WEB-ресурс научно-практических конференций

Пастухова Т.Ю.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

МЕТОД РОЗРАХУНКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, ЗАСНОВАНИЙ НА ТЕОРІЇ ЕФЕКТИВНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Поняття «конкурентоспроможність» підприємства було введено в науковий оборот М. Є. Портером [12] і є базовим в управлінні, і буде існувати по відношенню до підприємства до тих пір, поки воно утримує конкурентну перевагу над конкурентами ринку. Конкурентна перевага характеризується ним як «продуктивність використання ресурсів», де критерієм є рентабельність виробництва. Конкурентні переваги існують тоді, коли підприємство може отримати рентабельність, яка вище середньої для даної галузі чи сегмента ринку. Конкурентна перевага визначається набором характеристик, якостей товару чи послуги, які створюють перевагу над конкурентами.

Розрахункові методи оцінки конкурентоспроможності підприємства є вельми численними. Вони поділяються на:

-       специфічні методи – методи, які дозволяють оцінити конкурентоспроможність підприємства по окремих аспектах його діяльності;

-       комплексні методи – методи, що базуються на комплексному підході до оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Метод, заснований на теорії ефективної конкуренції відноситься до комплексних методів оцінки. У якості основного інструменту аналізу конкурентоспроможності використовується співставлення показників стану підприємства з показниками підприємств-конкурентів та з середньогалузевими показниками. Згідно теорії ефективної конкуренції, найбільш конкурентоспроможними вважаються ті підприємства, де найкращим чином організована робота всіх підрозділів та служб. В основі методу лежить оцінка чотирьох групових показників чи критеріїв конкурентоспроможності із подальшим розрахунком інтегрального показника (табл. 1).

Таблиця 1. Критерії та показники конкурентоспроможності підприємства

У зв'язку з тим, що кожний з цих показників має різний ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства , експертним шляхом були розроблені коефіцієнти вагомості критеріїв.

Розрахунок критеріїв і коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства проводиться за формулою середньозваженої арифметичної.

Коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства розраховується за формулою:

                  (1)

де   – значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;

  – значення критерію фінансового стан підприємства;

  – значення критерію ефективності організації збуту і просування товару на ринку;

  – значення критерію конкурентоспроможності товару; 0,15; 0,29; 0,23; 0,33 – коефіцієнти вагомості критеріїв.

Критерії ефективності виробничої діяльності   розраховується за формулою:

,             (2)

де   – відносний показник витрат виробництва на одиницю продукції;   – відносний показник фондовіддачі;   – відносний показник рентабельності продукції;   – відносний показник продуктивності праці; 0,31; 0,19; 0,40; 0,10 – коефіцієнти вагомості показників.

Критерії фінансового стану діяльності підприємства   розраховується за формулою:

, (3)

де   – відносний показник автономії підприємства;   – відносний показник платоспроможності підприємства;   – відносний показник ліквідності підприємства;   – відносний показник оборотності оборотних коштів; 0,29; 0,20; 0,36; 0,15 – коефіцієнти ваговитості показників.

   (4)

де   – критерій ефективності організації збуту і просування товару; РП – відносний показник рентабельності продажів;   – відносний показник затовареності готовою продукцією;   – відносний показник завантаження виробничих потужностей;   – відносний показник ефективності реклами і засобів стимулювання збуту; 0,37; 0,29; 0,21; 0,14 – коефіцієнти ваговитості показників.

Критерій конкурентоспроможності товару   розраховується як співвідношення якості товару до його ціни споживання.

У загальному вигляді алгоритм розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності промислового підприємства передбачає три послідовні етапи:

1. Розрахунок одиничних показників конкурентоспроможності підприємства 1.1 – 4.2 (табл. 1) і переклад показників 1.1 – 3.4 у відносні величини (бали). Для перекладу показників 1.1 – 3.4 у відносні величини проводиться їх порівняння з базовими показниками. Як базові показники (бази для порівняння) можуть виступати: середньогалузеві показники; показники будь-якого конкуруючого підприємства або підприємства-лідера на ринку; показники оцінюваного підприємства за минулі відрізки часу. В цілях перекладу показників у відносні величини використовується 15-ти бальна шкала. При цьому, у 5-ть балів оцінюється показник, що має значення гірше, ніж базовий; у 10-ть балів – на рівні базового; у 15-ть – краще, ніж базовий.

2. Розрахунок критеріїв конкурентоспроможності підприємства по представлених вище формулах.

3. Розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства [2].

Переваги методу. Наведена вище оцінка конкурентоспроможності підприємства охоплює всі найбільш важливі оцінки господарської діяльності промислового підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко і об'єктивно отримати картину положення підприємства на галузевому ринку. Використання в ході оцінки порівняння показників за різні проміжки часу дає можливість застосовувати цей метод як варіант оперативного контролю окремих служб. Недолік методу полягає в складності розрахунків, збору необхідної інформації.

Список використаних джерел:

1.             Портер М. Конкуренция / М. Портер. – К.: Основы , 2001.

2.             Чайникова Л.Н. Конкурентоспособность предприятия / Л.Н. Чайникова , В.Н. Чайников . – Тамбов: Изд-во ТГТУ , 2007.