WEB-ресурс научно-практических конференций

К.пед.н. Баловсяк Н.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ , Україна

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ

Становлення ринкової економіки в Україні та її постіндустріальної інфраструктури управління з урахуванням історично обумовлених особливостей української економіки може бути найбільш ефективно здійснене в рамках моделі забезпечення організаційно-економічної інтероперабельності на основі формування інтегрованої інфраструктури інтелектуального управління бізнес-процесами в промисловості України.

В даних умовах формування інтероперабельних форматів бізнес-процесів, як основи для здійснення інтелектуального управління організаційно-економічною взаємодією підприємств, втілюється через певні інновації у сфері організації та управління на основі інформаційних технологій. Така ситуація дає нам підставу говорити про те, що для створення інтероперабельних форматів бізнес-процесів як основи здійснення інтелектуального управління організаційно-економічною взаємодією підприємств на рівні корпорацій, галузей, територій необхідна відповідна політика інформатизації бізнес-управління. Досвід США показав, що для перенесення IT-сервісів, які зайняті в бізнес-процесах, в оболонку хмарних обчислень необхідна інтегрована інфраструктура інтелектуального управління бізнес-процесами в промисловості країни.

Інтероперабельний формат бізнес-процесів – це, на думку автора, упорядкований за критерієм здатності взаємодіяти і функціонувати в рамках різних оргструктур і бізнес-моделей спосіб організації взаємопов'язаних заходів або завдань, який визначає індивідуальну або групову (у тому числі мережеву) систему дій щодо створення і надання продукту або надання послуги для споживача і виявляє в ній місце людей, оргструктур, інформаційних систем, ресурсів, юридичного оформлення господарських або адміністративних взаємовідносин і т.п.

Боротьба за конкурентне лідерство у світовій економіці багато в чому визначається трансформацією бізнес-процесів виробників в рамках організаційно-економічної інтероперабельності . Переваги США в сфері ІКТ на підставі випередження витрат на ці цілі дозволяють на основі конвергентних бізнес-моделей – використання grid-систем та хмарних обчислень – забезпечити оптимізацію бізнес-процесів за критерієм інтероперабельності і прискорення розвитку різних форм висококонкурентного науково-технологічного потенціалу, а отже, відрив по конкурентоспроможності від більшості країн світу.

Як показує досвід США, в кінцевому рахунку необхідне рішення задач управління бізнес-процесами, орієнтованими на забезпечення перенесення організаційних управлінських процесів у віртуально-цифрове середовище « хмарних » обчислень і grid-сервісів для формування інтероперабельних форматів бізнес-процесів, як основи для здійснення інтелектуального управління організаційно-економічною взаємодією підприємств, а також підприємницьких структур та органів держуправління . При цьому основні елементи створюваної в США інноваційної інфраструктури для розвитку постіндустріальної економіки включають створення таких інструментів:

- IndustrialModernizationNetworkCenter / Мережеві центри індустріальної модернізації в штатах США для підготовки фахівців і нових управлінських, організаційних і виробничих технологій для модернізації традиційних індустріальних виробництв;

- ParadigmOpenInnovation / Парадигма відкритих інновацій для підготовки корпоративних та інноваційних підприємців для створення нових конвергентних технологій та їх впровадження в корпораціях, таких, як Toyota , GM , Fiat , Boeing , Sikorsky , Siemens , Microsoft і IBM ;

- Cloudcomputing / « Хмарні » обчислення;

- Crowdsourcing Network , UniqueValuethroughMassCustomization / Соціальні інтернет-мережі творчості мас для створення колективної системи з проектування унікальних цінностей / продуктів;

- 3GLTEInnovationCentreinBoston / Віртуальний центр інновацій на LTE-3G ІКТ з розробки, тестування цінностей/продуктів, підтримки ресурсів компаній з метою формування промислової екосистеми, створення інтеграційної експертизи, підсумкового вибору кращих рішень ( бенчмаркінг );

- V6 DassaultSystіmes / Он-лайнова платформа для колективних 3D і PLM-розробок, перевірена у виробничих умовах;

- 3DConsortium /Консорціум Samsung , Motorola , Microsoft, Sharp для розробки технічних і програмних стандартів 3D-пристроїв;

- CenterforEntrepreneurshipUniversity / Центри підготовки корпоративних та інноваційних підприємців при університетах США;

- АssessmentandDevelopmentNetworkСentre / Мережа центрів оцінки та розвитку компетенцій ;

- NetworkingCareerDevelopmentCenter University / Мережа університетських центрів розвитку кар'єри.

Така інноваційна інфраструктура дозволяє прискорити процеси управління, забезпечити гнучкість організаційних структур і економію фінансових і матеріальних ресурсів.

Зростання нелінійності характеру економічного розвитку може багато в чому хеджуватися на основі моделі організаційно-економічної інтероперабельності . При цьому при інтеграції в світову економіку істотне значення набуває формування міжнародно-адаптованих конвергентних бізнес-моделей і вироблення інтероперабельних форматів бізнес-процесів, необхідних для масштабування свого IT-сервісу за рахунок використання доступних хмарних обчислювальних ресурсів, а також забезпечення додаткової свободи і гнучкості у розробці та апробації нових видів послуг.

Приклади впровадження « хмарних » рішень:

- Nebula – « хмарна » платформа NASA ;

- RACE – приватний хмарний сервіс для DISA ( Defence Information Systems Agency );

- ВПС США – замовили і підписали контракт з IBM на розробку захищеної інфраструктури « хмарних » обчислень, здатної підтримувати оборонну і розвідувальну мережу;

- Panasonic – надання сервісів на основі IBMcloud для ефективної взаємодії з постачальниками;

- Муніципалітет м. LosAngeles – переводить свою IT-інфраструктуру в хмару, зокрема, на електронну пошту в сервісі Gmail ;

- Муніципалітет м. Miami – спільно з Microsoft розробив систему реєстрації і відображення на карті неаварійних ситуацій ( MicrosoftWindowsAzure ).

- Провідні IT-корпорації світу все більше концентруються на розвитку "хмарних" обчислень та відповідних сервісів.

Так, корпорація Microsoft витратила в 2011 році на дослідження і розробки (R & D) « хмарних » технологій близько $8,5 млрд. Перевагами таких технологій є можливість створити « природний » інтерфейс для взаємодії людини з комп'ютером, абстрагуватися від конкретного апаратного забезпечення і відкрити простий доступ до різних даних.

Microsoft відкрила в Брюсселі Європейський центр хмарних технологій і інтероперабельності (CIC) і центр інновацій. Корпорація оголосила про партнерство з одним з найбільших автовиробників – компанією Toyota . В рамках цього партнерства компанії збираються витратити $12 млн на створення глобальної « хмарної » платформи для телематичних сервісів Toyota . В їх число увійде спеціальна система управління енергоспоживанням автомобіля під назвою Toyota Smart Center .

Концентрація на « хмарних » розробках вже стала трендом серед виробників комп'ютерної техніки. Про плани витратити в найближчі два роки $1 млрд на дата-центри, які підтримують роботу « хмарних » технологій, оголосила компанія Dell . Курс на « хмарні » сервіси вибрали і інші лідери IT-сектору, наприклад, IBM і Google .

« Хмарні » сервіси створюють значні вигоди і переваги для органів держуправління . Урядові ініціативи розвинених країн у сфері розвитку « хмарних » рішень:

-     G-Cloud - урядовий хмарний сервіс Великобританії, який спирається на ініціативу « DeliveronOpenSource , OpenStandardsand ReuseStrategy » ;

-     KasumigasekiCloud – урядова « хмара » Японії, яка, зокрема, використовується для реалізації елементів електронного уряду;

-     FederalCloudComputingInitiative (США) містить різні аспекти застосування « хмарних » обчислень в державних установах та бізнесі;

-     Європейське агентство з охорони навколишнього середовища ( EEA ) – розробило платформу EyeOnEarth , яка дозволяє збирати інформацію про велику кількість кліматичних і екологічних факторів і відображати їх на карті.

У період з 2010 по 2015 рік « хмарні » обчислення принесуть найбільшим європейським економікам (Великобританія, Німеччина, Іспанія, Італія і Франція) 763 млрд євро, що еквівалентно 1,57% їх сукупного ВВП. За рахунок "хмарних" обчислень в цих країнах буде створено 2,3 млн. нових робочих місць.

Оцінюючи економічну значимість різних моделей розгортання « хмарних » обчислень, експерти стверджують, що 39,3% економічних вигод доведеться на гібридну модель, 35,1% – на приватні « хмари » і 25,6% – на публічні хмарні сервіси.

Проблема ефективного управління бізнес-процесами на основі формування і використання набору конвергентних бізнес-моделей цільової спрямованості для виходу з глобальної кризи пояснюється наступними причинами:
- Потребою в наявності ефективних організаційних механізмів управління бізнес-процесами для виходу на рівень ефективності управління розвинених країн в умовах інтеграції української економіки у світову економіку;
- Необхідністю використання цілеспрямованого створення і використання сервісів « хмарних » обчислень для оптимізації взаємодії великих корпорацій, компаній малого і середнього бізнесу та органів держуправління , що вимагає відповідної інфраструктури інтелектуального управління бізнес-процесами;
- Істотним розширенням управлінських дій за кордоном українських виробників і відповідним значним посиленням конкуренції в цій сфері, що вимагає використання методів формування інтероперабельних форматів бізнес-процесів і здійснення цільової економічної політики;

Виходячи з вищевикладеного потрібна трансформація механізмів управління бізнес-процесами на різних рівнях управління на основі здійснення відповідної економічної політики в промисловості для переходу до нового, більш високого, рівня організаційно-економічної взаємодії між підприємствами, а також підприємствами та органами держуправління .

Тут необхідна реалізація стратегії розвитку інтегрованої інфраструктури інтелектуального управління бізнес-процесами в промисловості для оптимізації взаємодії великих корпорацій, компаній малого і середнього бізнесу та органів держуправління в рамках послідовного створення грід-систем і центрів « хмарних » обчислень.

Список використаних джерел:

1. Логинов Е.Л. « Интернет вещей » как аттрактор объективной экономической реальности / Е.Л. Логинов // Национальные интересы : приоритеты и безопасность . – 2010.

2. Концепция международного комплексного проекта ( KazanCloudComputingValley ): Создание комплекса программных продуктов , инфраструктурных проектов , производственных систем и системы опережающей подготовки кадров на основе облачных вычислений [ Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.kai.ru

3. Аветисян А.И. Облачные вычисления в образовании , науке и индустрии [ Электронный ресурс] / А.И. Аветисян . – Режим доступа : http:// www.ispras.ru

4. Гребнев Е. Облачная стратегия Евросоюза : как готовится Европа ? [ Электронный ресурс] / Е. Гребнев . – Режим доступа : http://www.cnews.ru