WEB-ресурс научно-практических конференций

Матвєєнко О.В.

Первомайський інститут Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, Україна

Інформаційний обмін і творчий трудовий процес

Праця – найперша умова життя людини, що завжди була і є головною дійовою особою будь-якого трудового процесу. Спілкування людей можливе тільки завдяки інформаційному обмінові. У процесі управлінської діяльності інформація стала більш важливим ресурсом, ніж матеріальні, енергетичні, трудові та фінансові ресурси.

Творчість – це діяльність, спрямована на створення нового, оригінального і яка вимагає від людини не лише відповідних знань, умінь, навичок, таланту, але й виявів інтелектуальної активності, сенситивності (підвищеної чутливості до нового), інтуїції [1, с. 127].

У творчому трудовому процесі окремі члени суспільства набувають рис осо­бистостей, які відбито в індивідуальних формах суспільних відносин. Приведення індивідуальних можливостей людини у відповідність до суспільних вимог немож­ливе без використання інформації, без її аналізу та синтезу. Людина стає соціально активною за умов уміння спілкуватися, пізнавати нове і створювати нові речі чи послуги.

Формування творчого трудового процесу залежить значною мірою від здатності людини управляти собою та вміння володіти своїми захопленнями і пристрастями. В цьому також значну роль відіграє інформація.

Творчість – багатобічний процес, що охоплює соціальні, розумово-індивідуальні риси, які разом з умінням перетворювати інформацію на знання, а знання – на творчі здобутки, стає підґрунтям для творчості. Інформація після її переробки й використання стає засадою для організації творчого трудо­вого процесу в інформаційному середовищі, де працюють фахівці.

Виділяють наступні складові творчого потенціалу людини. Перша – наявність потреби суспіль­ства в предметній діяльності людини і перетворенні ідеї на конкретний пред­мет, який можна розглядати з позицій його корисності, що надає йому спо­живчої вартості і створює суспільну міру кількісної та якісної характеристик твор­чого потенціалу особи. Особистісні про­яви творчості – це базис будь-якого творчого трудового процесу.

Друга – власне ставлення людини до навколишньої дійсності, що формується соціально-економічним середовищем.

Третя – наявність діалектичної сис­теми творча людина – активне суспіль­ство. Діалектика суспільного життя поля­гає в тому, що власне розуміння і оцінка життєвих ситуацій шляхом прямої вза­ємодії людини і суспільства дають змоги першій піднестися до рівня свідомого творця нових суспільних відносин.

Четверта складова творчого потен­ціалу людини – еталон для порівняння результатів праці, оцінки суспільством рівня необхідності функціонування виробничо-енергетичного циклу.

П'ята – інформаційне середовище, що забезпечує дійове інформаційне супроводження творчого процесу шля­хом створення умов для використання інформації.

Всі ці складові потребують від люди­ни неухильного вдосконалення свого способу буття, засобів спілкування, піз­нання, видів діяльності, тобто перетворення світу і самого себе відповідно до такого вдосконалення. Всі вони можуть діяти тоді, коли кожна людина і суспіль­ство в цілому розуміють значення обмі­ну інформацією у творчому трудовому процесі. Підвищити творчу індивідуальну актив­ність можна тільки шляхом формування інформаційного суспільства [2, с. 89].

Ін­формаційний обмін виконує наступні функції.

1. Зв'язок бажаного існування (ідеаль­ного) з реальним. Шляхом аналітичної обробки інфор­мації людина конкретизує суспільні по­треби, в яких можна реалізувати ідею. На цьому етапі інформаційна аналітика виконує функцію пошуку ефективної форми входження особи в соціальну діяльність.

2. Забезпечення відносин у системі об'єкт – суб'єкт у творчому трудово­му процесі. Ефективна взаємодія складових системи об'єкт-суб'єкт, тобто створення з предмету праці продукту, потребує спе­ціальної інформації, що перетворюється людиною на знання.

3. Побудова інформаційно-аналітич­них моделей продукту. Володіючи від­повідною інформацією, використовуючи наявний у суспільстві інформаційний банк, кожен конкретний суб'єкт діяль­ності будує цільові інформаційні моделі потреб і засобів їх реалізації.

4. Формування стратегічного і еко­номічного ресурсів творчого трудового процесу. Інформація як продукт відносин у системі об'єкт-суб'єкт є функцією "повноважного представника" об'єк­тивно діючих законів природи, за суттю своєю не має сили власного саморуху, вона статична і слугує підґрунтям для осмислення ситуації людиною.

5. Забезпечення багатоаспектності аналітичної обробки інформації з метою перетворення її на рушійну силу твор­чого процесу. Усі сфери людської діяльності грунтуються на аналізі інфор­мації, що є засадою будь-якого трудового процесу. Завдяки інформаційному аналізу відбувається по­єднання можливостей людини з інфор­мацією як засадою творчого пошуку.

Підсумовуючи викладене, можна дій­ти висновків, що творчий трудовий процес ґрунтується на інформації, що є підвалиною творчості, а інформаційна аналітика виконує випереджально-базову функцію в процесі праці [3, с. 115]. Знання закономірностей формування і використання інформації, основних функцій інформаційного обміну на різних рівнях суспільного розвитку стають важливим елементом у процесі підготовки спеціалістів і фахівців для здійснення творчих трудових процесів, без яких прогрес економіки і виробництва неможливий.

Список використаних джерел:

1. Завіновська Г.Т. Економіка праці: навч. посіб. / Г.Т. Завіновська. – К.: КНЕУ, 2000.

2. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / В.М Лукашевич. – Львів: „Новий світ- 2000” , 2004.

3. Богиня Д.П. Основи економіки праці: навч. посіб. – 2-ге вид., стер. / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. – К.: Знання-Прес, 2001.