Гречко Д.І.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Морфологічні Особливості дозрівання печінки на різних етапах гестаційного розвитку

Внутріушньотробний розвиток і стан плоду залежать від морфофункціонального стану органів в системі “мати – плацента – плід” . При ушкоджен ні якого-небудь компоненту даної системи, при розвитку вагітності на фон і захворювання, існує ризик формування синдрому затримки розвитку плоду, вроджених вад розвитку, перинатальної смертності і мертвонародження )

Об'єктом дослідження служила печінка плодів, плацента, враховуючи здатність проходження плацентарного. Матеріал розподілили на чотири групи. Першу групу склали дослідження плаценти та печінки плодів 12–22 тижнів, при перериванні вагітності за медичними показами, маса яких була до 500 г . Другу групу – інтранатальних мертвонароджених та недоношених новонароджених, при передчасних пологах 22–36 тижнів. Третю групу – інтранатальних мертвонароджених та доношених новонароджених 36–42 тижнів. Четверту групу – новонароджених в неонатальному періоді до 7 діб, дітей до 28 днів життя, померлих у ранньму та пізньому неонатальному періоді при передчасних та своєчасних пологах (основними причинами смерті дітей у цей період, були ранній неонатальний сепсис, виразково- некротичний ентерколіт новонароджених, вроджені вади розвитку). Обчислювали об'ємну ( Vv ) щільність зон дистрофічно і некротично змінених гепатоцитів , об'ємну ( Vv ) щільність вогнищ екстрамедулярного кровотворення, чисельну ( Nai ) щільність мегакаріоцитів. Ступінь вираженості репаративної регенерації в паренхімі печінки плодів оцінювали за чисельною щільністю ( Nai ) двоядерних гепатоцитів . Статистична обробка результатів дослідження проведена з використанням пакету прикладних програм “ Statistica 5.0” на Pentium 4. Числові дані були виражені у вигляді середньої арифметичної величини і помилки середньої ( М±m ). Достовірність відмінностей порівнюваних середніх величин визначали на підставі t– критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Відмінності між середніми величинами вважали достовірними при p<0,05.

При дослідженні структурної організації печінки плодів у І групі виявили мінімальні масштаби деструктивних змін гепатоцитів у вигляді зон мікронекрозів і, переважаючі за ними за масштабом вогнища дистрофічно змінених гепатоцитів , що свідчать про розвиток внутрішньоклітин ної репаративної регенерації. Так само спостерігали збільшення змісту двоядерних гепатоцитів в паренхімі печінки, що відображає активність процесів клітинної репаративної регенерації, які можуть бути детерміновані ефектами анаболізму гормонів плаценти ( прогестерон , естрадіол і ін.) і, в значною мірою , чинника зростання гепатоцитів ( HGF ), що виділяється трофобластичними клітинами клітками плаценти, клітинами Купфера , гепатоцитами печінки матері. Окрім цього виявили зменшення концентрації екстрамедулярних вогнищ кровотворення і кількості мегакаріоцитів в них, одночасно зі збільшенням тривалості вагітності (табл. 1), що може свідчити про становлення печінки, як, частково, незалежного від материнського організму метаболічного і трофічного центру.

Таблиця 1. Результати дослідження структурної організації печінки плодів

Примітка : позначені відмінності величин даного параметра “*” – для І і ІІ груп; “#” – І і ІІІ груп, “^” – І і ІV груп, “**” – ІІ і ІІІ груп, “##” – ІІ і ІV груп, “***” – ІІІ і ІV груп, при р<0,05.

Патоморфологічні зміни в печінці плодів ІІІ так і ІV груп були представлені гепатоцитами , що розташовувалися дифузно , з дрібно- і середньовакуольною дистрофією і зонами мікронекрозів гепатоцитів . При цьому в печінці плодів як ІІІ так і ІV груп переважали процеси дистрофії гепатоцитів над їх некрозом (табл. 1). Зниження функціональної цілісності плацентарного бар'єру, обумовлене формуванням деструктивних змін в самій плаценті і гемодинамічними порушеннями в її судинному руслі, супроводжується проникненням метаболітів в печінку плоду через пупкову вену, або через ductus venosus Auranzii , що супроводжується реалізацією їх токсичних властивостей відносно гепатоцитів плоду. Окрім цього відбувається активація фетальних макрофагів, які здатні секретувати прозапальні цитокіни вже в кінці I триместра вагітності і беруть участь в розвитку “ оксидантного стресу” з утворенням великої кількості АМК , які пошкоджують гепатоцити , що, може супроводжуватись пригніченням мітохондріального дихання в них і приводить до некрозу, а, можливо, і до гепатоцелюлярного апоптозу , який в ор на ганах, що розвиваються, на тлі гіпоксії, виявляється частіше, ніж в сформованих органах.

Окрім масштабів деструктивних змін в паренхімі печінки плодів у ІІІ і ІV групах виявлялось збільшення морфологічних проявів процесів репаративної регенерації, які виявлялися збільшенням показників чисельної і об'ємної щільності двоядерних гепатоцитів і були максимальними у ІV групі.

Незрілість плаценти різного генезу супроводжується розвитком внутріутробної гіпоксії плодів, яка виявляється збільшенням об'ємної щільності вогнищ екстрамедулярного кровотворення і кількості мегакаріоцитів в печінці плодів. При цьому, у плодів ІІ груп величина показника об'ємної щільності вогнищ екстрамедулярного кровотворення і мегакаріоцитів в них переважала над такою у плодів інших груп. Виявлені структурні зміни, ймовірно, обумовлені формуванням помірної внутрішньоутробної гіпоксії, яка визначає персистенцію “кровотворного апарату” в печінці у плодів. В умовах гіпоксії відбувається реалізація здатності Т-лімфоцитів стимулювати проліферацію і диференціювання еритроїдного кісткового мозку, і здатність моноцитів і макрофагів виробляти КСФ . Окрім цього, еритропоез можуть стимулювати активовані клітини Купфера , які виробляють еритропоетин і міеломоноцитарний КСФ .

Таким чином, для структурної організації печінки плодів, незалежно від термінів гестації , було характерне незначне утворення запальних інфільтратів, невеликі за масштабом дистрофічні і некротичні зміни гепатоцитів , з домінуванням першого процесу, що вказ ує на можливість розвитку фізіологічної внутрішньоклітинної регенерації дистрофічно змінених гепатоцитів ; стан фізіологічної вагітності пов'язаний з підвищеною активацією пластичних процесів в печінці плодів, що виявилося високим рівнем вмісту двоядерних гепатоцитів ; зменшення концентрації вогнищ екстрамедулярного кровотворення і кількості мегакаріоцитів в них, разом із збільшенням тривалості вагітності.