WEB-ресурс научно-практических конференций

Захарова О.Л.

Східноукраїнський національний університет імені В.І. Даля, Україна

НЕОБХІДНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ПІДРИЄМСТВА

За ринкових умов господарювання важливою проблемою для підприємців стає складність достовірного та своєчасного прогнозу майбутніх доходів та витрат, які виникають в результаті операційної, фінансової чи інвестиційної діяльності. Це пов’язано із складними політичними та соціально-економічні процесами ринкових перетворень в Україні, які супроводжуються економічною нестабільністю, спричиняють ситуації невизначеності, з постійними змінами в оподаткуванні, валютному та зовнішньоекономічному регулюванні. Невизначеність грошових потоків виникає через існування різноманітних фінансових ризиків. Вітчизняні підприємства недостатньо приділяють увагу пошуку ефективних методів управління фінансовими ризиками, які впливають на процес господарської діяльності, тому ця тема є актуальною в сучасних умовах господарювання.

Проблемам удосконалення системи управління ризиками підприємства приділяли багато уваги такі зарубіжні вчені як У. Шарп, Дж. Бейлі, Т. Райс, Б. Койлі, Г. Александер. З боку українських авторів ця тема досліджувалась набагато рідше, проте слід зазначити роботи таких авторів як Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І., Ястремський О. І., але досі не існує досконалої системи управління фінансовими ризиками підприємства.

Необхідним є проаналізувати систему управлення фінансовими ризиками у діяльності підприємства, охарактеризувати механізм управління фінансовими ризиками, дослідити можливість використання зарубіжного досвіду .

Фінансові ризики — це економічна категорія, ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу чи капіталу у ситуацій невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності [1].

Кожен вид діяльності характеризується специфічним, притаманним йому набором видів та чинників ризику. Фінансові ризики класифікують за характером об’єкту ризику, обсягом інструментів, що досліджуються, комплексністю дослідження, джерелом виникнення, фінансовими наслідками, характером прояву у часі, рівнем фінансових втрат, можливістю передбачення і страхування, терміном його оцінювання й урахування.

При визначенні степеню ризику важливе місце посідають методи математичної статистики. Суть оцінки ризику зводиться, по-перше, до розрахунку середнього очікуваного значення результату ризику (прибутку); по-друге, до врахування коливання можливого результату (прибутку) від середнього значення [2].

Управлення фінансовими ризиками на підприємстві повинно проводитися за такими етапами:

- ідентифікація окремих видів ризиків, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства;

- оцінка широти і достовірності інформації, яка необхідна для визначення окремих фінансових ризиків;

- вибір використання відповідних методів оцінки ймовірності настання ризикової події по окремим видам фінансових ризиків;

- визначення розміру можливих фінансових збитків при настанні ризикової події по окремих видах фінансових ризиків;

- дослідження факторів, що впливають на рівень фінансових ризиків підприємства;

- встановлення гранично допустимого рівня фінансових ризиків по окремим фінансовим операціям і видам фінансової діяльності підприємства;

- визначення напрямків нейтралізації негативних наслідків окремих видів фінансових ризиків;

- вибір і використання внутрішніх механізмів негативних наслідків окремих видів фінансових ризиків;

- вибір форм і видів страхування окремих фінансових ризиків підприємства;

- оцінка результативності нейтралізації і організації моніторингу фінансових ризиків підприємства [4].

Існуючий інструментарій методів зниження впливу фінансових ризиків включає в себе:

1. Диверсифікація – розподіл капіталу між різними напрямками діяльності, об'єктами інвестування, які безпосередньо між собою не пов'язані;

2. Лімітування ризику – встановлення ліміту, тобто межі у витратах, продажу, кредитуванні, наявності готівкових грошей у касі тощо;

3. Самострахування – створення резервних та страхових фондів безпосередньо на підприємстві (у натуральній або грошовій формі) на випадок необхідності покриття кредиторської заборгованості або непередбачених витрат;

4. Страхування – передача ризику шляхом підписання страхового договору, сплати страхових внесків з метою відшкодування збитків у разі настання ризикової події;

5. Створення запасів і резервів – уникнення ризику призупинення діяльності господарюючого суб'єкта внаслідок нестачі матеріальних і інших ресурсів [5].

Важливим є використання досвіду інших країн в управленні фінансовими ризиками. А саме, застосування таких нових методів, як хеджування та фінансових інжиніринг, дотримання принципів управління фінансовими ризиками, врахування психологічних аспектів прийняття рішень в умовах ризику [3].

Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок, що подальший ефективний розвиток системи управлення фінансовими ризиками на підприємстві можливий тільки при глибокому вивчені теоретичних засад виникнення різноманітних видів фінансових ризиків та їх практичного застосування. Інструментарій методів зниження фінансових ризиків на підприємстві, з одного боку повинен спиратись на досвід його становлення у розвинутих країнах, а з іншого – сприяти їх подальшому розвитку.

Список використаних джерел:

1. Васюренко О.В. Ризик як складова економічних процесів / О.В. Васюренко // Фінанси України. – 2005. – № 7. – С.68-74

2. Вітлінський В.В. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія / В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко. – К.: КНЕУ, 2008. – 480 с.

3. Грачов В. Класифікація ризиків та управління ними / В. Грачов // Фінанси України. – 2002. – № 10. – C. 56-60

4. Пікус Р.В. Управління фінансовими ризиками: навч. посіб. / Р.В. Пікус, Н.В. Приказюк. – К.: Знання, 2010. – 598 с.

5. Харко А. Ризики в управлінні фінансовою діяльністю / А. Харко // Фінанси України. – 2008. – № 7. – C. 79-84.