WEB-ресурс научно-практических конференций

Петришина О.В.

Хмельницький національний університет,Україна

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Ідеальних податкових систем не існує, як і великого бажання громадян і суб'єктів господарювання будь-якої країни платити податки. Але там, де стабільне податкове законодавство, де правова держава, де існує ефективна система контролю дій влади , там, де є правові традиції, правова культура, священний обов'язок – вчасно й у повному обсязі заплатити податки.

Податковий кодекс – це «конституція», що визначає взаємини між державою та бізнесом.

Розробка й намір прийняття Податкового кодексу на Україні – це одне із самих резонансних подій 2010 року. Стільки критики й експертних висновків не вдостоювався жоден законодавчий акт за часи незалежності України. Прийняття цього важливого для суспільства документа має на меті врахувати економічні інтереси суб'єктів господарювання та соціальні інтереси громадян, гарантом задоволення яких є держава.

Про позитивний ефект Податкового кодексу (далі – ПК), напевно, можна буде говорити в довгостроковій перспективі, через кілька років. Сам факт політичної волі прийняття ПК є безумовним позитивом. Бажання розробити законодавчий акт, що об'єднає всі норми, пов'язані з нарахуванням, сплатою податків і зборів, з метою кодифікації податкового законодавства – безсумнівний позитив. Основною метою розробки Податкового кодексу України (далі за текстом – Кодекс) стала необхідність систематизації та узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування. Податковий кодекс усуне істотну кількість суперечностей між нормативно-правовими актами, які регулювали питання оподаткування до його прийняття [4].

Позитив цього документу – це передусім пріоритетні нововведення.

Зокрема:

- суттєве зменшення кількості податків та зборів: загальнодержавних з 29 до 19, а місцевих податків і зборів – з 14 до 5;

- поступове зниження ставки податку на прибуток до 16 відсотків (зараз діє ставка 23%, в 2012 році – 21%, 2013 році – 19%, 2014 – 16%);

- розділ ІІІ Кодексу "Податок на прибуток" застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що будуть отримані і проведені з 1 квітня 2011 року.

- методологічні засади визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, наближені до бухгалтерського обліку, які передбачають, що визнання та класифікація доходів і витрат, здійснюється за принципом "нарахування та відповідності доходів та витрат" прийнятим у бухгалтерському обліку, тобто, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів, з урахуванням певних обмежень;

- удосконалено амортизаційну політику: розширено класифікацію основних засобів у податковому обліку, передбачено 16 груп основних фондів замість 4 груп. Встановлено мінімально допустимі строки їх амортизації, які значно менші за діючі [1].

Для окремих груп основних засобів може застосовуватися прискорена амортизація за методом прискореного зменшення залишкової вартості, який дозволяє удвічі скоротити мінімальні терміни корисного використання основних засобів.

Також кодекс передбачає надання спеціальних інвестиційних пільг – запровадження на 5 років нульової ставки податку на прибуток для:

1. новостворених суб'єктів господарювання;

2. підприємств з щорічним обсягом доходів до 3 млн. грн. (до 20 працівників) з метою залучення інвестицій в оновлення основних засобів, створення додаткових робочих місць, збільшення обсягів виробництва продукції, робіт, послуг;

3. які були зареєстровані платниками єдиного податку (виручка до 1 млн. грн., до 50 працівників).

В кодексі зазначенні суми, на які звільняються від оподаткування різні суб’єкти підприємницької діяльності:

1. 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу деяких енергозберігаючих товарів власного виробництва промислового призначення;

2. 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергозберігаючих заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, які займаються розробленням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів.

Позитивними рисами Податкового кодексу є і наступні факти:

- платники податку на додану вартість, які мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2016 року можуть вибрати квартальний податковий період;

- збереження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва як для юридичних, так і для фізичних осіб-підприємців, а також фіксованого податку на ринках;

- встановлення відповідальності посадових осіб органів державної податкової служби у разі безпідставної відмови від прийняття податкової звітності платників податків;

- запровадження дворівневої системи оскарження рішень контролюючих органів замість трирівневої, що пришвидшить строки вирішення спірних питань;

- запровадження податку на нерухоме майно з 1 січня 2012 року та ін.

Крім цього, покращення бачимо у оподаткуванні податком на додану вартість.

За операціями, що мають соціальну спрямованість, зберігається пільгове оподаткування, у частині якого дотримано основні вимоги щодо недискримінаційного підходу під час установлення пільг при постачанні вітчизняних товарів і ввезенні товарів іноземного виробництва.

З метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників зберігається спеціальний режим оподаткування, згідно з яким сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів, не підлягає сплаті до бюджету і повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства до 31 грудня 2014 року.

У кодексі зазначенні і тимчасові зміни в оподаткуванні для того, щоб процес змін відбувався поступово:

- тимчасово до 1 січня 2015 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі;

- тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг суб'єктами підприємницької діяльності – резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його доходу за попередній звітний (податковий) рік;

- тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру;

- тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з імпорту техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалива;

- на період до 1 січня 2015 року за нульовою ставкою обкладається податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва [1].

Отже, Податковий кодекс спрямований на зменшення кількості податків, зниження ставки податку, підтримки малого бізнесу та дуже малого, тобто перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію громадян. Це на нашу думку є позитивом Податкового кодексу, але без негативних сторін не обійшлось. Негативними сторонами є підвищення штрафів у десять разів. Підприємці не дуже добре сприймають фактично відміну спрощеної системи, адже залишається спрощена система тільки для підприємців, які торгують товаром, який вони виробляють, а це 1% від зареєстрованого малого бізнесу. Також суттєвим недоліком є введення нарахування податків непрямими методами.

Оцінювати податкову реформу дуже важко, для кожної із сторін вона буде різною, а отже, результат її можна буде вірно оцінити тільки через якийсь проміжок часу.

Список використаних джерел:

1. Податковий Кодекс України // Голос України. – 2010. – № 4. – С.4-62.

2. Жолудь О. Новий Податковий кодекс скоротить паперову роботу для бухгалтерів / О. Жолудь // Голос України – експерт. – 2010. – №5. – С 62-63.

3. Косарчук В. Податковий кодекс – основа податкової реформи / В. Косарчук // Баланс. Спецвипуск.– 2011. – №2-3. – С 3-13.

4. Ярошенко Ф.О. Реформування Податкової системи України в контексті прийнятого Податкового кодексу/ Ф. О. Ярошенко // Фінанси України. – 2010. – №7. – С 3-21.