WEB-ресурс научно-практических конференций

Д.е.н. Тісунова В.М., Кисла О.А.

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарська діяльність сільськогосподарських підприємств різних видів і форм власності здійснюється на основі залучення у виробничий процес різних видів ресурсів – земельних, трудових, матеріально-технічних. У своїй інтеграційній сукупності вони становлять аграрний ресурсний потенціал сільськогосподарського підприємства.

Незважаючи на те, що виробничі ресурси Луганщини достатньо вивчені, використовуються вони нераціонально. Структура економіки, що сформувалася протягом останніх десятиліть, є вкрай небезпечною для екології, матеріально-технічна база застаріла. І це при тому, що значна територіальна концентрація виробництва і населення має вигідне економіко-географічне положення, а унікальні наявні ресурси мали б сприяти ефективному їх використанню.

Аналіз сільськогосподарської діяльності Луганської області за останні роки, свідчить про складність і неоднозначність процесів, що відбуваються в сільському господарстві. Економічна криза спричинила не тільки зменшення обсягів виробництва продукції, а й руйнування раніше сформованого ресурсного потенціалу (табл. 1).

Таблиця 1. Стан сільського господарства Луганської області

Як видно з табл. 1, динаміка основних складових аграрного сектору Луганської області характеризується тенденцією зменшення відповідних показників. За період дослідження обсяги валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств Луганської області зменшилися на 9,0%, у тому числі в рослинництві – на 11,0%, в тваринництві – на 5%, а загальний обсяг валової продукції на одну особу – на 5%. По Україні обсяг валової продукції на одну особу в 2009 році був на рівні 2017 грн., а в Луганській області – 1165 грн., що майже в 2 рази нижче чим в Україні в цілому. Тому покриття дефіциту потреби в соціально необхідних продуктах харчування здійснювалося шляхом завезення їх з інших регіонів України, Росії і Білорусії.

Сільськогосподарське виробництво використовує понад 72% земельного фонду, що знаходиться у адміністративному підпорядкуванні Луганської області. Тому необхідно забезпечити раціональне використання земельних ресурсів, екологічну безпеку, бережливе землеробство. На початок 2010 року площа сільськогосподарських угідь області складає 1865,1 тис. га, у розрахунку на одного жителя області припадає лише 0,81 га , що на 3,5% менше, ніж в середньому в Україні. В той же час, постійно, з року в рік, зменшуєтеся посівна площа сільськогосподарських культур і знижується їх урожайність.

З трудовими ресурсами є також багато наявних проблем. Згідно даних таблиці найбільш істотне скорочення характерно для чисельності працівників сільськогосподарських підприємств. Так, за 2005 – 2009 рр. значення даного показника зменшилося в 1,7 разу (на 40%). Різке скорочення працівників можна пояснити головним чином низьким рівнем заробітної плати і наявністю заборгованості по її виплаті.

Необхідно відмітити, що погіршився і фінансовий стан сільськогосподарських товаровиробників, майже призупинилася інвестиційна діяльність у галузі, сільськогосподарський товаровиробник став неплатоспроможним. У зв'язку з цим склалася чітка тенденція зниження обсягів виробництва матеріально-технічних засобів. Протягом 2005-2009 років у сільськогосподарських підприємствах Луганської області парк тракторів скоротився на 1700 штук або на 20,8%, зернових комбайнів – на 400 штук або на 22,2%. Зменшилося виробництво добрив та пестицидів. За таких умов сільськогосподарські товаровиробники не мають можливості здійснювати навіть просте відтворення.

Процеси руйнування матеріально-технічної бази настільки глибокі, що навіть при створенні найближчим часом сприятливих для інвестування умов, віддача інвестицій у галузі почне зростати лише через кілька років з початку здійснення стабілізаційних заходів.

Для часткового розв'язання даної проблеми важливо відрегулювати економічні відносини в державі по наступним напрямам: здійснити перехід агропромислового виробництва на високотехнологічний рівень з поглибленою переробкою і максимально повним використанням всього шлейфу продуктів та субпродуктів рослинництва і тваринництва; оптимізувати і збалансувати склад машино-тракторного парку, впровадження техніки інноваційного типу; встановити економічно обґрунтовані та взаємовигідні ціни на інвестиційні ресурси, продукцію як сільського господарства, так і промисловості, через механізми розподільчих відносин. Крім того потрібно підвищити мотивацію працівників, створити сприятливі соціальні умови для працівників; встановити для новоутворених підприємств систему стимулів, яка б забезпечила зацікавленість у веденні господарства в нових умовах; здійснювати подальший розвиток інфраструктури, що обслуговує потреби системи виробництва, переробки, розподілу сільськогосподарської продукції.