WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Грабчук О.М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ЕНТРОПІЯ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКА НЕОБОРОТНОСТІ ФІНАНСОВИХ ПРОЦЕСІВ

Невизначеність як явище властива всім підсистемам економічної системи. У зв’язку з тим, що проблема взаємозв’язку визначеності і невизначеності займає одне з центральних місць в методології сучасної науки, її дослідженню присвятили свої роботи багато учених. Вважають, що саме невизначеність підприємницької діяльності та правильність її суб’єктивної її оцінки породжує виграш підприємця, за умови, що його гіпотеза про майбутній стан ринку є вірною [ 1 , с.69]. Не дивлячись на дискусійність ряду виникаючих питань, у тому числі і з приводу розуміння самої суті невизначеності, в даний час загальновизнаною є фундаментальна і універсальна роль невизначеності в науковому пізнанні оточуючої нас дійсності. Однією з базових характеристик рівня невизначеності є ентропія. У світовій літературі навряд чи знайдеться ще одне поняття, яке викликало б стільки ж суперечок як ентропія. У наукових працях запропоновано безліч інтерпретацій цього поняття, що погано піддається інтуїтивному сприйняттю. Проте вони не дали однозначного тлумачення фізичного сенсу цього досить абстрактного поняття і не припинили потоку публікацій на цю тему. Тим часом поняття ентропії переступило межі фізики і проникло в інші сфери людської думки. Як відзначає С.Д. Хайтун [ 5 , с.76], важко сказати безумовно, хто перший пов’язав ентропію з хаосом, але вже в 1883р. Г. Гельмгольц говорить про ентропію як про міру «дезорганізації» [ 4 , c.15].

Ентропія - це свого роду кількість хаосу, тобто кількість невизначеного руху в системі, що втратила векторну природу унаслідок хаотичності цього руху. У такому разі є зрозумілим, що ентропія повинна зростати не тільки при імпорті фінансових ресурсів, але і при виникненні їх внутрішніх джерел унаслідок виробництва доданої вартості чи при перетворенні національного багатства у грошову форму. Утилітарно розуміння ентропії полягає в наступному: якщо є набір можливих подій, кожне з яких відбувається з імовірністю Р і є альтернативою для всіх інших, тобто якщо воно відбувається, то інші не відбуваються, то ентропія цього набору подій дорівнює . Ця функція дає кількісну оцінку ступеню невизначеності набору можливих подій. Дійсно, якщо всі Р однакові, то невизначеність максимальна (хаос), а якщо одна з ймовірностей дорівнює 1 (інші при цьому будуть дорівнювати нулю), то ніякої невизначеності не існує. У проміжних ситуаціях ентропія інших значень між нулем і максимумом. Вважають, що на сьогодні саме ентропія найбільш повно кількісно характеризує рівень невизначеності. Різниця між невизначеністю хаотичного набору подій і невизначеністю даного набору є кількість інформації, що міститься в даному наборі подій, тому кількість інформації завжди вимірюється за допомогою функції ентропії.

Ентропію фінансових процесів модна описати й інакше, як відношення , де - приріст обсягу фінансових ресурсів, а - їх вартість. Не дивлячись на свою зовнішню несхожість з попередньою формулою, це та ж сама формула. Ентропія тут характеризує невизначеність стану всіх фінансових ресурсів економічної системи, розуміючи під станом фінансових ресурсів системи координати їх розміщення і швидкість обігу. Якщо застосувати формулу до конструкта економічної системи, вважаючи Р імовірністю того, що обсяг фінансових ресурсів системи знаходиться в діапазоні ? , а потім проінтегрувати формулу за всім діапазоном і за всіма субструтурними утвореннями, то отримаємо ).

Зміна рівня ентропії обумовлюється перш за все не зміною обсягу фінансових ресурсів, а на конфігурацією економічного простору (у термодинаміці зміна температури залишає конфігураційний простір незмінним). Проте формули термодинаміки відтворюють багато властивостей економіки. Чим більша кількість фінансових ресурсів міститься в межах економічної системи, тим важче вплинути на ентропію, і навпаки, в економіці з незначним обсягом фінансових ресурсів вплив за допомогою фінансових інструментів є дуже дієвим.

Розглянемо дві гіпотетичні ситуації, пов’язані із взаємодією конструктів економічних систем з різним обсягом фінансових ресурсів:

- з формули випливає, що за будь-якого обсягу фінансових ресурсів їх експорт зменшує ентропію. Здавалося б експорт - це втрата частини системи, це повинно руйнувати її із збільшенням ентропії, але з іншого боку експорт - це цілеспрямована дія, що підсилює організованість системи і, отже, що знижує її ентропію, навіть якщо ця дія не приносить ніякої видимої користі;

- імпорт несе в собі вплив зовнішнього середовища на систему. Він може як збільшувати ентропію, так і зменшувати її. Імпорт фінансових ресурсів збільшує ентропію, проте імпорт товарних цінностей зменшує ентропію. Не слід думати, проте, що це суперечить закону ентропії, що зменшується. Таке збільшення ентропії необхідне її подальшої мінімізації. Але найголовніше властивість імпорту полягає не в дії на обсяг фінансових ресурсів, а в розширенні конфігураційного простору, що міняє шкалу ентропії.

Можливим є стверджувати існування балансу ентропії:

, (1)

де - оборотна частина зміни ентропії, обумовлена імпортом зовнішніх фінансових ресурсів ;

- зростання ентропії обумовлене внутрішніми джерелами приросту фінансових ресурсів.

Основним постулатом при цьому є припущення, що найбільш імовірний розподіл фінансових ресурсів (здійснюваний найбільшим числом способів) є одночасно і рівноважним. Підставою для цього послужила та обставина, що обидві названі величини (ентропія та імовірність стану конструкту економічної системи) аддитивні і досягають максимуму в стані рівноваги. Оскільки ж найбільшому значенню відповідає стан «економічного хаосу», ентропія (узгоджено з концепцією Больцмана ) набуває значення міри нерегульованості стану системи.

Ця обставина послужила підставою для введення в оцінку нерівноважних процесів поняття «потоку ентропії». Далі, ентропія буде зменшуватись в процесах «самоорганізації» у міру віддалення від стану рівноваги.

Для оборотних (рівноважних) процесів виконується наступна математична рівність (наслідок так званої рівності Клаузіуса ):

, (2)

де - зміна обсягу фінансових ресурсів;

, - стани системи;

, - ентропія, властива станам системи;

Для необоротних процесів виконується нерівність, що випливає з так званої нерівності Клаузіуса :

. (3)

Тому ентропія ізольованої економічної системи (немає притоку або відтоку фінансових ресурсів) при необоротних процесах може тільки зростати.

Відповідно досягнення фінансового гомеостазу економічної системи можна досягти тільки при притоку або відтоку фінансових ресурсів

Зниження ентропії економіки досягається управлінням, яке розподіляє фінансові ресурси за субструктурними утвореннями. Цей розподіл робиться на підставі сигналів зворотного зв’язку, що виникають в економіці. Можна виділити два типи джерел зворотного зв’язку: трансакційні витрати виробників і трансакційні витрати споживачів. Останнє, по суті, обумовлює конфігурацію економічного простору. Тому найважливішим параметром системи управління є співвідношення між цими двома типами джерел зворотного зв’язку.

Список використаних джерел:

1. Киселев М.В. К вопросу о поведении экономических субъектов в условиях риска и неопределенности /М.В. Киселев // Деньги и кредит. ? 2008. ? №5. ? С.69.

2. Гилбоа И. Вероятность и неопределённость в экономическом моделировании / И. Гилбоа , Э. Постлуэйт , Д. Шмайдлер // Вопросы экономики . ? 2009. ? №10. ? С.46-61.

3. Грассини М. Проблемы применения вычислимых моделей общего равновесия для прогнозирования экономической динамики / М. Грассини // Проблемы прогнозирования . ? 2009. ? №2. ? С.30-48.

4. Гельмгольц Г. О сохранении силы : физическое исследование / Г. Гельмгольц ; под ред. А.Д. Архангельского , В.А. Костицина , Н.А.Кольцова, П.П.Лазарева, Л.А. Тарасевича . - М.: ГУ ГИ, 1922. - 70с.

5. Хайтун С.Д. От эргодической гипотезы к фрактальной картине мира. Рождение и осмысление новой парадигмы / С.Д. Хайтун . - М.: Комкнига , 2007. - 256с.

6. Хайтун С.Д. Мои идеи / С.Д. Хайтун . - М.: Агар, 1998. - 240с.