WEB-ресурс научно-практических конференций

Артьомова А.Д., Мамакова Н.Г., Журба Т.С.

ОКВНЗ Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

Сьогоднішні позиції української економіки досить слабкі, тож вони потребують багатьох змін у сфері управління виробництвом, визначають необхідність розробки системи обліку та аналізу витрат, яка б відповідала вимогам ринку та враховувала б організаційно-технологічні особливості виробництва. Моделі витрат формулюються як логічний розвиток виробничих моделей, шляхом виведення із виробничих моделей відповідних моделей витрат, у подальшому витрати виробництва порівнюються з кількістю продукції при відповідних комбінаціях факторів.

Облік витрат на виробництво на підприємствах регулюється національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, але їх норми досить загальні і не можуть повністю охопити всі особливості і специфіку виробництва. Адекватно до сучасного стану нормативно-законодавчої бази України, в тому числі і Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, розроблені Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості , в яких визначено нову методику розрахунку показника «виробнича собівартість продукції (робіт, послуг)» у промисловості та розроблено методику її калькулювання як на промислових підприємствах, так і в непромислових організаціях.

Основним нормативним документом залишається Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1] та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [2]. Незважаючи на законодавчо встановлений перелік елементів витрат, підприємства самостійно готують калькуляційні статті витрат виробництва. Дослідження свідчать, що перелік статей витрат на окремих підприємствах значно різниться. Виділення окремих витрат у самостійні статті або, навпаки, об’єднання окремих статей дозволяє розробити номенклатуру статей витрат.

На жаль на підприємствах відсутня система гнучкого оперативного обліку, результативного попереднього контролю виробничих витрат та їх жорсткого нормування. Облік та аналіз окремих видів витрат та вирішення завдань з їх оптимізації здебільшого здійснюються за допомогою бухгалтерсько-статистичних методів, хоча останнім часом є тенденція до застосування економіко-математичних методів, у тому числі комп’ютерно-математичного моделювання за допомогою впровадження в облікову, контрольну та аналітичну практику автоматизованих засобів обробки інформації. На сьогодні автоматизована форма бухгалтерського обліку є найбільш бажаною і перспективною. Та однією з найменш автоматизованих ділянок обліку є облік витрат на виробництво. Причиною цього є відсутність теоретичних, методичних і програмних (надійно працюючих програмних продуктів) рішень питання. На підприємствах форми облікових регістрів щодо обліку витрат не виконують контрольної функції, адже в них не передбачено відображення нормативних витрат, відхилень, їх причин та винуватців. Здійснення якісного автоматизованого оперативного обліку на виробництві дасть змогу уникнути негативних явищ втрати виробничих запасів підприємства та зведе вірогідність виникнення непродуктивних витрат до мінімуму. Виключення зі складу собівартості частини непрямих витрат, які пов’язані з процесом основної виробничої діяльності, негативно впливає на вивчення витратомісткості кожного виду продукції та ускладнює процес ціноутворення.

Для усунення недоліків у виробничій діяльності необхідно вдосконалювати форми і методи організації ходу калькулювання собівартості продукції. На багатьох виробництвах України послабився інтерес до складання калькуляцій, незважаючи на те, що складання нормативної калькуляції повної собівартості витрат на підприємствах є необхідною умовою обґрунтування ціни. Фактичні калькуляції у переважній більшості не складаються взагалі, що зменшує нагляд за ефективністю використання виробничих ресурсів і не дає можливості своєчасно виявити відхилення за центрами виникнення витрат та центрами відповідальності, а відповідно і своєчасно приймати рішення[3].

Наявна система обліку витрат на виробництво підприємств не сприяє посиленню контролю та використанню інформації про витрачання ресурсів для проведення економічного аналізу з метою прийняття рішень за відповідними структурними підрозділами (центрами виникнення витрат). Невирішеною залишається також і проблема стосовно напрямів подальшого вдосконалення обліку та аналізу витрат в умовах ринку. Однією зі складових частин бухгалтерського обліку в країнах з розвинутими ринковими відносинами є управлінський облік, тобто процес формування оперативної та аналітичної інформації, яка необхідна керівництву для планування, контролю, аналізу і прийняття управлінських рішень. Фінансовий облік не може оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі, тому що він суворо дотримується вимог чинного законодавства.

Облік витрат на виробництво на підприємствах на даному етапі розвитку облікової системи в Україні повинен вестись, в двох напрямках — фінансовому та управлінському в єдиній бухгалтерії. Управлінський облік повинен розвиватися. Існуючий бухгалтерський облік не дає вичерпної оперативної інформації про витрати виробництва, тому що облікова інформація групується переважно в кінці місяця і відображає події, що минули. На підприємствах інформаційна база обліку та аналізу витрат виробництва не в достатній мірі використовується для прийняття управлінських рішень. Отже, методика аналізу витрат виробництва потребує подальшого удосконалення, а саме за такими напрямами, як перспективний аналіз та оперативний аналіз об’ємних виходів та втрат.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – № 9. – С. 38.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» : Наказ Мінфіну України від 31.12.1999 р. № 318 ; зареєстровано в Мінюсті України від 19.01.2000 р. за № 27/4248 // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – № 2. – С. 3–7.

3. Чумаченко М. Економічна робота на підприємстві та П(С)БО 16 «Витрати» / М. Чумаченько, І. Білоусова // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 3. – С. 13–18.