МІГРАЦІЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ: ПРИКЛАД СНД

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты" (24-25 мая 2012г.)

Шульга А.В., Притикіна О.Л.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

МІГРАЦІЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ: ПРИКЛАД СНД

Домінуючою тенденцією сучасних міжнародних відносин є глобалізація, одним з проявів якої виступає міжнародна міграція. Значне зростання кількості мігрантів у світі з 155,5 млн. осіб у 1990р. до 214 млн у 2010 р. [1] підіймає питання необхідності дослідження впливу міжнародної міграції на соціально-економічний розвиток країн-донорів та реципієнтів.

Значну роль у розвитку світових міграційних процесів відіграв регіон колишнього СРСР. Так, за даними звіту Світового банку у 2006 – 2008 рр. Росія стала другою країною-реципієнтом мігрантів у світі, а Україна – четвертою [2]. Отримані результати зумовили й загострили необхідність дослідження місця й ролі цих країн в сучасному міграційному процесі.

Узагальнений аналіз впливу мігрантів на країни походження та призначення дозволив зробити наступні висновки (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Вплив міжнародної міграції на економіку країн-реципієнтів

*Позитивні наслідки*
Зростання обсягів ВВП і національного доходу	Щорічний внесок мігрантів з СНД у ВВП Росії становить 6–8% [3]
Ліквідація присутнього на місцевому ринку дефіциту робочої сили	Росії знадобиться 25 млн мігрантів у наступні 20 років аби компенсувати зменшення чисельності працездатного населення [3]
Зростання сукупного попиту	На кожен вивезений на Батьківщину рубль мігранти залишають в країні перебування 5 рублів [4]
Пом’якшення проявів демографічної кризи	Протягом 1995-2007 рр. населення Росії скоротилось на 10 млн., в результаті у 2007 р. була прийнята нова міграційна політика і в цьому ж році кількість дозволів на роботу для мігрантів з країн СНД збільшилось у двічі до попереднього року [3]
*Негативні наслідки*
Використання дешевої іноземної робочої сили може стати причиною гальмування модернізації виробництва	Серед українців, що виїздять до Росії більшість мають в Україні до 100 $ US доходу на місяць (18,3% населення України), тобто це безробітні, низько кваліфіковані та мешканці депресивних регіонів [5]
Виникнення соціально-культурних, міжетнічних, політичних, правових проблем тощо	Назрівання етнічної нетерпимості. Наприклад, в Росії на початку 2000-х поширився рух « скінхедів », які фізично розправлялися з іммігрантами кавказького походження

Таблиця 2. Позитивні та негативні наслідки міжнародної міграції

для економік країн-донорів

*Негативні наслідки*
Втрата людського капіталу та гостра нестача працівників окремих професій	У 2000 р. відсоток емігрантів з Вірменії, котрі мають вищу освіту від загальної кількості емігрантів склав 8,8% та 2,2% від навчених в країні лікарів [6]
Відчутне послаблення національної економіки, оскільки за кордон виїздить переважно найкраща, найбільш конкурентоздатна частина населення, що, в свою чергу, радикально підриває трудовий потенціал, який є головним фактором соціально-економічного розвитку суспільства	Кожен 20-ий моряк у світі – українець,це як привід для гордощів, так і красномовне свідчення кризового стану флоту України, через відтік 100 тисяч цінних спеціалістів [7]
Внаслідок відтоку за кордон висококваліфікованих кадрів («відпливу умів») в державі гальмується розвиток науково-технічного прогресу	В період за 2004-2008 рр. з України до Росії виїхало 10 докторів наук [8]
Держави еміграції зазнають величезних матеріальних збитків унаслідок підготовки висококваліфікованих фахівців не для себе, а для інших країн	З держбюджету України останніми роками виділялося 5% ВВП на фінансування освіти та науки, в результаті емігранти з вищою освітою створюють доданий продукт за кордоном [9]
*Позитивні наслідки*
Трудові мігранти можуть везти із собою фінансовий капітал, який згодом стає основою створення малих та середніх підприємств на батьківщині	Згідно з дослідженнями, в Узбекистані станом на 2002 р. було створено 111 приватних підприємств колишніми трудовими мігрантами, що працювали в Росії [10]
Отримання додаткових коштів у вигляді грошових переказів мігрантів	Наприклад, грошові перекази мігрантів до Таджикистану у 2010 р. склали 36,44% ВВП

Власне, саме грошові перекази як чинник підвищення добробуту родини на батьківщині і є основним мотивом міграції. За даними Світового Банку обсяги грошових переказів мігрантів зроси з 68,6 млрд. дол. у 1990р. до 440,1 млрд. дол. у 2010р. На пострадянських теренах тільки з Росії до країн СНД за 2000–2010 рр. зростання склало майже 18 разів, з 445 млн. дол. до 7,9 млрд. дол. [11]. Серед лідерів реципієнтів переказів у абсолютному виразі у 2010 р. була Росія – 5,59 млрд. дол., Україна – 5,28 млрд. дол.. Таджикистан – 2,1 млрд. У ТОП-3 за показником відношення переказів до ВВП увійшли Таджикистан – 36,44%, Молдова – 22,65%, Киргизія – 22,47%. Очевидно, що такі суттєві надходження мають певним позитивним чином відбиватися на економіці країни-донора робочої сили. Тому було здійснено спробу оцінити вплив грошових переказів мігрантів на такі складові Системи національних рахунків як споживання, інвестування та заощадження (шляхом аналізу кореляційно-регресійної залежності між цими показниками для країн СНД).

Аналізувалися дані за період 2003–2010 рр. У 2010 р. сумарні перекази з України та Росії у відсотках до загального обсягу переказів (з усього світу) відповідної країни становили: для Азербайджану – 66,96%, Білорусії – 67,99%, Вірменії – 57,55%, Грузії – 64,8%, Казахстану – 77,29%, Киргизії – 79,54%, Молдови – 47,71%, для Таджикистану оцінки коливаються від 62,09% до 80% (до розрахунку бралося перше значення), для Узбекистану та Туркменістану інформація відсутня. При складанні моделі на всю вибірку розповсюджувалося припущення про незмінність відношення грошових переказів з України та Росії до загального обсягу переказів.

Таблиця 3. Результати кореляційно-регресійного аналізу

№	Країна	r	Рівняння	F-критерій емпіричний	F-критерій теоретичний, p=0.05
Споживання
1	Таджикистан	0,9866	C=1400,516+2,7373*R	219,62	5,99
2	Грузія	0,9801	C= – 221,552+19,7181*R	146,26	5,99
3	Білорусь	0,9485	C= -14350,8703+163,9442*R	53,83	5,99
Інвестування
1	Молдова	0,9859	I=-293,4038+ 1,3253*R	208,58	5,99
2	Таджикистан	0,9739	I=164,4035+ 0,3675*R	110,42	5,99
3	Азербайджан	0,9629	I=3528,7671+ 5,1973*R	76,46	5,99
Заощадження
1	Білорусь	0,9805	S=-9388,997+92,0109*R	149,1	5,99
2	Азербайджан	0,9744	S=-2752,9159+24,99*R	112,96	5,99
3	Молдова	0,9682	S= 43,6979+1,3919*R	90,01	5,99

Результати свідчать про тісний зв’язок між переказами мігрантів з України та Росії ( R ) та споживанням ( С ), інвестуванням ( I ) та заощадженнями ( S ) для приведених країн, що засвідчує високий показник кореляції r > 0,9. Коефіцієнти у рівняннях при R вказують на скільки млн. дол. збільшується досліджуваний показник ( С , I або S ) за збільшення R на 1 млн. дол. Так, споживання у Таджикистані зростає на 2,7373 млн. дол. за збільшення переказів на 1 млн. дол.; інвестування у Молдові – на 1,3253 млн. дол. і так далі. Статистична значимість рівнянь перевірена за допомогою F-критерію при р = 0,05. Всі емпіричні значення критерію перевищують теоретичне, що є необхідною умовою значущості рівняння.

Таким чином, проведений аналіз продемонстрував високий рівень залежності між грошовими переказами мігрантів з України та Росії та важливими макропоказниками країн СНД. Проте задля більш ефективно використання грошових переказів мігрантів, країни походження повинні приймати такі заходи: випускати облігації у іноземній валюті, пропонувати вищі ставки за депозитами; знижувати вартість грошових переказів, що стимулюватиме перехід на використання офіційних каналів переказів.

Список використаних джерел:

1. UN International Migrant Stock [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.esa.un.org/migration/p2k0data.asp

2. Rafis Abazov (2009). Current Trends in Migration in the Common Wealth of Independent States . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2009/papers/HDRP_2009_36.pdf

3. Irina Ivakhnyuk (2009). Crises-related redirections of migration flows : the case of the Eurasian migration system . University of Oxford : Centre on Migration , Policy and Society .

4. Хасанов М.М (2011) Стратегические цели и направления государственной политики в Таджикистане . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2011_3/31.pdf

5. Федосова В. (2009). Тенденції зовнішньої трудової міграції з України до країн пострадянського простору. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_etei/2009_6_2/30.pdf

6. Migration and remittances factbook 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://siteresources.worldbank.org/INTLAC/Resources/Factbook2011-Ebook.pdf

7. Гатсан Е.А. (2010). Роль судноплавства в повышении экономического потенциала Украины . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvkhdmi/2010_1/10_1gazan.pdf

8. Теслюк Р.Т., Андрусишин Н.І, Михайлюк Л.В. (2010). Міграція як чинник регіональної асиметрії розвитку соціальної сфери України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2010_1/31.pdf

9. Дронь Е.В., Заньковска В.Г. (2010). Трудова міграція в Україні: тенденції та наслідки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/2010_6/38_TrM.pdf

10. Irina Ivakhnyuk (2006). Migrations in the CIS Region : Common Problems and Mutual Benefits . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/esa/population/migration/turin / Turin_Statements / IVAKHNYUK.pdf

11. Robert C. Shelburne , Jose Palacin (2007). Remittances in the CIS : Their Economic Implications and a New Estimation Procedure . Geneva , Switzerland : United nations economic commission for Europe , Discussion paper series .

WEB-ресурс научно-практических конференций

Навигация

Наши конференции

Подписка