WEB-ресурс научно-практических конференций

Явкін В.Г., Фостій В.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича , Україна

ПРОГНОЗ АТРАКТИВНОСТІ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНИХ АРЕАЛІВ МЕТОДОМ ЦІНОВИХ ПРОПОЗИЦІЙ

Рекреаційно-туристична сфера, як вагома складова економіки, набуває все більшого значення, та стрімко інтегрується у туристичну індустрію.

Великі перспективи рекреаційного бізнесу формують інтенсивний розвиток інфраструктури рекреації з усіма компонентами. На фоні цих можливостей різко збільшується специфічна конкуренція в пропозиції і попиті рекреаційно значущих ділянок приакваторної землі.

Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Якщо середовищем є земля (суходіл), то її рекреаційним (туристичним) ресурсом можуть бути гори. Цей ресурс генерує такі види рекреації (туризму) як альпінізм, скелелазіння, трекінг , екологічний туризм та ін.

Основою створення рекреаційного комплексу є наявність певних рекреаційних ресурсів, територій і визначення їх правового положення, а саме безпосередньо для цілей рекреації.

По-друге, правове підґрунтя здійснення рекреаційної діяльності становлять багато норм, що регулюють весь спектр відносин, характерних для неї, з-поміж яких суттєва роль належить нормам господарського і екологічного законодавства з урахуванням господарського характеру такої діяльності та залежності її від наявності і стану природного рекреаційного потенціалу. У той же час саме господарсько-правове і еколого-правове регулювання рекреаційної діяльності відзначається складністю, суперечливістю і незавершеністю, що стримує її розвиток [13, с. 84].

З урахуванням поєднання в рекреаційній діяльності організаційних і майнових елементів, кожен з яких має ряд особливостей, зумовлених функціональною спрямованістю такої діяльності, вона може розглядатися як предмет господарсько-правового регулювання, який має певну внутрішньо предметну специфіку.

По-третє, в межах сфери рекреації складається рекреаційне господарство як сукупність підприємств, установ, організацій, що зайняті організацією, виробництвом і наданням платних рекреаційних послуг. Для створення рекреаційного комплексу необхідно визначитись з правовим статусом і організаційною формою суб’єкта рекреаційної діяльності.

Процес засвоєння рекреаційно привабливих Придністровських та Карпатських територій відбувається досить інтенсивно. Їх просторова неоднорідність позначена специфічними величинами атрактивності природніх та соціально-економічних комплексів кожного адміністративного району. Співвідношення між пропозицією та попитом на ринку землі має декілька суттєвих ознак: віддаленість від акваторії, зростання вартості з заходу на схід, вплив правового статусу ділянок на цінові величини.

Для літньої рекреації на узбережжі Дністровського водосховища притаманна підвищена кліматична комфортність.

Сприятливі погоди мають місце з березня по жовтень. Найбільша кількість днів з такою погодою спостерігається з травня по серпень. На протязі цього періоду переважали комфорт­ні і жаркі субкомфортні типи погоди [5]. В середньому сприятливий період складає 146 днів, що становить 40% від загальної кількості днів у році.

Найсприятливіші умови для відпочинку складаються у серпні, оскільки в цей період можливо купатися в річці Дністер, температура води в якій піднімається вище 2 5 °С, тобто рекреаційна діяльність в ці дні можлива без обмежень в добовому циклі [5].

Комплексна оцінка здійснюється на основі бальних методичних підходів виявлення атрактивності природних РТТ, яка дає можливість визначити якісні характеристики природного складових території [1; 3]. На базі умовної атрактивності РТР визначається ваговий коефіцієнт територіального рекреаційно-туристичного потенціалу [1; 3].

Адекватні характеристики мають цінові пропозиції в системі гірськолижних курортів. Яремче, Ворохта та Яблуниця були першими туристичними осередками в Прикарпатському регіоні. Ціни на землю були невисокі, але з початком масової зацікавленості цими районами туристами, земельні ділянки почали оцінюватись зовсім іншими, значно більшими числами. Коли зростає попит на землю, тоді зменшується пропозиція, а, натомість, збільшується вартість – це всім відомий закон попиту і пропозиції. З ділянками в гірській частині Яремчанського району, зокрема, на території ГК „ Буковель” та околицями, це правило діє з 100 % точністю.

Спостерігається така тенденція, що чим дальше знаходиться засіб розміщення від центру туристичного комплексу, в даному випадку ГК „ Буковель” , тим нижча ціна на проживання. Але якщо розглядати місто Яремче, що знаходится від досліджуваного курорту дальше, ніж Татарів і Микуличин , а ціни на проживання тут не знижуються , а підвищуються, то це можна пояснити тим, що Яремче потрібно розглядати не як похідний створений туристичний пункт по дорозі на Буковель, а як цілком окремий відпочинковий курорт, зі своєю індивідуальною привабливістю та рекреаційним потенціалом.

Основним епіцентром високих цін є, звичайно, „ Буковель” і прилегла до нього територія села Поляниця . Приблизно однаково віддалені від досліджуваного курорту с. Яблуниця та с. Татарів, тут 0,01 га продають за 4000 – 5 000 $, в минулому році: 8 000 – 12 000 $ за 1 сотку землі.

Ще дальше знаходиться с. Микуличин , що й відповідає за ціну в 3–4 тис. доларів за 0,01га . На території Яремчанської міської ради продають 0,01га землі за 5 000–7 000 доларів (2005). А в 2008 році така ж площа земельної ділянки коштувала від 10 000 $. Важливе значення при оцінці земельної ділянки приділяється документам під якими вона знаходиться: чи є державний акт, яке цільове призначення, – тому що для будівництва приватної оселі і туристичної бази потрібні необхідні документи [ 3].

Система цінових пропозицій, таким чином, є інтегральним параметром прогнозу перспектив атракційності рекреаційно-туристичних територій. Інакше кажучи, інвестування чи планування рекреаційно-туристичного бізнесу, в тому числі, і перспектив зеленого туризму виокремлюється системою пропозицій вартості землі перспектив туристично-рекреаційного споживання.

Список використаних джерел:

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методики аналізу, термінологія, районування : монографія / О.О. Бейдик . – К.: КНУ, 2001. – 397с.

2. Вишневський В.І. Гідрологічні характеристики річок України / В.І.Вишневський В.І., О.О. Косовець . – К.: Ніка-Центр, 2003. – 324 с.

3. Іванунік В.О. фактори атрактивності як інструмент оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів / В.О. Іванунік , В.Г. Явкін //[Дністровський каньйон – унікальна територія туризму]: мат. Міжн . наук.-практ . конф ., (Тернопіль,16-18 травня 2009 р.). – Тернопіль: Підручники та посібники,2009. – С.32-34.

4. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П.. – Львів: НАН України, ІРД НАН України, 1999. – 78 с.

5. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг ( геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева . – К.: Альтерпрес , 2002. - 436 с.

6. Явкін В.Г. Ресурсні передумови поєднання рекреаційної та туристсько-екскурсійної діяльності в районі Дністровського водосховища: Географічні аспекти розвитку туризму на прикладі України та Польщі : монографія / В.Г. Явкін , Н. Івашова . – Чернівці:Чернівецький нац.ун-т ,2010. – С.130-141.

7. Явкін В.Г.Проблеми та перспективи розвитку водно-рекреаційних ресурсів Чернівецької області / В.Г. Явкін ,Л.А. Савранчук ,В.І.Ясенчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. –Спеціальний випуск: стале природокористування підходи,проблеми, перспектива. – Тернопіль:СМП « Тайп », 2010. – №1 (вип. 27). – С.439-355.