WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Голованенко М.В.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЗНИЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ

Останнім часом все більше уваги приділяється корпоративний соціальній відповідальності (КСВ), що є перспективним напрямком досліджень науковців, а також важливим пріоритетом практичної діяльності як суб’єктів підприємництва, так і представників державної влади та громадських організацій. Значення корпоративної соціальної відповідальності ще більше зростає у зв’язку з її важливою роллю, яку вона відіграє у забезпеченні сталого розвитку.

Зміст соціальної відповідальності розкривається у її визначеннях, серед яких можна виділити варіант, наведений у міжнародному стандарті ISO 26000, і який використовують українські дослідники: «соціальна відповідальність ( social responsibility ) – це відповідальність організації за вплив її рішення та діяльності на суспільство та навколишнє середовище через прозору та етичну поведінку, яка узгоджується зі стійким розвитком і процвітанням суспільства; враховує очікування всіх зацікавлених сторін, відповідає законодавству даної країни, узгоджується з міжнародними нормами поведінки та впроваджена в усій організації» [1].

Оскільки на даному етапі розвитку корпоративна соціальна відповідальність реалізується суб’єктами підприємництва переважно на добровільних засадах, то для її розвитку важливе усвідомлення останніми переваг від КСВ. В своїй роботі І.Ф. Комарницький , З.І.Галушка називають такі переваги від впровадження програм соціальної відповідальності бізнесу для підприємства [2]:

1) Поліпшення ефективності процесів виробництва. Причину появи такої переваги автори пояснюють наявністю імпульсу для розвитку, який породжує необхідність пристосування до технологічних та екологічних стандартів. Що стосується екологічних стандартів, то з цим варто погодиться, проте розгляд проблеми технологічної стандартизації в контексті корпоративної соціальної відповідальності, на наш погляд, не зовсім виправданий.

2) Підвищення мотивації та продуктивності працівників.

3) Психологічні фактори мотивації.

4) Підвищення ділової та загальносуспільної репутації компанії, що зменшує ризики можливої втрати ринків.

Наводячи такий перелік переваг від впровадження КСВ, автори зробили акцент на внутрішніх перевагах, що прямо позначаються на виробничому процесі підприємства або його персоналі. Лише остання з наведених переваг мала суто зовнішню по відношенню до підприємства орієнтацію. Представники бізнесу оцінюють КСВ теж більшою мірою прагматично, намагаючись оцінити які прямі позитивні ефекти отримають підприємства від її запровадження.

В такому разі дійсно, основний прямий ефект від запровадження КСВ полягає в формуванні позитивного іміджу компанії, зростання її ділової репутації, що може бути конвертовано у зростання прибутків через відповідну рекламну компанію. Проте нам хотілось би акцентувати увагу на дещо іншому різновиді ефектів від КСВ, а саме таких, які пов’язані зі зменшенням індивідуальних для компанії та суспільних ризиків.

В контексті індивідуальних ризиків підприємств варто погодиться з Д.О.Баюрою, який зазначає: «Поліпшення екологічних процесів у компаніях сприяє оптимізації ризиків, які пов’язані із чинниками поступального розвитку в умовах ринкової нестабільності та невизначеності» [3]. Дійсно, ризики пов’язані з проблемами використання відтворювальних та, особливо, не відтворювальних природних ресурсів, відіграють все більшу роль як в діяльності окремих компаній, так і позначаються на глобальних світових тенденціях.

Але варто звернути також увагу на вплив корпоративної соціальної відповідальності на соціальні ризики. Проблема соціальних ризиків пов’язана з існуванням об’єктивної нерівномірності в рівні добробуту окремих соціальних верств (або категорій персоналу на мікрорівні ). На наш погляд, сам факт існування нерівномірності не є катастрофічною проблемою, оскільки тим самим створюється потенціал для розвитку. Проте критично важливим є рівень такої нерівномірності та дієвість механізмів, що сприяють зняттю соціальної напруги.

В цьому контексті доводиться констатувати, що в Україні існують дуже істотні проблеми. По-перше, вони стосуються критично сильного розшарування суспільства за рівнями доходів. По-друге, це перебування значної частини населення за межею бідності. По-третє, це руйнування елементів соціальної інфраструктури, які були успадковані Україною.

Перекладати на державу вирішення всіх соціальних проблем сучасного суспільства теж не доводиться, оскільки державний механізм має свої жорсткі обмеження. За таких умов вбачається необхідність пошуку альтернативних механізмів зняття соціальної напруги, серед яких найперспективнішим виглядає корпоративна соціальна відповідальність.

Її перевагою є універсальність та гнучкість такого механізму, здатність вирішувати широке коло питань та сприяти виникненню синергетичних ефектів.

Проте для забезпечення дієвості корпоративної соціальної відповідальності варто прийти до консолідованої позиції більшості провідних компаній, представників державних органів та освітніх організацій. Результатом цього має стати узгоджена праця стосовно популяризації такого напрямку діяльності.

Список використаних джерел:

1. Бандирська О.В. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні / О.В. Бандирська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №10(100). – С.60-64.

2. Комарницький І.Ф. Соціальна відповідальність бізнесу як інструмент управління сучасним підприємством [Електронний ресурс] / І.Ф. Комарницький , З.І.Галушка. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/2010_6/7_Social.pdf

3. Баюра Д.О. Соціальне інвестування як вищий рівень корпоративної соціальної відповідальності / Д.О. Баюра // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К.: ВПЦ «Київський університет». – 2011. – №24. – С.212-218.