WEB-ресурс научно-практических конференций

Єгорова О.О.

Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді, Україна

ВДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) [1] передбачено поетапне зниження ставок на низку податків, що з часом створить в економіці України одне з найнижчих серед країн ЄС податкове навантаження на роботодавців, а від так і якісно покращить інвестиційний клімат в країні. Крім цього, ПКУ передбачено для стимулювання ділової активності малого бізнесу та в низці галузей, тимчасове застосування податкових пільг та преференцій.

Разом з тим, в ПКУ відсутні положення щодо стимулювання ділової активності в окремих регіонах, галузях чи сферах економіки країни, які не привабливі для інвестування на загальних умовах оподаткування і які не можуть бути профінансовані за рахунок бюджету, але потреба у прискоренні їх розвитку має загальнодержавне значення. В першу чергу це стосується депресивних територій та інноваційної сфери економіки. Таке упущення ПКУ перешкоджає реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки» [2] та Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 рр. [3], не узгоджується з Господарським кодексом України[4] та низкою інших нормативно-правових актів.

Так, за ПКУ відсутня можливість застосування спеціального режиму оподаткування для таких чинних в Україні форм спеціальних правових режимів економічної діяльності (СПРЕД) як спеціальні економічні зони (СЕЗ), території пріоритетного розвитку (ТПР), функціонування яких спрямовано, головним чином, на подолання депресивного стану певних територій, а також технологічні парки (ТП) і наукові парки (НП), які мають сприяти інноваційним перетворенням в країні. Нагадаємо, що відповідно до законодавства термін дії чинних СЕЗ встановлений до 2018-2058 рр., ТПР – до 2014-2030 р., ТП – 2015 р. (термін дії НП не обмежено) і на протязі цих термінів для їх суб’єктів передбачена можливість застосування різного роду економічних стимулів, в т.ч. і податкових. Положенням ПКУ, в якому зазначається, що «…спеціальні податкові режими установлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом» та «…не визнаються спеціальними режимами податкові режими, що не визначені такими цим Кодексом»[1] створюються правові колізії щодо прав суб’єктів господарювання чинних СПРЕД. Зокрема, наразі це стосується тих суб’єктів господарювання СЕЗ та ТПР, які відновили попередні умови діяльності на підставі рішень судів різних інстанцій (зокрема, ТПР у Донецькій Житомирській, Закарпатській, Чернігівській областях), та тих сумлінних суб’єктів господарювання СЕЗ (зокрема, «Закарпаття», «Миколаїв», «Порт Крим», «Рені», «Славутич», «Яворів»), на яких положенням Постанови КМУ «Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі»[5] з середини грудня 2005 р. була поширена можливість надавати митним органам прості векселі на суму ввізного мита та податку на додану вартість з терміном погашення, що дорівнює терміну переробки цих товарів (але не більш як 90 днів) за умови вивезення продуктів їх переробки за межі митної території України, без права зворотного ввезення таких товарів у митному режимі реімпорту при ввезенні товарів (крім підакцизних товарів та товарів 1-24 груп УКТЗЕД) у рамках реалізації інвестиційних проектів з метою їх подальшої переробки . Відповідна Постанова КМУ й надалі залишається чинною. Так, з а 6 місяців 2011 р. суб’єктами господарювання СЕЗ було отримано пільг на суму 45,2 млн грн , а саме: у вигляді звільнення від сплати ПДВ суб’єкти СЕЗ «Закарпаття», СЕЗ «Яворів», СЕЗ «Славутич» отримали пільг на суму 35,9 млн грн , 9,3 млн грн та 53,3 тис. грн відповідно; у вигляді звільнення від сплати за землю суб’єкти СЕЗ «Яворів» - 19,4 тис. грн ; у вигляді звільнення від сплати ввізного мита суб’єкти СЕЗ «Яворів» - 100 грн [6].

Слід зазначити, що пропозиції про включення до проекту ПКУ положень щодо застосування спеціального режиму оподаткування до суб’єктів господарювання СПРЕД надходили до Верховної Ради, але не були прийняті, можливо, через введення депутатів в оману щодо результатів їх діяльності.

Зокрема, розглядалася і була відхилена пропозиція про включення пункту «Спеціальний режим оподаткування у спеціальних (вільних) економічних зонах» у розділ ХІХ «Прикінцеві по перехідні положення» проекту ПКУ[7]. В обґрунтуванні такого рішення зазначалося, що «результати функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) свідчать про відсутність позитивних наслідків залучення інвестицій. Пільговий режим оподаткування в СЕЗ було скасовано з 31.03.2005, зокрема, через їх негативний вплив на конкурентне середовище, певні зловживання, бюджетну неефективність, стимулювання імпортування товарів, а не вітчизняне виробництво»[8]. При цьому, наводилися хибні дані щодо обсягу отриманих податкових пільг суб’єктами СЕЗ за останній повний рік дії спеціального режиму оподаткування (2004 р.), які в рази спотворюють дані Державного комітету статистики України і по суті дискредитували цю форму СПРЕД. Так, в 2004 р. суб’єкти господарювання СЕЗ отримали пільг на суму 33,3 млн грн (а не 1 млрд. грн., як зазначається в обґрунтуванні) і сплатили до бюджетів та державних цільових фондів 245,7 млн грн , отже позитивний бюджетний баланс склав 212,4 млн грн [9]. Фактичний обсяг сплачених у 2009 р. платежів до бюджетів та державних цільових фондів від реалізації діючих 123 інвестиційних проектів склав 587,3 млн грн (а не 54 інвестиційних проектів на суму 461,9 млн. грн як зазначається у обґрунтуванні)[10]. В цілому, станом на 01.07.2011 р. за період існування СЕЗ в Україні їх господарюючими суб’єктами було зроблено наступний внесок у розвиток економіки країни:

- залучено інвестицій на суму 5,7 млрд грн ;

- створено 15495 робочих місць (держава заощадила що найменше 666,3 млн грн на створенні нових робочих місць виходячи з того, що нормативи вартості одного робочого місця коливаються в різних галузях промисловості від 43 тис. грн (деревообробна промисловість) до 197,3 тис. грн (хімічна промисловість);

- реалізовано продукції на суму 38,5 млрд грн.;

- перераховано 5,6 млрд грн платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічно сталося і з проектом положення щодо застосування спеціального податкового режиму для ТП. В супереч державних гарантії щодо стабільності умов їх діяльності до 2015 р., з прийняттям ПКУ вони втратили відновлені в 2006 р. податкові пільги у вигляді звільнення від податку на прибуток та застосування податкового векселя[11]. Спеціальний режим оподаткування для всіх ТП звужено до застосування тільки митних пільг. В результаті цього інноваційна діяльність ТП в 2011 р. практично зведена до нуля, хоча, саме завдяки застосуванню податкових пільг 8 ТП стали ключовими і ефективно діючими елементами інноваційної системи України. За останні 10 років ТП (станом на 01.01.2010 р.) досягли наступних результатів:

- реалізовували інноваційні проекти у сфері новітніх технологій, які належать до VI технологічного укладу (зокрема вперше у світі почали здійснювати зварювання живих м’яких тканин людини і на сьогодні в Україні успішно прооперовано понад 70 тис. хворих, а американські фахівці назвали цей проект «проривом в хірургії ХХІ століття»);

- реалізували інноваційну продукції на суму 7760 млн грн , що дозволило досягти високого показника економічної ефективності інноваційної діяльності – на 1 гривню державної допомоги (у вигляді податкових пільг та прямого фінансування з бюджету) створено інноваційної продукції в середньому на рівні 10,5 грн (до відома у Китаї на 1 юань, вкладений державою в ТП, припадає 6 юанів інноваційної продукції . В проектах російських наукоградів цей показник складає 10 рублів. В США заплановано забезпечити повернення до бюджету 2 доларів з кожного долара, вкладеного в інновацію);

- створили 3351 нове робоче місце (держава заощадила 234,6 млн грн на створенні нових робочих місць з урахуванням нормативів вартості створення одного робочого місця в науковій галузі 70 тис. грн );

- перерахували 943,6 млн грн надходжень до бюджетів та державних цільових фондів;

- створили виробництва, які в подальшому, після закінчення п’ятирічного терміну дії спеціального режиму інноваційної діяльності, продовжували випуск інноваційної продукції. За підрахунками експертів, лише в рамках Технопарку ІЕЗ ім. Є.О.Патона за період 2005-2009 рр. в такий спосіб було реалізовано інноваційної продукції на суму 6,0 млрд грн та сплачено до бюджету та інших фондів близько 2,1 млрд грн [12].

Питання про запровадження спеціального податкового режиму для ТПР та НП взагалі не розглядалося при підготовці ПКУ, хоча результати діяльності ТПР досить вагомі у порівнянні з іншими формами СПРЕД. Так, суб’єктами господарювання ТПР з початку реалізації інвестиційних проектів до 01.07.2011:

- залучено інвестицій на суму 21,2 млрд грн ;

- створено 50073 робочих місць (відповідно до вже згаданих нормативів вартості одного робочого місця держава заощадила що найменше 2,2 млрд грн );

- реалізовано продукції на суму 138,3 млрд грн ;

- перераховано 10,9 млрд грн платежів до бюджетів та державних цільових фондів[6].

Щодо НП, то після ухвалення рамкового закону щодо НП (2009 р.) [13], не було створено жодної його функціональної одиниці (крім пілотного проекту, який реалізовується ще з 2007 р.).

Крім цього згаданим вище положенням ПКУ унеможливлюється запровадження в Україні нових форм СПРЕД, законодавчі ініціативи щодо яких знаходяться на завершальних стадіях розгляду у Верховній Раді України. Зокрема, це стосується індустріально-промислових парків (ІПП), щодо створення яких в Україні ще в 2006 р. Кабінетом Міністрів України була затверджена відповідна Концепція[14], суть якої полягає у формуванні «точок регіонального зростання» шляхом відродження і залучення в активну економічну діяльність наявних індустріально-промислових майданчиків, які занепали в силу різних причин в попередній перехідний період, а також територій, вільних від забудови (насамперед у регіонах з розвинутою інфраструктурою).

Згадані упущення в ПКУ спричинені також і відсутністю доступних об’єктивних результатів діяльності суб’єктів господарювання СПРЕД, що дозволяє опонентам СПРЕД проводити в суспільстві цілеспрямовану політику викривлення результатів діяльності суб’єктів господарювання СПРЕД з метою їх дискредитації (до вище зазначеного прикладу додамо практику узагальнення та зведення в один показник результатів діяльності кількох форм СПРЕД, в результаті чого проблеми декількох функціональних одиниць СПРЕД (зокрема СЕЗ і ТПР в Донецькій області) приписувалися цілій формі СПРЕД і взагалі цьому цілому економічному інструментарію.

Застосування ПКУ до суб’єктів господарювання чинних СПРЕД призводить не до стимулювання їх ділової активності, а до додаткової звітності і контролю. Це робить чинні в Україні форми СПРЕД непривабливими для інвестування як у порівнянні із загальним режимом оподаткування в Україні, так і з більш преференційними умовами в сусідніх країнах, що підтверджується негативною динамікою показників функціонування суб’єктів СПРЕД в останні роки. Відповідно, втрачається час та не використовуються можливості застосування таких податкових пільг, які відповідають правилам та стандартам ЄС, і які спрямовані на забезпечення досягнення цілей, заради яких запроваджувалися ці форми СПРЕД в Україні.

Для формування конкурентних переваг в рамках СПРЕД і подальшого ефективного використання цього економічного інструментарію в Україні, доцільно внести низку змін в ПКУ, зокрема:

· розширити розділ ХIV «Спеціальні податкові режими», включивши в нього СПРЕД, визначені Господарським Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, такі як СЕЗ, ТП, ТПР та НП, а також передбачити можливість запровадження нових форм СПРЕД, законодавчі ініціативи щодо яких знаходяться на завершальних стадіях розгляду у Верховній Раді України;

· поширити діючі податкові пільги, передбачені для низки галузей економіки, на суб’єктів господарювання СПРЕД, а саме, тимчасове звільнення від сплати податку на прибуток та на землю;

· запровадити інші податкові пільги та преференції на певний термін (головним чином, в перші роки реалізації інвестиційних та інноваційних проектів), можливі з точки зору українських реалій та європейської практики, зокрема:

- звільнення від сплати податку на додану вартість;

- відтермінування сплати податку на додану вартість при імпорті товарів, що не виробляються в Україні (нового устаткування та комплектувальних виробів до нього за умови, що податок зазначається у декларації як такий), податку на прибуток, на нерухоме майно, в т.ч землю за умови спрямування вивільнених від оподаткування коштів на інвестиційні або виробничі цілі;

- зниження податкових ставок на прибуток, нерухоме майно;

- зниження ставки відрахувань до соціальних фондів з фонду оплати праці працівників, зайнятих науково-дослідними роботами;

- застосування вищих за загальнодержавні норм прискореного методу амортизації;

- застосування амортизаційної премії, що передбачає можливість віднесення на валові витрати додаткового відсотка вартості основних засобів і дозволяє підприємствами отримати додатковий ресурс для інвестицій, не сплачуючи податок на прибуток;

- звільнення чи пом’якшення вимог щодо обов’язкового продажу валютної виручки.

При формуванні переліку видів податкових пільг та преференцій для суб’єктів господарювання, визначення їх обсягу та терміну дії необхідно застосовувати принцип цільової необхідності та достатності для кожної форми СПРЕД відповідно до важливості задач, які мають розв’язуватися із застосуванням цього інструментарію. Так, найбільш преференційні умови слід надати СПРЕД, які сприяють інноваційному прориву економіки країни та реалізації інших стратегічних пріоритетів, зокрема, чинним ТП та НП.

Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.

2. Указ Президента України «Про Стратегію економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=493%2F2004.

3. Програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентна економіка, ефективна держава» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

4. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

5. Постанова КМУ «Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1119-2005-%EF.

6. Надходження та освоєння інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку України за інвестиційними проектами у І півріччі 2011 року // Статистичний бюлетень Державної служби статистики України. – К., 2011 – 196 с.

7. Проект Податкового кодексу України [подано 21.09.2010]. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=38590.

8. Порівняльна таблиця до другого читання проекту Податкового кодексу України [дата реєстрації 21.09.2010]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=38590.

9. Надходження та освоєння інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку України за інвестиційними проектами у 2004 року // Статистичний бюлетень Державної служби статистики України. – К., 2005. – 336 с.

10. Надходження та освоєння інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку України за інвестиційними проектами у 2009 року // Статистичний бюлетень Державної служби статистики України. – К., 2010. – 242 с.

11. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку прийняттям Податкового кодексу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2756-17.

12. Мазур О.А. Економіко-статистичний огляд діяльності Технологічного парку «ІЕЗ ім.Є.О . Патона» в 2000-2010 рр. / О.А. Мазур, С.В. Пустoвойт , Л.Б. Любовна та ін. – К., 2010. – 61 с.

13. Закон України «Про наукові парки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1563-17.

14. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення індустріальних (промислових) парків» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=447-2006-%F0.