WEB-ресурс научно-практических конференций

Шінкович К.З.

Ужгородський національний університет, Україна

АУДИТ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ: НЕОБХІДНІСТЬ, СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Вступ.   Економічний розвиток України на сучасному етапі значною мірою залежить від вирішення проблеми зростання капітальних вкладень в основні галузі виробництва. Відсутність обігових коштів,  що могли б  бути «відкликані»  на тривалий час у більшості вітчизняних підприємств, піднімає актуальність залучення прямих іноземних інвестицій економіку України. Проте багато іноземних інвесторів вважають інвестиційний клімат в Україні несприятливим через політичну й економічну нестабільність, прогалини в законодавстві, недосконалість податкової системи, системи державного контролю, нерозвиненість ринкової інфраструктури. Наявність фактора невизначеності при оцінці різноманітних тверджень також обумовлює високий рівень інвестиційного   ризику. Тому виникає потреба у отриманні повної, достовірної, неупередженої та своєчасної інформації як основи для прийняття інвестиційних рішень. Таку інформацію вони можуть отримати від незалежних експертів – аудиторів. Тож   п роблеми формування ефективного аудиту інвестицій є надзвичайно актуальним з точки зору підвищення довіри до підприємств потенційних об’єктів інвестиційних вкладів.

Виклад основного матеріалу. У світі сучасного бізнесу велика увага приділяється аудиту інвестиційних проектів, який часто виділяють як окремий напрям ок послуг незалежних аудиторських фірм . Ці послуги є надзвичайно цікавими для клієнта , який бажає отримати високий рівень впевненості у реалізації проекту .

Аудит інвестиційних проектів є процесом збирання незалежним працівником повної, правдивої та своєчасної інформації про об’єкт інвестиційного планування з метою оцінки її відповідності визначеній інвестиційній політиці, встановлення імовірних інвестиційних ризиків   та надання компетентного висновку зацікавленим користувачам.

На аудит інвестиційних проектів покладено функції превентивного контролю та діагностики імовірних помилок на етапі планування інвестицій. Оскільки їх реалізація потребує залучення значного обсягу фінансових ресурсів з високим рівнем ризиків, аудит повинен допомогти обрати найбільш оптимальні параметри інвестування, тим самим зменшивши ризик фінансових втрат інвестора. Тому кожен проект передбачає пошук найбільш оптимального варіанта серед багатьох можливих. Тож можна сказати, що під час проведення експертизи проекту аудитори здійснюють аналіз альтернативних інвестицій та виконують паралельний проектний аналіз [ 4 , c . 28].

Аудиторська перевірка інвестиційного проекту допомагає дати відповідь на такі питання стратегічного плану проекту: яка мінімальна величина і який дохід на вкладений капітал від проекту прийнятний для компанії; який максимально допустимий обсяг інвестицій; оптимальний термін реалізації проекту; яким буде імідж компанії від впровадження конкретного проекту; який ризик можна вважати високим; проекти якого типу і масштабу відповідають організаційним і фінансовим можливостям компанії [3, c . 92].

Іноземних інвесторів часто насторожує представлення проектів компаніями, що не відповідають загальноприйнятим стандартам і не дозволяють прийняти досить обґрунтоване рішення про участь у проекті. В такому разі значення бізнес-плану має бути вирішальним на стадії планування й аудиту інвестиційного проекту. Для цього необхідно використовувати вітчизняні й зарубіжні методики, враховуючи особливості України: рівень рентабельності; паралельне використання вільно конвертованої валюти і гривні; структурні зміни у ціноутворенні; затримка взаємних платежів; нестабільність поставок та ін.

Аудитор разом із глибоким фінансовим аналізом проекту проводить за даними бізнес-плану аналіз ризику, де необхідно викласти ключові фактори ризику з аналізом можливих шляхів і методів їх попередження. Це важливо ще й тому, що вітчизняні та іноземні інвестори повинні перебувати в однакових інформаційних умовах і свідомо приймати на себе частку спільного ризику. В іншому випадку іноземний інвестор у процесі спільної діяльності виявляє негативні фактори для інвестицій і стає не партнером, а опонентом, піддає сумніву компетенцію українського партнера, неспроможного до співробітництва.

Останнім часом,   крім основної фінансової звітності, міжнародні інвестори часто вимагають подання звіту про результати проведення екологічного аудиту в підприємстві, оскільки однією із міжнародних вимог стосовно діяльності підприємств є їх вплив на стан навколишнього природного середовища. Екологічне аудитування трактується як інструмент управління, що охоплює систематичну, документовану, періодичну й об’єктивну оцінку того, наскільки відповідають організаційна система, управління охороною навколишнього середовища і функціонування устаткування екологічним цілям [1]. В Україні це є порівняно новим напрямом   у перевірці діяльності підприємств, і за належного розвитку може стати ще одним фактором підвищення довіри іноземних інвесторів [6, c . 97] .

В процесі інвестиційного аудиту аудитор аналізує подані на перевірку проекти за багатоступеневою схемою, що складається з таких етапів: попередній аудит; основний аудит (інвестиційний аналіз); заключний аналіз (прийняття рішень про фінансування проекту).

Завданням попереднього аудиту є отримання інтегрального показника ефективності за результатами проведеного аналізу, а також проведення якісного аналізу проектних ризиків, а саме: технологічного ризику та ризику будівництва; ризику невідповідності ринкової позиції проекту; ризику дій контрагентів, учасників проекту; ризику надходження грошових коштів та фінансовим ризикам; ризику правової структури проекту [5].

Аналіз проектів починається з найбільш важливих показників, до яких належати обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) на ринку, собівартість, рентабельність. Проводиться інтегральна оцінка первинних вкладень, експлуатаційних витрат і віддачі від них протягом всього життєвого циклу проекту. Тим самим оцінюються потенційні здатності проекту покрити всі витрати, необхідні для його успішної реалізації та експлуатації, а також визначається   до якого ступеня можна доводити фінансовий ризик.

Аудитор вивчає яким чином можна оцінити функціональні та споживчі якості продукту, його дизайн у порівнянні з продуктами конкурента, наскільки продукт відповідає найбільш поширеним міжнародним стандартам, визначає можливість оцінки потенціалу розвитку продукту. А також визначальне значення для аудиту інвестиційного процесу має характеристика ринку, його готовність до прийняття цього продукту, готовність мережі розподілу продукції, необхідність в рекламі. Визначення цих показників ще під час оцінки проекту убезпечує інвестора від здійснення вкладів у нерентабельне виробництво, адже конкурентоспроможність продукту з відбором найоптимальнішого варіанту визначається ще на стадії інвестиційного планування. Це є дуже важливим для приведення виробництва до вимог платоспроможного попиту, що потребує широкого культивування в українському підприємництві.

  Також досліджується стан науково-дослідної та конструкторсько-технологічної підготовки виробництва продукції за проектом.

Серед юридичних аспектів визначається відповідність інвестиційного процесу та продукту діючому законодавству, рівень патентно-ліцензійного захисту; відповідність проекту нормам безпеки та екології.

Фінансові аспекти визначаються аудитором за такими показниками: необхідність і сума інвестицій і на які цілі; прогноз на прибуток від реалізації проекту; термін окупності проекту [3, c . 92].

На підставі проведеного дослідження аудитор розраховує інтегральний показник ефективності проекту і складає аудиторський висновок по інвестиційному проекту. Аудиторський висновок може включати надання впевненості, що має підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів щодо результатів оцінки інвестиційного проекту, або інвестиційного об’єкта.

Висновки.

В умовах нестабільності національної економіки проведення кваліфікованого інвестиційного аудиту може стати запорукою підвищення довіри іноземних інвесторів до українських підприємств. Проведення ефективного аудиту інвестиційних проектів сприяє зменшенню притаманного інвестиційному плануванню проектам проектного ризику, оскільки його основною метою є висловлення об’єктивної думки щодо ефективності інвестиційного проекту та обґрунтування доцільності його інвестування в умовах невизначеності та ризику.

    Теперішній інвестиційний клімат в Україні вимагає вирішення питань удосконалення методики аудиту інвестиційних ресурсів і бізнесу загалом, підготовки кваліфікованих аудиторських кадрів, які здатні надавати об’єктивно обґрунтовані висновки, слідуючи всім правилам процедури та професійним етичним нормам аудиту.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про екологічний аудит».

2. Білуха М.Т. Курс аудиту: підруч. / М.Т. Білуха – К.: Вища школа. – Знання, 1998. – 574 с.

3. Глицай Т.Л. Концептуальні основи та методика проведення аудиту інвестиційних проектів / Т.Л.   Глицай // Економіка та держава. – 2011. – №7. – С. 90 – 92.

4. Давидов Г.М. Аудит: навч. посіб. – 2-е вид., перероб. та доп / Г.М.   Давидов. – Житомир: Рута, 2002. – 672 с.

5. Редченко К.І. O собливості зовнішнього та внутрішнього аудиту інвестиційних проектів [Електронний ресурс] / К.І. Редченко . – Режим доступу:   http :// www . nbuv . gov . ua / portal / natural / Vnulp / Menegment /2009_647/85. pdf

6. Фостолович В.А. Екологічний аудит та підвищення інвестиційної привабливості підприємств / В.А.   Фостолович // Економіка АПК. – 2007. – №8. – С. 94 – 97.