WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Сокровольська Н.Я., Білик М.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м.Чернівці , Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Система міжбюджетних відносин в Україні формувалася хаотично й непередбачувано, що значною мірою вплинуло на можливість прогнозування та на ефективність управління бюджетними коштами. Так як, міжбюджетні відносини є важливим чинником вирівнювання розвитку адміністративних територій, забезпечення однакових умов доступу громадян до суспільних послуг незалежно від місцезнаходження[6]. Вивченню міжбюджетних відносин приділено чимало уваги в працях багатьох відомих українських та зарубіжних науковців, серед яких Р. Берд, О. Василик, А. Вагнер, О.Кириленко, В. Кравченко, С. Кондратюк, І. Луніна, В.Опарін, В. Прядко, В. Уотес, С. Юрій, С. Юшко та ін. [7]. Проте постійні зміни бюджетного законодавства підтримують актуальність даного питання.

Бюджетна система України складається близько з 12 тис. бюджетів, між якими існують певні відносини з приводу перерозподілу, формування та використання бюджетних ресурсів, які мають назву міжбюджетних відносин [5]. Система міжбюджетних відносин між державним і місцевими бюджетами має важливе соціальне й економічне значення для розвитку регіонів і держави. Регулювання міжбюджетних відносин дозволяє державі вирішувати різноманітні проблеми соціально-економічного характеру, досягати намічених цілей в економічному зростанні. Проте таке регулювання повинно бути вміле, засноване на знанні глибинних потреб кожної території та її населення, враховувати специфіку регіону, його географічне розташування, етнічний склад населення, історичні фактори. Невміле використання інструментів регулювання міжбюджетних відносин може призвести як до занепаду окремого села, міста, області, так і всієї країни. Тому регулювання міжбюджетних відносин між ланками бюджетної системи країни необхідно постійно вдосконалювати [5].

Міжбюджетні відносини є важливим засобом державного регулювання бюджетного процесу, який включає бюджетне регулювання, яке забезпечується шляхом розмежування податків, зборів та інших обов’язкових платежів між Державним бюджетом України та місцевим бюджетами за рівнями бюджетної системи держави. Іншими словами суть питання бюджетного регулювання полягає в тому щоб загальну кількість видів бюджетних надходжень в законодавчому порядку на довготривалий період розподілити між Державним бюджетом України і місцевими бюджетами. Процес бюджетного регулювання встановлюється Бюджетним кодексом України. Характерною особливістю бюджетного регулювання до прийняття Бюджетного кодексу України було щорічне централізоване регулювання забезпеченості витрат місцевих бюджетів за рахунок так званих регулюючих доходів і дотації вирівнювання з Державного бюджету України [3]. Головний недолік діючої системи міжбюджетних відносин полягає у відсутності чіткого розподілу функціональних повноважень між центральними і місцевими органами влади. Це породжує відсутність конкретної відповідальності за виконання покладених функцій і стимулів до ефективного використання бюджетних коштів.

Через фінансовий механізм виявляється і забезпечується фінансова політика у сфері міжбюджетних відносин. В процесі регулювання вирішальне значення мають загальні принципи та закономірності, у рамках яких реалізуються зв’язки між різними елементами фінансового механізму. В умовах удосконалення існуючої системи міжбюджетних відносин особливої уваги заслуговує сектор фінансового контролю, який за своєю суттю не є адаптованим до сучасних умов. На нашу думку, обов’язковими складовими бюджетної політики на майбутнє повинні стати вдосконалення системи існуючого фінансового контролю, запровадження нових механізмів щодо забезпечення повної прозорості за формуванням бюджетних ресурсів, залучення до цього широкої громадськості, ЗМІ, громадських організацій. Для цього необхідно: створити цілісну систему фінансового контролю в Україні та законодавчо її забезпечити; створити модернізовану систему фінансового контролю за дотриманням чинного законодавства органами місцевого самоврядування у використанні бюджетних коштів; забезпечити залучення громадськості до контролю за ефективним використанням фінансових ресурсів країни; підвищити дієвість контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та Державної податкової адміністрації; удосконалити форми і методи ревізійних дій, поліпшити їх якість, забезпечити своєчасність та повноту виконання заходів щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни. Ще однією проблемою міжбюджетних відносин є зниження рівня автономії місцевих бюджетів, що проявляється зростанням частки міжбюджетних трансфертів в структурі доходів місцевих бюджетів. Вирівнювання диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів та виконання видаткових повноважень місцевих органів самоврядування навіть в умовах нестачі фінансових ресурсів система міжбюджетних відносин забезпечує за допомогою використання механізмів міжбюджетних трансфертів.

Отже, всі форми міжбюджетних трансфертів надаються бюджетам різних рівнів з метою подолання нерівності між бюджетами різних рівнів. Здійснивши аналіз наукової літератури ми можемо виділити наступні шляхи покращення міжбюджетних відносин: Ю. Мосієнко визначає, що для покращення міжбюджетних відносин слід розширювати склад місцевих податків і зборів, а також фіскальних повноважень органів місцевого самоврядування. На думку Ю. Радіонова, в умовах обмеженості бюджетних ресурсів фінансово забезпечити розвиток економіки можна шляхом оптимізації структури видатків. Для цього слід перерозподілити кошти між певними напрямами видатків, попередньо проаналізувавши ефективність останніх. І. Луніна зазначає, що податкові повноваження місцевих органів влади фактично обмежуються місцевими податками та зборами, а також правом змінювати ставки єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва. Це означає, що органи місцевого самоврядування фактично позбавлені повноважень, які дозволяли б їм приводити видатки місцевих бюджетів у відповідність з можливостями їх фінансування. С. Юшко вважає, що реальну самостійність місцеві бюджети можуть мати тільки за умови їх фінансової незалежності. Для зміцнення фінансової незалежності слід переглянути групу надходжень, що закріплюються за місцевими бюджетами, та розширити її склад, зокрема, включивши частину податку на прибуток тощо.

Новим Бюджетним кодексом України також закладено законодавчі підстави для запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів, застосування яких передбачатиме формування бюджетної політики на якісно новому рівні. Протягом року прийнято основні нормативні документи для запровадження складання та виконання місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом (акти Кабінету Міністрів України, накази Міністерства фінансів України, спільні накази Міністерства фінансів України з галузевими міністерствами). На сьогодні триває проведення експерименту із запровадження програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів, який передбачає перехід від утримання бюджетних установ до надання послуг високої якості населенню, оптимального використання бюджетних коштів та досягнення в результаті значного економічного і соціального ефекту.

Отже, сучасний стан розвитку міжбюджетних відносин та подальші напрямки їх розвитку свідчать про системний рух в напрямку забезпечення сталого фінансового розвитку органів місцевого самоврядування і територій зокрема.

Список використаних джерел:

1. Бюджетний кодекс України від 08 липня 2010 р. № 2456-VI.

2. Борисова Т.І. Проблеми формування системи міжбюджетних відносин в Україні / Т.І. Борисова // Управління розвитком. – 2011. – №2 (99).– С. 118-119.

3. Гром В.А. Міжбюджетні відносини: сучасний стан та напрями удосконалення / В.А. Гром // Економічні науки. Серія: Облік і фінанси. – 2010. – Вип. 7 (25). – Частина 4.

4. Дорош В.Ю. Регулювання міжбюджетних відносин в Україні / В.Ю.Дорош // Економічний форум. – 2011.

5. Костирко Л.А., Валентейчик Н.Ю. Сучасний стан та тенденції регулювання міжбюджетних відносин в Україні / Л.А. Костирко, Н.Ю. Валентейчик // Часопис економічних реформ. – 2011. – №2. – С. 57-65.

6. Мінкович В.Т. Проблематика міжбюджетних відносин в контексті соціально-економічного розвитку регіону / В.Т. Мінкович // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. – 2011. – Спецвипуск 33. – Частина 4. – С. 86-93.

7. Смоленюк Р.П., Костельнікова Н.С. Становлення і сучасний стан міжбюджетних відносин в Україні / Р.П. Смоленюк, Н.С. Костельнікова // Наука й економіка. – 2011. – №1 (21). – С. 58-64.

8. Офіційний сайт Державної казначейської служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua