WEB-ресурс научно-практических конференций

К.н. з фіз. вих. і спорту Захаріна Є.А.

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, Україна

ФУНКЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПОЗАКЛАСНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОЗДОРОВЧО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Постановка проблеми. Одне із питань першорядної важливості яке стоїть п еред суспільством це виростити здорове покоління, яке здатне працювати та створювати цінності за нинішніх умов. Прямі заклики до ведення здорового способу життя й заборони так званих шкідливих звичок, погрози й залякування не тільки безрезультатні, але й шкідливі, тому що викликають приховану протидію в дітей. Формування ціннісних орієнтацій, переконань, активної життєвої позиції можливо в разі використання майбутніми учителями фізичної культури таких методів і прийомів, які би сприяли залученню учнів до активного процесу одержання й переробки знань.

Метою даної статі є аналіз функцій майбутнього учителя фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи.

Виклад основного матеріалу. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що питання підготовки професійно компетентних майбутніх учителів фізичної культури спрямовані на формування здатності студентів до системного бачення педагогічної реальності у сфері фізичної культури та спорту. Так, С.В. Вадюхін зазначає, що майбутній учитель фізичної культури повинен володіти такими компетенціями: універсальними, які включають в себе: соціально-особистісні та загальнокультурні, загальнонаукові та інструментальні; загально-професіональними, які передбачають: педагогічну, тренерську, рекреаційну, реабілітаційну, організаційно-управлінську, науково-дослідницьку, культурно-просвітницьку види діяльності [1, с. 4].

Як вважає М.С.   Герцик та О.М.   Вацеба (2002), “фахівець із фізичного виховання повинен знати й уміти застосовувати на практиці: норми раціонального режиму осіб усіх категорій; медико-біологічне обґрунтування використання засобів і методів фізичного виховання; педагогічні й медичні методи контролю за процесом фізичного виховання та фізичної підготовки; механізми розвитку фізичних якостей і формування рухових навичок; особливості проведення занять фізичною культурою з особами різного віку, статі, соціального стану, фізичного розвитку тощо; санітарно-гігієнічні вимоги щодо безпеки проведення занять фізичними вправами; вміння надати першу медичну допомогу в разі травмування; структуру і зміст управлінської діяльності в галузі фізичної культури; демонстрацію техніки виконання фізичних вправ; оперування нормативно-правовими знаннями в галузі фізичної культури; мати достатній рівень фізичної підготовленості й володіти навичками страхування” [3, с. 45].

А.К. Маркова виділяє цілий ряд психологічних критеріїв стосовно до праці вчителя, більшість яких характеризують педагогічну діяльність (об’єктивні, результативні, процесуальні, кількісні, якісні та інші критерії), все ж звертає увагу і на суб'єктивні критерії в оцінці професіоналізму педагога – відповідність професії вимогам людини, його мотивів, уподобань, особистісне прихильність до професії, задоволеність працею в ній, наявність стійкої психолого-педагогічної спрямованості, сукупності необхідних професійно-психологічних якостей особистості [5, с. 57].

Є.Н. Гогунов та Б.І. Мартьянів визначають основні функції вчителя фізичної культури, до яких відносяться: виховні, освітньо-просвітницькі, управлінсько-організаторські, проектувальні, адміністративно-господарські [4, с. 179]. Автори наголошують, що: виховні функції полягають у формуванні моральних та ідейних поглядів особистості школяра; освітньо-просвітницькі функції – передача учням спеціальних знань і умінь; управлінсько-організаційні функції – організація уроків, занять у спортивних секціях, спортивних змагань і в управлінні всією спортивною діяльністю учнів; проектувальні функції зводяться до перспективного та поточного планування заходів з фізичної культури, навчальних навантажень і певних результатів, яких повинні досягти учні; адміністративно-господарські функції спрямовані на матеріальне забезпечення процесу фізичного виховання, придбання та ремонт спортивного обладнання та інвентарю, створення і благоустрій пришкільних спортивних майданчиків, забезпечення туристичних походів і багато іншого [4, с. 179].

Є.Н. Гогунов та Б.І. Мартьянів наголошують, що в порівнянні з учителями інших спеціальностей вчитель фізичної культури працює в специфічних умовах, в психології фізичного виховання їх поділяють на три групи: умови психічної напруженості, умови фізичного навантаження та умови, пов’язані з зовнішнього середовища [4, с. 179].

А.А. Васильков (2008) зазначає, що до основних функцій учителя фізичної культури відносяться: здійснення безпосереднє організаційне і методичне керівництво позакласною роботою з фізичного виховання в тісному контакті з організатором позакласної та позашкільної виховної роботи; спрямування діяльності ради колективу фізичну культури школи та надання повсякденну помічу в його роботі; організування роботи спортивних секцій і тренування збірних команд, залучання для цього громадський фізкультурний актив школи, учнів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, вчителів інших предметів, батьків, фізкультурний актив шефствують і спортивних організацій; забезпечення підготовки фізкультурного активу (юних інструкторів по спорту, юних суддів зі спорту; надання методичної допомоги вчителям початкових класів та класним керівникам з питань фізкультурно-оздоровчої роботи в класах; планування спільно з організатором позакласної та позашкільної роботи загально-шкільних фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів (масові спортивні змагання, фізкультурні свята та вечори, “Дні здоров’я”, роботу спортивно-туристського табору) і забезпечення разом з фізкультурним активом, працівниками школи, батьківською громадськістю їх проведення [2, с. 268].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Основними функціями майбутнього учителя фізичної культури у сучасних умовах зниження рівня здоров’я, рухової активності, відсутності мотивації до занять фізичною культурою та спортом, низької фізичної підготовленості школярів є здійснення та організація позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи.

Список використаних джерел:

1.             Вадюхин С.В. Подготовка кадров в отрасли физической культуры в условиях университетского комплекса / С.В. Вадюхин // Ученые записки университета им. П.Ф. Лесгафта: Научно-теоретический журнал. – 2008. – № 12 (46). – С. 4– 7 .

2.             Васильков А.А. Теория и методика физического воспитания: учебник / А.А. Васильков. – Ростов н /Д: Феникс, 2008. – 381 с .

3.             Герцик М.С. Вступ до спеціальностей галузі “Фізичне виховання і спорт”: навч. посіб. / М.С. Герцик, О.М. Вацеба. – Л.: Українські технології, 2002. – 232 с.

4.             Гогунов Е.Н. Психология физического воспитания и спорта: у чеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.Н . Гогунов, Б.И . Мартьянов. – М.: Издательский центр « Академия » , 2000. – 288 с.

5.             Маркова А.К. Психологические критерии и ступени профессионализма учителя / А.К. Маркова // Педагогика. – 1995. – № 6. – С. 55 – 63.

6.             Омельяненко   Г.А. Науково-дослідницький компонент у професійному становленні бакалаврів з фізичного виховання і спорту / Г.А.   Омельяненко   // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. / редкол.: Т.І.   Сущенко (голов. ред.) та   ін. – Запоріжжя, 2010. – Вип.   10   (63). – С. 335–340.