К.мед.н. Іванчук П.Р., к.мед.н . Поліщук О.Ю., д.мед.н . Тащук В.К., к.мед.н . Руснак І.Т.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Особливості регіонарної скоротливості серця у хворих з постінфарктним кардіосклерозом: реєстр малих міст України

Хвороби системи кровообігу ( ХСК ) складають найбільш поширену групу в структурі захворювань та причин втрати працездатності. Смертність при ХСК обумовлена розвитком ускладнень, одним з яких є серцева недостатність ( СН ). Після виключення із скорочення зони пошкодження розвивається дисфункція шлуночків, збільшення об’єму ЛШ . Процеси ремоделювання та зниження скоротливості за умов розвитку інфаркту міокарда в подальшому маніфестують симптомами СН та значно підвищують ризик смерті.

Метою роботи є визначення гемодинамічних особливостей та процесів ремоделювання порожнин серця за даними ехокардіографічного дослідження з оцінкою стану регіонарної скоротливості у хворих на ІХС у процесі створення реєстру малих міст України.

Обстежених пацієнтів, що поступили на лікування в Обласний клінічний кардіологічний диспансер м. Чернівці, було розподілено за діагнозом: стабільної стенокардії напруги (СС) ІІІ ФК без наявності постінфарктного кардіосклерозу – 1-а група, та – СС ІІІ ФК з наявністю постінфарктного кардіосклерозу – 2-а група.

ЕхоКГ виконували на апараті “ Acuson Iterspec XL” (“ Acuson inc.” , США) в В-режимі, в 2-х та 4-х камерних зображеннях з реєстрацією кінцеводіастолічного та кінцевосистолічного розмірів ( КДР та КСР ) та розрахунком об'ємів ( КДО та КСО ) порожнин серця, загальної фракції викиду ( ЗФВ ). КДО та КСО усіх камер розраховувались за спрощеним правилом Сімпсона . Регіонарна фракція викиду ( РФВ ) розраховувалась з використанням власної математичної моделі втіленій у напівавтоматичному графоаналізаторі , з розрахунком РФВ у 12-ти сегментах, через визначення площі сегменту методом трикутників.

На момент обстеження у всіх хворих на ІХС була досягнута стабілізація гемодинаміки відповідно до стану коронарного резерву. Аналізуючи гемодинамічні показники ЛШ було встановлено, що КДР , КСР , КДО , КСО вірогідно зростали у 2-й групі, а ЗФВ достовірно була більшою у 1-й групі.

Таблиця 1. Гемодинамічні показники ЛШ в залежності від наявності постінфарктного ураження міокарда

При аналізі гемодинамічних показників правого шлуночка ( ПШ ) суттєвої різниці між показниками КДР , КСР , КДО , КСО відмічено не було. ЗФВ ПШ невірогідно була меншою у 2-й групі (59,15 ± 4,46 та 54,86 ± 5,96%, p>0,5). Гемодинамічні показники лівого передсердя ( ЛП ) характеризувалися недостовірним збільшенням у 2-й групі показників КДР , КСР , КДО та КСО . ЗФВ ЛП вірогідно у обох групах не відрізнялася. Дані для правого передсердя (ПП) характеризувалися відсутністю достовірних змін показників КДР , КДО , КСР , КСО та ЗФВ , хоча відмічалося деяке їх зростання у 2-й групі.

Подальший аналіз стосувався динаміки регіонарної ФВ в 12 сегментах. Для ЛШ було характерним загальне зменшення РФВ у всіх 12 сегментах у 2-й групі в порівнянні з 1-ю. РФВ ПШ була зменшеною в 2-й групі у сегментах РФВ1 -3, РФВ7 -9, РФВ12 , а у сегментах РФВ4 -5, РФВ10 -11 дещо переважала таку у 1-й групі. РФВ ЛП у 1-й групі була більшою у сегментах РФВ1 -2, РФВ5 -7 (p<0,05), РФВ12 . РФВ ПП у 1-й групі була більшою, ніж у 2-й у більшості сегментів, а у РФВ5 -8 зміни були достовірні (p<0.01).

Проведене обстеження свідчить, що у всіх пацієнтів з СС ІІІ ФК спостерігаються зміни функціональних показників серця, які свідчать про спрямування процесів ремоделювання ураженого міокарда. У пацієнтів з встановленим діагнозом постінфарктного кардіосклерозу відмічається загальне зниження РФВ для ЛШ , що підтверджується змінами гемодинамічних показників.

Можна відзначити наступні процеси, які відбуваються при ремоделюванні серця: збільшення довжини міоцитів , гіпертрофія клітин, зміщення міоцитів , внаслідок розриву колагенових мостиків, що сприяє зниженню скоротливості та подальшій дилатації ЛШ , фіброз міокарда та апоптоз , який призводить до втрати скоротливих елементів.

При аналізі сегментарної скоротливості ПШ у 2-й групі так само відмічалося зниження показників РФВ у більшості сегментів та гіперкінетичні зміни у сегментах, що відповідають боковій стінці та міжшлуночковій перетинці. Пошкодження ПШ при захворюванні ІХС має у своєму механізмі порушення коронарного кровообігу і збільшення постнавантаження на фоні дисфункції ЛШ і підвищення тиску в легеневій артерії.

Зміни РФВ ЛП свідчать про зменшення скоротливої його здатності у пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом, що можна пов’язати зі зниженням насосної функції ЛШ . Особливості РФВ ПП свідчать про зниження скоротливої здатності ПП у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та вказують на компенсаторний характер цих змін, що, імовірно, пов’язані з розвитком СН .

У результаті проведеного дослідження визначені наступні особливості структурно-функціонального стану порожнин серця у хворих на ІХС: компенсаторне збільшення КДР , КСР , КДО , КСО у хворих з наявним постінфарктним кардіосклерозом, зменшення у них величини ЗФВ . Визначені відмінності РФВ для ЛШ , ПШ , ЛП , ПП, у пацієнтів з наявним та відсутнім склеротичним ураженням міокарда. Гіперфункція ПП та ЛП виникають як компенсаторні зміни при розвитку СН , що можна визнати діагностичною ознакою розвитку останньої.