WEB-ресурс научно-практических конференций

Чекалова Н.Е.

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Інститут безперервної фахової освіти, м. Дніпропетровськ, Україна

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ХМАРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ

За останні 2-3 роки стрімко набирає обороти нова тенденція у розвитку обчислювальних технологій – cloud computing . Суть терміну проста: користувачі комп'ютерів не купують дорогі устаткування і програмне забезпечення, а беруть його в оренду, оплачуючи лише за час реальної роботи з ним. Програмне забезпечення і обчислювальні потужності знаходяться «десь в хмарах» – на видаленому сервері.

Роботу, яка раніше покладалася на ПК, проведуть комп'ютери дата-центра швидше, дешевше і якісніше. Все, що потрібне користувачеві: підключення до Інтернету, комп'ютер будь-якої потужності і порівняно невелика сума для оплати послуг.

При наданні хмарного сервісу використовується тип оплати "оплата-за-використання": користувач оплачує рівно той обсяг ресурсів, який ним в реальності використовувався протягом певного часу. Еластичність хмарного сервісу надає користувачеві можливість "піднімати" або "опускати" максимальні ліміти ресурсів, які виділяються. Підприємствам немає необхідності вкладати кошти у власну інформаційну інфраструктуру. Всі завдання з настройки, усунення несправностей, захисту від несанкціонованого доступу, розширення інфраструктури та ін. бере на себе сервіс-провайдер.

Пов'язаний розвиток таких технологій з необхідністю зниження витрат на дорогі IT-послуги. Підраховано, що витрати на «хмарні» послуги нижче в 5-10 разів за рахунок економії на масштабі, а головне, роботу офісу можна організувати протягом декількох робочих днів [1]. Тобто хмарні обчислення – інструмент для бізнесу, що дозволяє ефективніше організувати робочий процес.

В умовах серйозних проблем в світовій економіці компанії шукають шляхи економії коштів і прагнуть економити на інвестиціях в IT-напрямок, відходячи від використання власного устаткування і ПО.

Проте ефект зростання від сервіс-орієнтованих технологій виявиться тільки в довгостроковій перспективі, оскільки бізнес не поспішає переходити на використання «хмарних обчислень» . Основна причина цьому, на думку аналітиків, – інертність і бажання вижати якомога більше з вже вкладених інвестицій [2].

Впровадження «хмар» може привести до втрати деякої частини робочих місць, оскільки суттєво знижується потреба в системних адміністраторах (високовіртуалізоване оточення зменшує необхідність в управлінні устаткуванням) [3] . Але з іншого боку – обслуговування «хмарних» сервісів збільшить потребу в висококласних IT-спеціалістах, що на макрорівні зрівноважить зайнятість.

Які ж бізнес-переваги та ризики чекають користувачів «хмарних» сервісів?

Переваги:

· Компанії-розробники програмного забезпечення нарешті вирішать проблему з використанням неліцензійних піратських копій.

· Відсутність або мінімізація витрат на придбання, підтримку і модернізацію програмного забезпечення і устаткування. Користувачам немає необхідності купувати дорогі комп'ютери, з великим обсягом пам'яті та дисків, щоб використовувати програми через веб-інтерфейс. Відпадає необхідність й в СD і DVD приводах.

· Збільшена продуктивність призначених для користувача комп'ютерів. Оскільки велика частина програм і служб запускаються видалено в мережі Інтернет, призначені для користувача комп'ютери з меншим числом програм швидше запускаються і працюють.

· Зменшення витрат і збільшення ефективності IT інфраструктури. Звичайні сервера середньої компанії завантажені на 10-15%. Дорогі обчислю-вальні ресурси завантажуються зазвичай нерівномірно. Використовуючи необхідну кількість обчислювальних ресурсів в "хмарі" у будь-який момент часу, компанії скорочують витрати на устаткування та його обслуговування до 50%. При цьому в багато разів збільшується гнучкість виробництва [4] .

· Замість придбання пакетів програм для кожного локального користувача, компанії вибірково купують потрібні програми в "хмарі". Якщо програми використовуються не часто, то їх можна просто орендувати з почасовою оплатою. Витрати на оновлення програм і підтримку в працездатному стані на всіх робочих місцях зовсім зведені до нуля.

· У будь-який час, коли користувач запускає видалену програму, він може бути упевнений, що ця програма має останню версію – без необхідності платити за оновлення.

· Збільшення доступних обчислювальних потужностей. Користувачі можуть за бажанням легко і дешево попрацювати з суперкомп'ютером без яких-небудь фактичних придбань [4].

· Економія ресурсу часу при виконанні спільних робіт в реальному часі. При роботі з документами в "хмарі" немає необхідності пересилати один одному їх версії або послідовно редагувати їх, тепер будь-яка внесена зміна миттєво відбивається у інших користувачів.

· Cloud Computing дозволяє не тільки економити на електриці, обчислювальних ресурсах, фізичному просторі, займаному серверами, але і розумно підходити до витрачання природних ресурсів. Центри обробки інформації, ті самі "хмари", можна розташувати в прохолоднішому кліматі, користувачі можуть замінити важкі, ресурсоємні комп'ютери і ноутбуки на легких і економічні нетбуки. При цьому економиться електроенергія, місце та матеріали, з яких все це виготовляється.

· Якщо дані зберігаються в "хмарі", їх копії автоматично розподіляються по декількох серверах, що можливо знаходяться на різних континентах. Втрачену цінну інформацію користувач може отримати з будь-якого іншого комп'ютера. В Україні фізична безпека даних ще актуальніша, якщо врахувати крадіжки устаткування, незаконні вилучення комп'ютерів різними службами, рейдерські захоплення офісів, погану пожежну безпеку та ін.

Недоліки:

· Існує певна небезпека того, що всі обчислення і дані будуть агреговані в руках однієї «хмарної» надмонополії. В найближчому майбутньому не виключена поява глобальної надкомпанії, яка координуватиме і контролюватиме інформаційні потоки і всі обчислення в світі [4].

· Cloud Computing майже завжди вимагає з ' єднання з мережею Інтернет. Деякі "хмарні" програми завантажуються на локальний комп'ютер і використовуються в той час, коли Інтернет недоступний. У решті випадків, якщо немає доступу в Інтернет – немає роботи, програм, документів.

· Необхідне постійне з'єднання з мережею. Деякі програми, в яких потрібна передача значної кількості інформації, працюватимуть на локальному комп'ютері швидше не тільки із-за обмежень швидкості доступу в Інтернет, але й із-за завантаженості видалених серверів і проблем на шляху між користувачем і "хмарою". А це може привести до зростання трудомісткості виконання певних робіт.

· Безпека даних може бути під загрозою. Велика концентрація інформації підвищить значущість ризиків її розкриття, псування або повного знищення. І можливо в недалекому майбутньому ми зіткнемося з таким поняттям, як інформаційне шпигунство, як сьогодні говоримо про промислове шпигунство в конкурентних війнах.

Список використаних джерел:

1. Бовсуновский В.Преимущества и недостатки платной электронной почты [Електронний ресурс] / В.Бовсуновский. – Режим доступу: http://www.segodnya.ua/useful/internet/14259250.html

2. Бурдыга И. "Облака" не сгущаются [Електронний ресурс] / И.Бурдыга // Газета "Коммерсантъ Украина". – №150 (1424), 22.09.2011 . – Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc/1778526

3. Стрельченко Ю. ЦРУ поделилось наблюдениями от внедрения «облачных» вычислений [Електронний ресурс] / Ю.Стрельченко. – Режим доступу: http://net.compulenta.ru/465448

4. Белогрудов В .Облачные вычисления – достоинства и недостатки [Електронний ресурс] / В . Белогрудов. – Режим доступа: http://www.smart-cloud.org/sorted-articles/44-for-all/96-cloud-computing-plus-minus

5. Валерий Сидоров Computing уходит в небо,или Что такое «облачные вычисления»? [Електронний ресурс] / В. Сидоров. – Режим доступу: http://netler.ru/pc/cloud.htm