WEB-ресурс научно-практических конференций

Кіняк Г.В., Корпанюк Ю.О.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

ОПТОВА ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНІ

Оптова торгівля є важливим важелем маневрування матеріальними ресурсами, сприяє скороченню зайвих запасів продукції на всіх рівнях і усуненню товарного дефіциту, бере участь у формуванні регіональних і галузевих товарних ринків. Через оптову торгівлю посилюється вплив споживачів на виробників; в свою чергу виробник сам п ідбирає споживачів.  В даний час через посилення ролі торгівлі в національному господарстві особлив ої актуальн ості набуває комерційна діяльність у сфері торгівлі і її оптовій ланці зокрема. Вона може виступати каталізатором структурних перетворень і сприяти забезпеченню збалансованості внутрішнього ринку. Для цього оптова торгівля в нових умовах повинна перетворитися в комерційного посередника, який здійснює свою діяльність на принципах сучасного менеджменту та п ідприємництва.

В умовах ринкової економіки, коли вже не існує систем и централізованого розподілу товарних ресурсів і прикріплення покупці в до постачальникі в товарів, особливо зростає роль оптової ланки як посередника між виробництвом і роздрібною торгівлею. П ідприємства роздрібної торгівлі повинні тепер самостійно займатися пошуком товарних ресурсів і на добровільний основі встановлювати з постачальниками господарські зв’язки і будувати свої відносини, що нерідко без посередника здійснити складно і потребує великих витрат [1].

В нашій державі на оптовому ринку за останнє десятиріччя з’явилася значна кількість малих оптових посередників. Б ільшість з них (біля 17 тис.) здійснюють посередницьку діяльність без надбання статусу юридичної особи. Однак основними оптовими посередниками є п ідприємства – юридичні особи. За даними Державного Комітету статистики України кількість підприємств оптової торгівлі в Україні станови ть майже 60 тис. одиниць.

За формою власності 98% п ідприємств відносяться до недержавного сектору. Основна частка (63,6%) з них у загальній кількості припадає на п ідприємства з колективною формою власності. За останні роки на оптовому ринку України з’явились підприємства, засновані на приватній і змішаній власності та зі 100% іноземними інвестиціями. Це є свідченням формування конкурентного середовища в оптовій торгівлі і створення умов для більш ефективного функціонування ринку України.

Реформування оптової ланки супроводжувалось змінами і в їхніх організаційно-правових формах господарювання. В даний час переважають товариства з обмеженою відповідальністю (51,8%), які були створені на базі малих посередницьких підприємств. Великі оптові підприємства колишньої системи Міністерства торгівлі з державних перетворились на акціонерні товариства. Однак їх питома вага у загальній кількості оптових посередників склада є близько 5%, що не сприяє залученню та концентрації капіталу у цій сфері діяльності (рис. 1).  

Рис. 1 . Спі вв ідношення кількості підприємств оптової торгівлі України за організаційно-правовими формами господарювання [6]

Для п ідвищення ролі оптових підприємств на споживчому ринку необхідно суттєво розширити номенклатуру послуг, які вони повинні надавати партнерам, та знижувати їх вартість.

В Україні відбувається тенденція до зростання темпу оптового продажу закордонних товарів та недостатні темпи продажу товарів вітчизняного виробництва, поряд зі збільшенням обсягу оптового товарообігу вітчизняних виробників з кожним роком. Це в свою чергу свідчить про необхідність удосконалення інструментів обмеження імпорту закордонних товарів, розширення банківського кредитування вітчизняних підприємств та стимулювання розвитку оптової торгівлі вітчизняними товарами взагалі.

Для підвищення ефективності функціонування оптової торгівлі необхідно також впроваджувати більш дієве державне регулювання, яке передбачає не пряме керівництво, а створення умов для цивілізованих взаємовідносин з незалежними суб’єктами господарювання. Об’єктами такого регулювання повинні бути не оптові підприємства, а процеси, які протікають на споживчому ринку.

Сучасний  стан розвитку оптової торгівлі потребує вирішення такої проблеми, як формування елементів ринкової інфраструктури. У справжніх умовах господарювання катастрофічно не вистачає складських і торгових площ. Це пов 'язано з тим, що старі площі сконцентровані в руках небагатьох колишніх великих державних організацій, а вони в свою чергу диктують недоступні для торговців високі ціни за оренду цих приміщень. Оптова ланка в торгівлі споживчими товарами має у власності лише 12% загальної складської площі. Рівень забезпеченості складською площею товарних складів в Україні нижче порівняно з розвинутими країнами, наприклад з США – у 21 раз [5]. Цей факт теж негативно відбивається на ролі оптової ланки у розвитку споживчого ринку. Структура транспорту застаріла як морально, так і фізично, а на придбання новітніх видів транспорту не вистачає грошових коштів. Для п ідвищення науково-технічного рівня матеріальної бази сучасної оптової торгівлі необхідно державне регулювання цих питань з боку влади.

Отже, в умовах функціонування цивілізованого ринку саме оптова торгівля повинна стати важелем для стимулювання зростання ефективності виробництва та більш повного задоволення потреб споживачів.

Список використаних джерел:

1. Бланк І.А.  Управління  торговим підприємством / І.А. Бланк. – М.: Тандем, 2008.  

2. Дарбінян М.М. Торгівля і виробництво:  господарські  зв'язки / М.М. Дарбінян. – М.: Економіка, 2004.

3. Дарбінян ММ. Комерційна  робота  і вивчення попиту в торгівлі / М.М. Дарбінян. – М.: Економіка, 2001.  

4. Голошубова Н.О. Складське господарство оптової торгівлі: навч. посіб. / Н.О. Голошубова, А.А. Мазаракі, Л.П. Коваленко. – К.: Виша школа, 1994. – 195с.

5. Мазараки А.А. Складское хозяйство торговли: справ. пособие / А.А. Мазаракі, Н.А. Голошубова. – К.: Техника, 1996. – 178с.

6. Електронний ресурс. – Режим доступу: http :// www . Ukrstat . gov . ua