WEB-ресурс научно-практических конференций

Боронило Д.Ю., Малярова С.В.

Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬІ НАУКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ В УКРАЇНІ

У сучасних умовах рівнем прогресивності економіки визначається характером інноваційно-інвестиційної діяльності та рівнем її активності. За підсумками, економічні зміни, що відбувалися в останнє десятиліття і, як вважалося, були започатковані з метою досягнення структурних змін в економіці відповідно до вимог сьогодення, на сьогодні характеризуються серйозним відставанням від тих процесів, які визначають економіку знань[2].

Щодо характеру розвитку економіки України за роки трансформаційних перетворень. Серед них за останні 10 років ми маємо такі реалії економічного розвитку:

- економіка включилася до глобального процесу обміну. При цьому рівень її відкритості досяг небезпечних розмірів, оскільки сумарно експорт і імпорт перевищують величину ВВП, що є недопустимим навіть для країн із розвиненою ринковою економікою;

- інновації не стали фактором зростання. Останнє мало місце і визначалося першочергово в окремих галузях за рахунок вільних потужностей та видів діяльності зі швидким оборотом капіталу за одночасним поступовим формуванням технологічної залежності від імпорту техніки і технологій, які не входять до числа високих, що формує майбутнє відставання також за рахунок підтримки низької конкурентоспроможності;

- банківська система, не маючи довгострокових фінансових ресурсів розвитку, не фінансує достатньою мірою наукомісткі виробництва, а зосереджується на кредитуванні переважно поточної діяльності і [4, с.218] кредитування населення, що купує товари довгострокового користування, що поставляються часто по імпорту. При цьому гроші, внаслідок обмеженої пропозиції та високої ризикованості кредитування економіки при низькій капіталізації банківської системи, як і економіки вцілому, залишаються занадто дорогими для масового кредитування інвестицій інноваційного спрямування;

- поряд із подальшими змінами в банківській системи слід прискорити формування інвестиційних і пенсійних ресурсів, які реструктурують фінансовий сектор економіки в прогресивному напрямі;

- масштабні іноземні інвестиції за динамікою та ціною їх майбутнього надходження не здатні докорінно змінити ситуацію у сфері інвестування високих технологій, як у силу необхідних масштабних обсягів, так і посилення ризикованості, що очікується на майбутнє, і, що особливо важливо, – через силу обмеженості пропозицій для розвитку високих технологій. Наукові надбання та кадри часто стають здобутками інших країн і зарубіжних фірм;

- фінансування у сфері науки, техніки, технологій не відповідає загальноприйнятим тенденціям, що не може не звужувати сферу інноваційної діяльності в напряму розвитку та використання високих технологій замість її розширення, враховуючи очікуване зростання попиту на нові базисні технології, що стануть довгостроковим ресурсом розвитку;

- економічне зростання в Україні відбувається на фоні загострення проблем у системі державних фінансів, стабільність яких підтримувалась і підтримується першочергово за рахунок коштів від приватизації та збільшення навантаження на бізнес;

- економічне піднесення в Україні має місце в умовах відсутності обґрунтованих перспективних пріоритетів, які можуть бути локомотивом технологічних змін і стабільного економічного розвитку одночасно із визначенням реальних фінансових ресурсів нагромадження та використання цивілізованих способів залучення додаткових фінансових ресурсів [4, c . 219];

- відсутність зміни в моделі зростання з експортоорієнтованої на імпортозамінну ;

- модернізація економіки на основі інновативно-інноваційного шляху розвитку вимагатиме захисту внутрішнього ринку при переорієнтації капіталовкладень у розвиток науки та високотехнологічні виробництва;

- інноваційний характер розвитку потребує стартового капіталу. Без легалізації нагромаджених тіньовою економікою заощаджень та трансферу капіталу від експорту робочої сили, а також без підвищення рівня капіталізації економіки і активної підтримки імпортозаміщення, при активізації експортоорієнтованої стратегії інноваційного спрямування, прискорений стабільний характер розвитку в довгостроковому відношенні неможливий і обмежуватиметься до 3–4% на рік;

- домінуюча стратегія модернізації на основі прискореного зростання капіталовкладень переважно в галузі, що працюють на задоволення споживчого попиту, є такою, що консервує технологічні процеси і не забезпечує розвиток за рахунок процесів інноваційного характеру.

На основі викладеного вище та з урахуванням узагальнень окремих досліджень перспективного характеру, проведених у світі стосовно визначальних тенденцій в економічному і соціальному розвитку у найближчі 10 років, слід виходити з того, що на фоні процесів глобалізації нерівномірність і розрив між багатими і бідними не скорочуватимуться, а скоріше за все – поглиблюватимуться на фоні фінансової нестійкості. Остання може мати навіть хронічний характер, оскільки країни зі значною борговою залежністю неспроможні будуть обслуговувати свої боргові зобов’язання та здійснювати нові необхідні запозичення.

Список використаних джерел:

1. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество : природа, противоречия , перспективы : учеб . пособ. / В.Л. Иноземцев . – М.: Логос, 2000.

2. Економіка знань та її перспективи для України. – К., 2004.

3. Семиноженко В.П. Україна: шлях до постіндустріальної цивілізації / В.П. Семиноженко . – Х.: Константа, 2005.

4. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2002. – С.218-220.