WEB-ресурс научно-практических конференций

К.пед.н. Шиліна Н.Є.

Одеська національна академія зв’язку імені О.С. Попова, Україна

ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ВНЗ

Сучасний соціум переживає чергову кризу, пов’язану із зміною інформаційного простору, яка поширилась на усі сфери людського буття. Формування та розвиток глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж та інтеграція програмно-технічних засобів, засобів зв’язку, усіх інформаційних ресурсів та запасів знань у єдиний інформаційний простір стають основними чинниками трансформації сучасного світового простору.

Масова комп’ютеризація, розвиток і впровадження новітніх інформаційних технологій призвели до якісного прориву у галузях освіти, бізнесу, промислового підприємства, наукових досліджень. Інформація перетворилась на глобальний ресурс людства, визначивши нову мету сучасного суспільства – інтенсивне засвоєння цього величезного інформаційного ресурсу. Суттєво змінилась і роль інформації в усіх соціальних процесах: вона стала одночасно метою та засобом комунікації, поступово об’єднуючи усі країни і континенти єдиною інформаційною телекомунікаційною інфраструктурою.

Постійне знаходження людини у полі дії засобів масової інформації призвело до того, що останні стали відігравати одну з головних ролей в процесах соціалізації та міжкультурної комунікації. Це, в свою чергу, не могло не вплинути на інститут освіти як глобальний інститут соціалізації індивіда. Освітній процес перейшов до якісно нового рівня свого розвитку на основі засобів інформаційних технологій. Завдяки різкому зростанню розробки та впровадження у сферу освіти нових електронних засобів навчання, інформаційні технології стали найважливішим компонентом освітніх систем усіх ступенів і рівнів, на основі яких розробляються принципово нові технології навчання.

Інформаційне середовище освітньої установи стає тим осередком, який дозволяє особистості адаптуватись до постійно змінюваних умов сучасного світу та навчитися орієнтуватись у сучасному інформаційному просторі. Адже саме освіта призначена забезпечити людині той базис знань, який необхідний їй на сучасному інформаційному етапі розвитку суспільства, ознайомити з науками, які дадуть загальні та спеціальні знання для побудови сучасної картини світу, а також допоможуть засвоїти значимий пізнавально-теоретичний спосіб взаємодії з новою реальністю.

Проблема впровадження інформаційних технологій навчання – багатоаспектна і багатогранна. Питанням психолого-педагогічного обґрунтування можливості їхнього використання у вищій школі присвячені дослідження відомих педагогів і психологів М.М. Амосова, С.І. Архангельського, Ю.К. Бабанського , В.П. Беспалько , І.М. Бобко , Т.В. Габая , П.Я. Гальперина , І.М. Глушкова, О.М. Довгяло , В.Г. Домрачева , О.П. Єршова, Б.М. Кедрова, В.Л. Латишева , І.В. Марусевої , В.П. Мізинцева , В.І. Михеєва, М.І. Монахова , І.В. Роберт, О.Я. Савельєва, Н.А. Селезньової, О.В. Соловова , Н.Ф. Тализіної, О.К. Тихомирова, Д.Б. Ельконина та інших.

Застосування інформаційних технологій пов’язано з низкою проблем. Серед них слід відмітити проблему готовності викладачів до використання інформаційних технологій навчання у ВНЗ . Адже зміни в освітньому процесі потребують перебудови усієї не лише технічної сторони і методичної складової викладання, але і перебудови самосвідомості сучасного викладача, його бажання змінюватись відповідно до нових вимог соціуму, вміння орієнтуватись в новому інформаційному просторі, постійно самовдосконалюватись і підвищувати рівень своєї професійної майстерності.

Педагогу вже не на стільки потрібна традиційна техніка викладання з усіма її традиційними методами та прийомами. Натомість, головною задачею викладача стає оволодіння засобами інформаційних технологій та вміння їх практичного використання. Але і не слід забувати, що впровадження нових інформаційних технологій не виключає повністю використання традиційних методів і прийомів. Традиційні і нові технології повинні використовуватись у комплексі, адже саме так і можливо забезпечити поступовий перехід до нової моделі освіти.

Вимоги до викладача, який використовує інформаційні технології навчання в освітньому процесі, повинні складатися з традиційних вимог, що пред’являються до будь-якого педагога, і специфічних, пов’язаних з використанням сучасних інформаційних технологій і засобів їх практичного використання в процесі інформатизації освітньої діяльності.

До традиційних вимог відносяться:

- когнітивні (володіння знаннями свого предмету у достатньому обсязі, постійний розвиток і самовдосконалення, підвищення фахової кваліфікації);

- дидактичні (уміння підібрати і підготувати навчальний матеріал; вміння використовувати різні методи і прийоми; доступність і послідовність у викладі навчального матеріалу; стимулювання розвитку пізнавальних інтересів і духовних потреб учнів);

- організаторські (планування роботи, об’єднання учнів тощо);

- комунікативні (вміння встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, ефективно будувати комунікацію; вміння створювати атмосферу довіри та відкритості);

- перцептивні (вміння вислуховувати учнів, об'єктивно оцінювати їх емоційний стан, виявляти особливості психіки; емпатія ).

В той же час виділяються специфічні вимоги, необхідні при роботі з сучасними інформаційними засобами навчання. У числі таких вимог, наприклад, знання викладачем дидактичних властивостей і вміння користуватися засобами інформаційних технологій.

Деякі викладачі, особливо старшого віку, критично відносяться до потреби перебудови своєї напрацьованої методики навчання і необхідності оволодіння новими засобами і прийомами. Саме цей прошарок педагогів потребує додаткового підвищення фахової кваліфікації з метою якнайефективнішого оволодіння новітніми інформаційними технологіями.

Комплексне навчання педагогів основам інформатизації освіти повинно включати:

- ознайомлення з інтеграційними інформаційними процесами у сучасному просторі;

- формування уявлення про роль і місце інформатизації освіти в інформаційному суспільстві;

- ознайомлення з позитивними і негативними аспектами використання інформаційних технологій в освіті;

- формування уявлення про видовий склад і сфери ефективного застосування у галузі освіти інформаційних технологій;

- ознайомлення із загальними методами інформатизації, адекватними потребам навчального процесу, контролю і виміру результатів навчання, позанавчальної , науково-дослідної і організаційно-управлінської діяльності навчальних закладів;

- формування знань про вимоги, що пред'являються до засобів інформатизації освіти, основні принципи і методи оцінки їх якості;

- формування у педагогів стійкої мотивації до впровадження інформаційних технологій в своїй освітній діяльності;

- оволодіння вміннями користування інформаційними технологіями;

- оволодіння вміннями застосування інформаційних технологій у роботі з учнями.

Таким чином, необхідно відмітити, що пріоритетним напрямом у формуванні готовності викладачів до використання інформаційних технологій повинен стати поступовий перехід від навчання технічним і технологічним аспектам роботи з комп'ютерними засобами до навчання коректному змістовному формуванню, відбору і доречному використанню освітніх електронних видань і ресурсів. Сучасний педагог повинен не лише мати знання в області інформаційних технологій, але і бути фахівцем із застосування нових технологій у своїй професійній діяльності.