WEB-ресурс научно-практических конференций

Мірошниченко Г.О.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи», м. Суми

СИСТЕМНО-СИНЕРГЕТИЧНЕ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Глобалізація світового фінансового простору обумовила високу динамічність розвитку, нелінійність та самоорганізацію національних економічних систем.

Розглядаючи банківську систему, як складову частину економічної системи, слід враховувати, що вона є великою складною відкритою самоорганізаційною системою, що складається під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів протягом тривалого часового періоду і є циклічною сукупністю установ, що здійснюють банківську діяльність і виконують функцію внутрішнього управління ними.

В сучасних умовах, синергетика виступає як новий етап розвитку системного підходу для відкритих нерівноважних систем. Нова парадигма економічної думки дозволяє відійти від обмежень діалектики. На засадах даної концепції переглядається деструктивна роль класичної концепції хаосу, лінійні характеристики процесу розвитку доповнюються нелінійними.

В. Базилевич вважає, що синергетика змінює універсальні підходи до світосприйняття і відкриває широкі можливості багатоаспектного висвітлення економічних процесів і явищ на основі поєднання системно-функціонального та ймовірнісного підходів, визнання спонтанності та визначальності випадкового чинника у самоорганізації соціально-економічної системи, заперечення моно детермінізму та однозначної запрограмованості розвитку першопричинами при обґрунтуванні раціональних шляхів еволюції.

До основних властивостей синергетичної системи відносять: самоорганізацію (саморефлексію), гетерархію , емерджентінсть , відкритість, багаторівневість, релятивізм. Тоді, як основними властивостями системного підходу є: організація, ієрархія, динамізм, багаторівневість, відкритість.

Починаючи з 70–80-х рр. системні уявлення, щодо дослідження складних систем стали доповнюватися синергетичними властивостями. Ієрархічні властивості доповнюються гетерархічними . Поняття гетерархії комплементарне до ієрархії. Гетерархія передбачає утворення навколо ядра системи певних функціональних сфер. Структура системи постійно змінюється, оскільки зв’язки між складовими елементами є менш сталими у гетерархічній системі ніж у ієрархічній. Таким, чином функціональна гетерархія розкривається, через зв’язки координації, елементи знаходяться в різних, але рівноправних зв’язках.

Синергетика , як новий підхід у дослідженні, дає можливість здійснити аналіз банківської системи, та економічної системи в цілому, враховуючи багатофакторність і неоднозначність економічних процесів, розкрити загальні закономірності розвитку системи в часі. Динамічна поведінка системи обумовлена її розвитком. Стохастичний характер її поведінки обумовлює її непередбачуваність. Поведінку банківської системи неможливо звести до суми властивостей її складових елементів. Треба враховувати системні властивості, наявність котрих засвідчує той факт, що характеристика банківської системи значно ширша та складніша характеристики діючих в її межах банків.

Неадитивність та емерджентність банківської системи продукує неочікувану її поведінку, що пояснює нерозривний зв’язок складності і нелінійності розвитку системи. Будь-яка економічна система є відкритою, а, отже знаходиться під впливом різних збурень. Теорія синергетики , зазначає, що стан спокою (оптимального стаціонарного рівноважного стану) є умовним і задовольняє опис системи лише в короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді системи проявляють нелінійні властивості, система зазнає змін, проходить точки біфуркації, тяжіє до різних видів атракторів . Якщо система потрапляє в поле тяжіння певного атрактору , вона еволюціонує до цього відносно стійкого оптимального стану.

Визначальною умовою для забезпечення оптимального існування і розвитку складної системи є наявність нерівноважних станів та процесів самоорганізації. Нерівновага, через механізм біфуркацій та хаосу, дає можливість вільного вибору подальшого розвитку з можливих напрямків. Банківська система знаходиться або в стані динамічної рівноваги, або знаходиться у передкризовому стані, переході до нерівноважного режиму функціонування. Таким, чином, на сучасному етапі, є актуальним дослідження хаотичності, аналіз нерівноважних процесів та ідентифікація ознак передкризового стану, прогнозування поведінки системи у мінливих умовах її існування.

Кожна з властивостей синергетичних економічних систем породжується відповідною властивістю складних економічних систем, але ці властивості проявляються по-іншому, як правило, набагато ширше. Так властивість організації проявляється як властивість самоорганізації та самореферентності . Організація є, за своєю сутністю, є частковим випадком самоорганізації. Динамізм може проявлятись у тому числі як емерджентність . Властивості відкритості та багаторівневості трансформуються внаслідок гетерогенності системи. Вся сукупність властивостей синергетичної системи обумовлює її релятивізм.

Інструментарій синергетики дає змогу визначити, що: складноорганізованим системам неможливо нав’язати напрями і шляхи розвитку, можливо лише сприяти процесу самоорганізації. Неможливо досягти одночасного поліпшення відразу всіх важливих показників системи, при кількох станах рівноваги еволюційний розвиток системи відбувається при лінійному зростанні невизначеності ситуації.

Методологія економічної синергетики дозволяє визначити й розмаїття траєкторій, за якими може піти система після проходження точки біфуркації, зрозуміти нелінійність процесів становлення нових інституційних систем, виявити вплив інституційної інтенсифікації на процеси економічної динаміки.

Таким чином, синергетичне розуміння банківської системи є історично обумовленим продовженням напрямком дослідження складних економічних систем, та їх складових елементів.