WEB-ресурс научно-практических конференций

Матлага Л.О.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ БАЗЕЛЬСЬКИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ВПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

У сучасних умовах розвиток світової економіки вимагає від банківської системи України бути більш стійкою, конкурентоспроможною, здатною без загроз інтегруватися у світовий банківський простір. Під час світової фінансової кризи стало очевидним, що українські банки не готові до серйозних фінансових потрясінь та динамічної зміни на міжнародних ринках.

Таким чином в умовах ринкової економіки в банківській сфері набуває все більшої актуальності і важливості питання щодо зростання значення правильної оцінки ризиків, які приймають на себе банки під час здійснення різних операцій. З цією метою Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ Базель ІІ та Базель ІІІ.

До основних факторів, що впливають на ефективне впровадження рекомен дацій Базеля II, варто зарахувати розвиненість фінансового ринку та його інстру­ ментів, типи банківських структур, рівень концентрації банківського капіталу, ризикованості банківських операцій, систему законодавчого регулювання фінан­ сових установ, рівень розвитку рейтингового бізнесу у країні, якість ризик-менедж менту в банківських установах тощо.

Базель II доповнює міжнародні стандарти фінансової звітності та вима­ гає від банків розкриття інформації кількісного та якісного характеру. Вимоги до розкриття якісної інформації поділяються на загальні і специфічні. Загальними ви могами передбачається, що банк, незалежно від обраного ним підходу оцінки необхідної суми капіталу, обов'язково повинен розкрити інформацію про страте­гії і процедури; структуру й організацію управління ризиком, сферу дії, характер систем звітування про ризик та його кількісної оцінки, методику хеджування й пом'якшення ризиків, а також стратегію і процеси, що забезпечать ефективність системи в майбутньому. Специфічні вимоги до розкриття якісної інформації засто совуються лише до тих банків, які обрали поглиблені методики оцінки ризиків [3, c.65]. Передбачається, що в банку має бути сформована методологія управління ризика­ ми, а для кожного ризику (кредитного, ринкового, операційного, процентного тощо) банк повинен розробити окрему методику оцінювання й управління.

Наведемодеякі позитивні та негативні аспекти Базеля ІІ (табл. 1).

Таблиця 1. Позитивні та негативні аспекти Базеля ІІ [2, с.6]

Однак, як показав розвиток подій у 2008-2009 рр. Базель ІІ не зовсім відповідає вимогам часу. Саме з цією метою Базельським комітетом з питань банківського на­гляду було розроблено пакет реформ, який отримав назву Базель III.

Слід також зазначити, що «Базель ІІІ» не є самостійним документом, який виключає використання попередніх видань. Положення стандарту застосовуються паралельно з «Базелем ІІ» та зосереджені на встановленні мінімальних вимог до достатності капіталу, його структури (табл.2).

Введення нових норм до структури активів і капіталу банків почнеться з січня 2013року і повністю завершиться до січня 2015року. При цьому з січня 2016року по січень 2019року банки повинні створити «буферний резервний капітал» (табл. 2.10). Крім того, за необхідністю, уряди країни зможуть надавати приватним банкам новий капітал до січня 2018року.

Основними перевагами «Базеля ІІІ» можна вважати:

1) підвищення якості, гармонійності, та прозорості капіталу через застосування жорсткіших вимог до фінансових інструментів, що входять до його структури, зокрема, капіталу 1 рівня.

2) управління ризиком через висування мінімальних вимог до забезпечення операцій з деривативами, викупом фінансових інструментів, їх фінансування за рахунок позичкових коштів.

3) поєднання вимог, що передбачають безпосередню прив’язку обсягу забезпечення до рівня ризикованості, а також вимог, що не базуються на ризикованості (нормування показника левериджу);

4) скорочення проциклічних та впровадження контрциклічних резервів капіталу, направлених на покриття втрат в майбутньому.

Таблиця 2. Структура пропозицій «Базель ІІІ» [1, с.5]

Варто також навести ряд потенційних обмежень «Базеля ІІІ».

По-перше, одного посилення вимог до банківського капіталу недостатньо для того, щоб гарантувати недопущення фінансових криз в майбутньому, – необхідно ретельніше контролювати кредитну діяльність банків, вдосконалювати регулювання фінансового сектору в цілому.

По-друге, успішність впровадження «Базеля ІІІ» безпосередньо пов’язана з посиленими наглядом та регулюванням за іншими напрямками, зокрема, формуванням фінансової звітності учасників ринку.

По-третє, впровадження нових, жорсткіших правил неминуче призведе до гальмування розвитку банківського сектору, що нарешті починає активізуватись після масштабних потрясінь. Джерела поповнення капіталу установ, що знаходяться в лістингу на біржових майданчиках цілком зрозумілі. Проте значні труднощі очікують на невеликі банки, що наразі не витримують норм, встановлених «Базелем ІІІ» [2, с.7].

По-четверте, аналітики застерігають щодо негативного впливу мінімальних вимог до достатності капіталу на загальне економічне зростання. Банки, що не відповідають таким вимогам, відчуватимуть тиск з боку інвесторів та будуть змушені збільшувати розмір капіталу ще до граничного терміну у 2019 році.

По-п’яте, існує ризик, що разом із встановленням нових правил збільшиться рівень « тінізації » на ринку фінансових послуг, що, навпроти, посилить ймовірність розгортання чергової кризи.

Підсумовуючи викладене, доходимо таких висновків. Необхідність упровадження стандартів Базеля II й Базеля III є одним зі стра­ тегічних напрямів розвитку банківського нагляду в Україні. Досвід країн ЄС, СІЛА, Росії, Білорусії, Казахстану показує, що перехід до нових стандартів є довготривалим та вимагає значних фінансових, інформаційних і кадрових ресурсів. Основними позитивними наслідками впровадження зазначених угод мають стати підвищення стабільності, міцності, ефективності, прозорості діяльності націо нальної банківської системи, міжнародного фінансового рейтингу банківської системи, прискорення інтеграції банківської системи у глобальний банківський простір тощо.

Список використаних джерел:

1. Брегета О. Розвиток вимог Базельського комітету щодо міжнародних стандартів банківської діяльності / О.Брегета // Вісник Національного банку України. – 2010. – №12 . – С. 3–7.

2. Міщенко В. Базель ІІІ: нові підходи до регулювання банківського сектору / В.Міщенко, А. Незнакова // Вісник НБУ. – 2011. – №1. – С.4–9.

3. Стукало Н.В. Розвиток банківської системи України в контексті прийняття рекомендацій Базельського комітету / Н.В.Стукало, М.В. Литвин // Фінанси України. – 2011. – №7. – С.62–72.