. до 17,2% у 2008році, тобто більш, аніж вдвічі. Лише 2009р. часка доходів неподаткового характеру знизилась на 3,1% у порівнянні з попереднім роком, що було зумовлено проявом негативного впливу світової економічної кризи.

Значною мірою наповнення дохідної частини бюджету регіону залежить від державної допомоги, оскільки з року в рік абсолютна величина офіційних державних трансфертів бюджету Львівської області зростає. У загальній структурі доходів бюджету Львівщини частка офіційних державних трансфертів була близькою до 50%, за винятком 2005 та 2006 років, у яких на них припадало 59,8% та 63,8% від загальних доходів зведеного бюджету області. Бюджетне забезпечення населення Львівщини зростає, адже якщо 2000році на одного жителя області припадало 394,2грн. загальних доходів бюджету регіону, то 2010р. – 2944,2 грн., тобто вони зросли у 7,5 разів []. Збільшення бюджетного забезпечення населення області досягнуто завдяки зростанню: податкових надходжень до бюджету регіону – в 6,4 рази, неподаткових та інших надходжень – в 11,9 разів та офіційних державних трансфертів – в 7,5 раз в розрахунку на 1-го жителя [2].

Левова частка бюджетних асигнувань з бюджету області традиційно спрямовується на фінансування соціально-культурної сфери (освіту, охорону здоров’я, духовний та фізичний розвиток тощо). Для прикладу, бюджетом області за 1995 рік скеровано на фінансування даного напрямку близько половини усіх бюджетних видатків, щорічно їх частка в видатковій частині бюджету зростала і у 2010 року вже сягнула понад три чверті від усіх видатків.

З метою забезпечення ефективної організації управління економікою регіону органи влади повинні володіти достатніми власними фінансовими ресурсами, що вимагає підвищення рівня самостійності в управлінні податками та іншими обов’язковими платежами, що є джерелами надходжень до бюджету області.

Банківська система Львівщини розвивалась відповідно до потреб фінансового обслуговування економічних процесів в області. Її формування почалось у 1989 р. і першим юридично самостійним банком, який утворився на території Львівської області став комерційний банк «Карпати», а вже починаючи із 1991 по 1994 рр. на території області було утворено ще чотири банки юридичні особи та відкрито вісім філій інших банків. На початок 2000 року Львівщина була представлена вже 5 банками – юридичними особами та 75 філіями банківських установ, окрім цього діяло і 562 безбалансових відділення [3]. Сучасний етап розвитку банківської системи Львівщини відбувається в умовах загальної реструктуризації і модернізації економіки області та характеризується такими позитивними тенденціями як стабілізація фінансово-кредитної інфраструктури області, укрупнення та консолідація капіталу низки банків, розширення асортименту та підвищення якості банківських продуктів для фізичних і юридичних осіб, збільшення обсягів кредитування економіки області.

На початок 2011 року фінансово-кредитна інфраструктура Львівщини включає 5 банків – юридичних осіб, зокрема: ПАТ « Кредобанк » (банк з майже 100% іноземним капіталом), ПАТ « Фольксбанк » (посідає 49 місце за рівнем активів), банк «Львів» (належить до IV групи банків), ПАТ «ОКСІ БАНК», ВАТ «Селянський банк «Дністер» (перебуває у стадії ліквідації).

Сучасна структура банківського сектору Львівської області є типовою для більшості регіонів України, коли тенденцією регіонального розміщення банківських установ є активна експансія великих комерційних банків через відкриття великої кількості філій по всій території країни. Це частково нівелює територіальну нерівномірність розміщення банківської мережі, але негативно впливає на забезпечення потреб регіональної економіки у фінансових ресурсах.

Невід’ємною складовою фінансового ринку регіону є страховий ринок. Страховий ринок Львівської області є конкурентним і характеризується великою кількістю учасників. На регіональному р івні працює близько 50-ти страхових компаній (враховуючи філії). Офіційно зареєстрованими на Львівщині є 6 страхових компаній, серед яких ВАТ АСК „ Дністер” , ВАТ АСК „ Скарбниця” , ЗАТ СК „ Інпро” , ВАТ СК „ Універсальна” , ЗАТ „ Поліс-центр” , ЗАТ СК „ Ренесанс” , а також 16 філій, зокрема філії „ Оранти” , „ Гарантавто” , „Української транспортної страхової компанії” , „ІНГО Україна” та інші.

Зміни, які сьогодні відбуваються у системі пенсійного страхування в Україні, все більшої ваги набуває розвиток недержавних пенсійних фондів. Адже в умовах наявності функціонально розвиненого недержавного сектору пенсійного страхування виникає можливість додаткової участі особи у формуванні власної пенсії.

Станом на 1 січня 2011 у Львівській області зареєстровано 4 недержавні пенсійні фонди, кожен з яких має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду.

На 1 січня 2011у області було зареєстровано 13 фінансових та товарних бірж. Фінансовий ресурс Львівської області формується в процесі взаємодії усіх зазначених фінансових підсистем, які можуть доповнюватись участю іноземних інвесторів через різні форми їх взаємодії із суб’єктами регіональної економіки. Функції кожного учасника формування фінансів регіону підпорядковуються цілям і завданням тих економічних систем, до складу яких вони входять, а їхні дії регламентуються чинним законодавством України.

Тому очевидно, що на сьогодні фінанси регіону – це важливий інструмент поступального розвитку економічних і соціальних процесів територій в інтересах громади, суспільства і держави; фінанси регіону мають працювати на поліпшення інвестиційного клімату регіону, забезпечення конкуренції та створення потужних фінансово-кредитних інститутів; забезпечення розвитку існуючих та формування нових центрів економічного розвитку в регіоні, подолання депресивності адміністративних районів.

Список використаних джерел:

1. Звіт Державного казначейства у Львівській області «Про виконання бюджету Львівської області у 2010 році»

2. Статистичний щорічник Львівської області за 2010 рік. – Ч.1. – Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2011. – 362с.

3. Фінанси Львівщини – 2010: статистичний збірник. – Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2011. – 86с.