WEB-ресурс научно-практических конференций

Василиха Н.В.

Ужгородський навчальний центр КНТЕУ, Україна

ТУРИСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Надзвичайно важливою складовою сталого соціально-економічного розвитку людства є туризм. Адже саме він за обсягами виробництва та доходів посів на зламі тисячоліть перше місце у світовому рейтингу галузей людської діяльності [1, с. 397]. У контексті ринкового господарювання туристична діяльність є досить перспективною сферою підприємництва, особливо за умов наявності природно-ресурсного потенціалу та постійного освоєння їх нових видів.

Вагомий внесок у перспективи туристичної галузі, яка з кожним роком набирає все більших показників розвитку, зробили багато українських та зарубіжних вчених та спеціалістів: І.М. Долішній, В.І. Мацола, І.М. Школа, В.К. Євдокименко, О.М. Адаменко, В.А. Квартальнов, та ін.

Соціально-економічний прогрес цивілізації зумовили швидкі темпи зростання і в туристичній діяльності, підвищення рівня життя людини, що спричиняє інтерес людини до пізнання історико-культурного минулого країни. На думку багатьох дослідників туризм – це вид активного відпочинку, подорож, яка здійснюється з метою ознайомлення з історико-культурними пам’ятниками, життям і побутом окремих регіонів і природними об’єктами, а також для оздоровлення [2, с.68].

Україна має значний потенціал у даній сфері, який, не досить розвинений. Для виявлення факторів, що стримують розвиток економіки в туристичній сфері, варто проаналізувати складові компоненти, що утворюють показник туристичної активності (представлені на рис. 1). Аналіз даних, що наведені на рис.1. вказує на те, що в Україні 66% загальної туристичної активності забезпечено приватним туризмом (38% – в'їзний туризм та 28% – внутрішній та виїзний туризм). Водночас, майже не розвинений діловий туризм і споживчі витрати за ним становлять лише 6%. В Україні зростання туристичної активності є достатньо низьким: для порівняння, збільшення спостерігається в США – на 5,6%, у Великій Британії – на 5,1%, у Франції – на 3,7%, в Україні – на 3,6%, у Німеччині – на 3,5%, і в Японії – на 3,1%.

Рис. 1. Структура розподілу за витратами статей формування балансу туристичної активності України в 2010 р. (складено автором за даними ВТО [3, с.23-40])

У кожній країні є різні передумови, що впливають на зміни туристичної активності. Так, зниження туристичної активності в Таїланді є наслідками стихійного лиха. Це стало причиною перерозподілу туристичних потоків в інші регіони. В США, Великій Британії, Франції, Німеччині та Японії повільне зростання пояснюється поступовим наближенням до певних лімітів у туристичній активності. Український туризм далекий від насичення, тому показник зростання туристичної активності у 3,6% є низьким та характеризує незначне покращання економічної ситуації.

Саме тому, з врахуванням наявності туристичних ресурсів кожного регіону, які в процесі комерційної діяльності в галузі туристичного бізнесу, відіграють великого економічного значення, і як правило, є важливою передумовою ефективного функціонування сфери туристичних послуг і формування туристичного ринку в тій чи іншій місцевості краю.

Очевидно, що під час свого перебування у місцях відпочинку у певній території, міста чи села привабливішим є відпочинок у мальовничій місцевості, курортно-оздоровчих місцевостях, яка багата на культурно-історичну спадщину. Принадою для туристів може бути пам’ятки природи, біосферні заповідники, національні парки тощо. Отже, завдяки наявності відповідних природних ресурсів: мінеральних джерел, історико-культурних пам’яток чи кліматичних умов, багатовікова культура, є чинником формування туристичного потенціалу місцевості та туристичної активності відвідувань .

Одним з головних суб’єктів туристичного ринку, який встановлює в національних масштабах правила поведінки на ньому, і своєю діяльністю може як активізувати туристичний ринок, так і гальмувати його розвиток, є держава, яку в собі уособлюють органи державного управління.

Слід зазначити, що нинішній і майбутній розвиток туристичної активності потребує активнішої підтримки державного регулювання у плані фінансової підтримки, створення інформаційної бази, які дають змогу більш плідно та ефективно працювати у сфері туристичного бізнесу.

Висновки. Отже, розвиток ринку туристичних послуг означає для країни стабільність її економіки, прискорення грошового обороту, зріст життєвого рівня населення та підвищення туристичної активності.

Список використаних джерел:

1. Туризм України: економічні та організаційні механізми розвитку / [Головинець В., Горобець О., Гуцал С. І. та ін.]; під ред. О. Рожук. – Тернопіль: Терно-граф, 2008. – 976с.

2. The 2010 Travel & Tourism Economic Research. – L.: World Travel & Tourism Council, 2011. – 40 p.

3. Здравницы Карпат. – Ужгород: Карпати, 1985. – 136 с.