WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н . Cедікова І.О., Килинчук О.Є.

Одеська національна академія харчових технологій , Україна

АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РИНКУ ПИВОБЕЗАЛКОГОЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Основною метою реформування агропродовольчого комплексу як складової економіки України є перетворення його на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому і зовнішньому ринках сектор економіки держави та міцну економічну основу соціально-економічного розвитку українського села. Одним із напрямів досягнення цієї мети передбачається переведення сільського господарства на інноваційно-інвестиційну модель розвитку на основі техніко-технологічної модернізації його матеріально-технічної бази та створення системи мотивації господарюючих суб'єктів до впровадження наукоємних технологій [1]. Стан галузі хмелярства, тенденції її розвитку, забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції знайшли відображення в працях І. Куровського , М. Ляшенка, Й. Рейтмана , Ю. Савченка, І. Савчука, М. Циганка та інших вчених.

Метою дослідження є аналіз сучасного стану розвитку галузі хмелярства, а також пошук інструментів балансування обсягів внутрішнього виробництва і споживання продукції даної галузі.

Галузь хмелярства в умовах реформування агропродовольчого комплексу переживає не найкращі часи. Обсяги виробництва хмелю визначаються попитом на хмелесировину внутрішнього і зовнішнього ринків. Ефективність виробництва вітчизняного хмелю знаходиться на низькому рівні, що й зумовлює актуальність та практичну цінність проведеного дослідження. Вітчизняне хмелярство досягло найбільшого розвитку в 70 – 80-ті роки ХХ століття, коли Україна за площею насаджень та валовим збором хмелю вийшла на п’яте місце в світі після Німеччини, США, Китаю та Чехословаччини. Це давало можливість повністю забезпечити внутрішні потреби України та частину хмелю відправляти за кордон. Незважаючи на те, що попит на хміль постійно зростає, сьогодні українські хмелярі лише частково задовольняють внутрішній ринок, хоча галузь має всі можливості для виробництва потрібної кількості шишок хмелю [2]. Саме хміль надає пиву різнобарвну гаму смакових відтінків, пікантну гіркоту, аромат і стійкість. Оскільки споживання пива в світі постійно зростає, то й збільшується попит на хмелесировину .

Вітчизняні виробники щорічно нарощують виробництво хмелю забезпечуючи зростання обсягів виробництва на 25 – 28 %. При цьому середня вартість вітчизняного хмелю, в наслідок недосконалої технології, великих виробничих витрат та відсутність механізації є більшою, ніж імпортного, тому питання подальшого розвитку вітчизняного виробництва є питанням критичним та вимагає негайного регулювання. За першу половину 2010 року виробництво пива в Україні знизилось на 1,6 % порівняно з аналогічним періодом 2009 року. Проте, до кінця року спостерігалася позитивна тенденція. У грудні 2010 пивоварні заводи збільшили виробництво пива на 10,1 % до 21,787 млн. дал порівняно із листопадом 2010 року. За результатами 2009 року ринок пива у натуральних показниках показував негативні тенденції. Проте у натуральних показниках в цілому ринок виріс на 6 % до 18,1 млрд грн. Стабілізація продажу в першій половині 2010 року означала зростання ринку у грошовому вираженні приблизно на 15% до 10,6 млрд. грн. Що ж стосується внутрішнього споживання, то за даними асоціації “ Укрпиво” » за перше півріччя 2010 року, порівняно із аналогічним періодом 2009 року споживання зменшилось майже на 2,2 млн. дал і становило 158,450 млн. дал .

Однією з основних проблем пивоварної галузі в Україні є залежність від імпортної сировини, що автоматично прив’язує собівартість виробництва до валютного курсу. Потреби українських виробників у хмелю забезпечуються вітчизняною продукцією в середньому на 20 %. За кордон постачається близько 10 % виробленого в Україні пива. Випуск пива у 2010 році склав 310 млн. дал , а його експорт знизився на 12 % порівняно із 2009 роком і склав 319387,5 тис. л. Експерти стверджують, що падіння обсягів експорту відбулося за рахунок зменшення поставок до Росії [3].

Імпорт пива в Україні порівняно не великий. Його обсяг складає близько 1 % ринку в натуральному та близько 2 % у грошовому вираженні. При цьому, більше половини поставок з-за кордону припадає на російські бренди. У 2009 році за рахунок скорочення преміального сегмента імпорт впав на 24 % до 1,45 млн. дал . Практично весь ринок вітчизняного пива між собою поділила четвірка лідерів пивоварної промисловості, яка виглядає наступним чином: ABInBev Ukraine (частка ринку за підсумками 2010 року становить 38 %), Carlsbeg , Оболонь, SUBMiller ВВН Ukraine та ін. При цьому 80% експорту припадає на компанію “ Оболонь” . Що ж стосується пивних брендів, то за підсумками 2010 року ТМ “ Львівське” займає 3 позицію за обсягом продажів ринку пива України. За даними компанії AC Nielsen , доля бренду зросла на 2,6 % в порівнянні з 2009 роком, і зараз складає 12,9 %. За словами експертів подальші перспективи українського ринку пива, будуть залежати від загального рівня платоспроможності населення і доступності напою. За прогнозами виробників ринок пива в поточному 2011 р. може вирости до 10 %, і навіть досягти показників рекордного 2007 р. Виробники прогнозують не тільки зростання ринку в 2011 р., але і розвиток преміального і низького цінових сегментів [4].

Проведене дослідження ще раз підтвердило, що даний ринок є досить цікавим та одним із найдинамічніших . Існує ще багато запитань пов’язаних із ринком пива, які залишаються не дослідженими та не вирішеними. Саме тому ми продовжуватимемо працювати над ними.

Список використаних джерел:

1. Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України (проект) // Економіка АПК. – 2011. – № 5. – С. 5.

2. Електронн и й ресурс. – Режим доступ у : http://www.propozitsiya.com

3. Електронний ресурс. – Режим доступ у : http://www.1beer.com.ua

4. Електронний ресурс. – Режим доступ у : http://www.pivnoe-delo.info/rynok-piva-ukrainy-2010